38. Активні методи навчання. Поняття про соціально-психологічний тренінг.

Науково-технічна революція ставить вимоги до застосування активних форм навчання організації і проведення занять.

Першим вихідним положенням теорії активного навчання стала концепція "предметного змісту діяльності", яку розробив академік А. Н. Леонтьев.

Пізнання — це діяльність, яка спрямована на засвоєння предметного світу. Отже, це предметна діяльність. Контактуючи з предметним зовнішнім світом, людина пізнає його і збагачується практичним досвідом як пізнання світу (навчання і самонавчання), так і впливу на нього.

Людина за своєю природою — дослідник. її пошукова діяльність полягає у знаходженні особливостей, властивостей і характеристик явищ і об'єктів зовнішнього середовища у визначенні їхньої сутності та змісту, в оцінці значення. На підставі отриманої інформації вона ставить для себе мету і розробляє програми своїх дій. Пізнавальна діяльність людини відбувається в умовах активно-випереджуючого сприймання і відображення навколишнього світу, розв'язання різних проблемних ситуацій, без чого поставленої мети не можна досягнути. Це друге висхідне положення активного навчання [6].

З викладеного випливає, що навчально-виховний процес повинен, по-перше, бути імітацією того середовища, в якому живуть і працюють слухачі, по-друге, мати конкретну мету, завдання та проблеми трудової діяльності людини, по-третє, забезпечити формування у слухачів здатності вирішувати практичні завдання, змінювати і покращувати той предметний світ, в якому вони живуть і працюють.

Активне навчання повністю відповідає цим вимогам. В основу покладено принцип безпосередньої участі, який зобов'язує викладача зробити кожного слухача учасником навчально-виховного процесу, діючим, який веде пошук шляхів і способів вирішення проблем, що вивчають у навчальному курсі проблем.

Активні методи навчання допомагають формувати знання, уміння та навики, залучаючи слухачів до активної навчально-пізнавальної діяльності. Методи активного навчання, наприклад, використовує майстер-наставник, передаючи професійні навики своєму підопічному. Участь в наукових експериментах — це активна підготовка майбутнього вченого.

Поняття "активні методи навчання" (АМН) поширюються на досить велику групу прийомів і способів проведення теоретичних і практичних занять. Активним груповим методом можна назвати будь-який спосіб запланованої активізації комунікативних процесів у навчальній або цільовій групі незалежно від змісту сформульованих навчально-пізнавальних, творчих або психокорекційних завдань [6].

Активні групові методи можна умовно об'єднати в три основні блоки:

1) дискусійні методи (групова дискусія, розгляд казусів практики, аналіз ситуацій морального вибору тощо);

2) ігрові методи: дидактичні та творчі ігри, в тому числі й ділові (управлінські) ігри; рольові ігри (навчання поведінці, ігрова психотерапія, психодраматична корекція); контргра (трансактний метод усвідомлення комунікативної поведінки);

3) сензитивний тренінг (тренування міжособової чутливості та сприймання себе як психофізіологічної єдності) [6; 10].

Слово тренінг походить від англійського «to train» , що означає «навчати, тренувати». Тренінг – це водночас і цікаве спілкування, і захопливий процес пізнання себе та інших, і ефективна форма опанування знань, розширення досвіду, і спосіб формування вмінь та навичок.

            Перщі тренінгові заняття були організовані учнями К.Левіна в середині 1940-х років. Учений стверджував, що більшість ефективних змін у поведінці,настановах людей відбувається в групах. Щоб виробити нові форми поведінки, свої певні настанови, людина повинна навчитися бачити себе очима інших.

            Сьогодні в літературі і практичній діяльності поняття «тренінг» трактується набагато ширше, ніж кілька років тому. Розширення  меж використання терміна пов’язано зі збільшенням діапазону цілей,більш широкого, ніж розвиток компетентності у спілкуванні.

            Приведу  кілька визначень. Тренінг – це:

·         « спеціальна форма організації навчальної діяльності, що переслідує конкретні й прогнозовані цілі, які можуть бути досягнуті у відносно короткий термін»;

·         « спосіб навчання учасників і учасниць та розвиток у них необхідних здібностей та якостей, що дозволяють досягти успіху в певному виді діяльності»

·         « інтенсивне навчання, що досягається спеціальними інтерактивними вправами».

         Педагогічний енциклопедичний словник дає таке трактування поняттю « психологічний тренінг»: « галузь практичної психології, орієнтована на використання активних методів групової психологічної роботи з метою розвитку компетентності у спілкуванні».

Соціально-психологічний тренінг – це « засіб впливу, спрямований на розвиток знань, соціальних установок, навичок і досвіду в галузі міжособистісного спілкування, засіб розвитку компетентності у спілкуванні, засіб психологічного впливу» ( Г.Ковальов).

            Тренінг належить до методів активного соціального навчання як комплексного соціально-дидактичного напряму.

            В основу тренінгу покладено групову взаємодію-інтеракцію.

            Специфічними рисами тренінгу є:

·         Дотримання певних принципів групової роботи;

·         Спрямованість на психологічну допомогу учасникам групи в саморозвитку, що ініціюється не лише ведучим, а й власне учасниками;

·         Наявність постійної групи ( від 7 до 15 осіб), що періодично зустрічаються чи працюють без перерви протягом декількох днів;

·         Певна просторова організація( найчастіше робота у одному і тому ж приміщенні, коли учасники більшу частину часу сидять у колі);

·         Акцент на взаємовідносинах між учасниками групи, що розвиваються і аналізуються в ситуації « тут і зараз»;

·         Застосування активних методів групової роботи;

·         Вербалізована рефлексія з приводу власних почуттів і того, що відбувається в групі;

·         Атмосфера розкутості й свободи спілкування між учасниками, клімат психологічної безпеки.

Залежно від цілей, тренінг може використовуватися в навчанні дорослих у різних варіантах.

1.    Тренінг як тренування, у результаті якого відбувається формування та відпрацювання вмінь та навичок, ефективної поведінки.

2.   Тренінг як форма активного навчання, метою якого є передусім передання знань, а також розвиток деяких умінь і навичок.

3.    Тренінг як метод створення ситуацій для саморозкриття учасників і самостійного пошуку ними способів вирішення власних психологічних проблем.

Застосування тренінгових занять для розвитку готовності педа­гога до формування самоосвітньої компетентності учнів дає змогу: у цікавій і доступній формі оволодівати знаннями, вміннями, необхід­ними для створення такого освітнього середовища і взаємодії на всіх рівнях, які сприятимуть становленню відповідної мотивації до само­освіти, забезпеченню успішної пізнавальної діяльності через форму­вання і вдосконалення необхідних загальнонавчальних умінь; форму­вати у самого вчителя відповідальне ставлення до процесу керівництва самоосвітою учнів тощо.

Готуючись до проведення тренінгу, викладач-тренер має здійс­нити велику підготовчу роботу:

1)    визначити цілі та завдання тренінгу;

2)    розробити план-сценарій тренінгу;

3)   підготувати заздалегідь слухачів курсів підвищення кваліфікації, вчителів до проведення тренінгу (роздати питання, що будуть розгля­датися на тренінгу, проблеми, які будуть обговорюватися, літературу для попереднього опрацювання тощо);

4)    здійснити самопідготовку: продумати власні дії щодо проведен­ня інтерактивної взаємодії, передбачити план обговорення проблеми та можливі висновки, що зроблять педагоги, спрогнозувати появу су­перечних точок зору та кінцевий результат роботи, обрати час і форми узагальнення висновків, продумати зворотний зв'язок та ін.;

5)    розподілити ролі між учасниками, продумати активну участь кожного;

6)    підготувати приміщення до проведення тренінгу та необхідні ма­теріали (медіапроектор, бейджики, таблички, скотч, папір для індиві­дуальних та групових вправ, маркери, роздруковані матеріали для ви­вчення тощо). Якість навчання суттєво зростає, якщо слухачі мають хороші роздаткові матеріали.

Важливим фактором є підготовка матеріалів у тому форматі, що лег­ко читається, а саме:

·         небагато тексту;

·         наявність чітких схем замість деяких текстових блоків;

·         малюнки;

·         можливість робити помітки у цих матеріалах

Загальна структура тренінгу має такий вигляд:

привітання —► знайомство        вироблення правил роботи у групі  —► оголошення теми роботи         висловлювання очікувань учасників      розминка       основна частина: вступне слово тренера (міні-лекція, повідомлення, інструкції тощо), різноманітні вправи, що закінчують­ся обговоренням і рефлексією        підбиття підсумків роботи           резюме ведучого

    прощання.

При розробці правил роботи у групі доцільно запропонувати слуха­чам декілька з них і надати можливість доповнити ці правила.

Ось декілька таких правил.

1.     Бути активним. 

2.     Говорити від себе.

3.     Бути відвертим і відкритим.

    4.  Бути толерантним.

         5.  Дотримуватися відведеного часу.

Під час спілкування один з одним використовуються бейджики, на яких кожен учасник записує своє ім'я так, як би він хотів, щоб до ньо­го зверталися. Це допомагає створити відповідний комфортний психо­логічний клімат у групі.

Види тренінгів, що найчастіше використовуються в навчанні дорослих, — це мотиваційний тренінг, комунікативний, креативний, тренінги ділового спілкування для керівників, тренінги з роз­витку мислення тощо.