2. Підготовка до наукового дослідження

2.1. Організація праці дослідника

Ефективність наукової роботи багато в чому залежить від рівня її організації, умов, у яких вона провадиться, забезпечення необхідними технічними засобами, матеріальної бази дослідженння³². Йдеться про можливість користуватися необхідними документами та матеріалами (як друкованими, так і рукописними) через бібліотечні фонди, архіви, Internet, Інтранет, отримання кваліфікованого наукового керівництва.

У більшості випадків студенти, магістранти, аспіранти та здобувачі, які живуть у великих містах, мають відповідні умови для дослідницької роботи. У вищих навчальних музичних закладах є бібліотеки з науковою, нотною літературою, фонотеки. При деяких кафедрах створено спеціальні лабораторії, комп`ютерні класи. Дослідники можуть працювати в інших бібліотеках (наукових, спеціалізованих), користуватися книжково-журнальною, нотною літературою, звукозаписами, а в разі необхідності – мати доступ до архівних матеріалів.

Крім необхідного забезпечення науково-дослідницької роботи, багато що залежить від дотримання правил режиму і гігієни розумової праці, раціонального її планування, правильної організації робочого часу, робочого місця, вміння користуватися сучасними технічними засобами.

Наукова діяльность вимагає систематичності, наполегливості, уважності й акуратності. Корисно складати графіки роботи на день, тиждень, місяць, рік та намагатися їх дотримуватися.

Основним робочим місцем для більшості наукових працівників є письмовий стіл. На ньому все має бути під рукою – ручки, олівці, маркери, блокноти, аркуші паперу, зошити та картки для записів та виписок, необхідна на даний час література, нотні видання. Всі матеріали (виписки, вирізки з газет, ксерокопії, тощо) повинні зберігатися в окремих папках, на яких має бути зазначена тема або питання (наприклад: “Лисенко. Виконавська діяльність”, “Інтерпретація: теоретичний аспект”, „Стиль” тощо).

Часто тема наукового дослідження вимагає прослуховування магнітофонних та відеозаписів, грамплатівок, компакт-дисків. Дослідник повинен мати можливість користуватися всіма технічними засобами, що необхідні для роботи з такими матеріалами.

Великого значення в наш час набуває володіння навичками машинопису. Воно знадобиться при роботі на комп`ютері, який все ширше входить у всі сфери життя, без якого неможлива науково-дослідницька робота на сучасному етапі її розвитку. Користування комп`ютером значно економить час, допомагає швидко отримати потрібну інформацію. Молодий дослідник має знати про те, які можливості для підвищення ефективності наукової праці на всіх її етапах дає комп`ютер. Оволодіння сучасними технологіями є необхідною часткою знань сучасного музиканта будь-якої спеціальності: теоретика, композитора, виконавця.

У вищих навчальних музичних закладах України студентам історико-теоретичного факультету читаються курси, що спрямовані на оволодіння комп`ютерною технікою, методами комп`ютерної обробки інформації, як-от: „Музична інформатика”, „Електронний синтез”, „Комп`ютерні методи аналізу музичного тексту” та інші.

У навчальних планах студентів виконавських факультетів такі дисципліни, на жаль, відсутні, а більшість молодих музикантів не має часу (а часто й матеріальних можливостей) для навчання на комп`ютерних курсах. Однак вони можуть звернутися до спеціальної літератури, яка допоможе їм оволодіти персональним комп’ютером самостійно.

Зараз видається дуже багато книг з цього питання: посібників, довідників, самовчителів, що розраховані на користувачів з різним рівнем підготовки³³.

Надзвичайно допомагає в науковій роботі створення дослідником власної картотеки та архіву. Власна картотека в подальшому стає основою створення списку літератури (бібліографії), а також нотографії, дискографії.

Процес наукової роботи складається з декількох етапів. Найбільш типовою є така послідовність:

1) вибір напрямку, об`єкта, предмета і теми дослідження;

2) пошуки джерел інформації (наукової, нотної, мемуарної літератури, документів, звукозаписів та ін.) у бібліотеках, архівах, музеях, приватних колекціях, через Internet;

3) опрацювання матеріалів: робота з науковою літературою (конспектування, виписування окремих фрагментів), аналіз музичних творів на основі вивчення нотного тексту, прослуховування звукозаписів (фонограм, грамплатівок, магнітофонних та відеозаписів, компакт-дисків та ін.);

4) аналіз зібраних матеріалів, підготовка до написання наукового тексту (обдумування варіантів композиції, структури, побудова плану – ”каркасу” роботи);

5) оформлення результатів дослідження, робота над науковим текстом.

Кожний з етапів має свої особливості і передбачає різні форми роботи, проте такий поділ до певної міри є умовним. Найчастіше ці етапи взаємоперехрещуються, накладаються один на другий. Іноді у процесі пошуку або опрацювання матеріалів трапляються такі знахідки, що породжують нові ідеї і можуть не лише внести корективи у назву теми роботи, але й спрямувати дослідження в річище іншої проблематики.