- •Відповіді до іспиту з курсу «Соціальна психологія» для студентів спеціальності «Психологія»
- •Предмет і завдання соціальної психології.
- •Історія виникнення і розвитку сучасної соціальної психології.
- •Основні напрямки розвитку сучасної соціальної психології.
- •Класифікація методів соціально-психологічного дослідження.
- •Процедура емпіричного соціально-психологічного дослідження.
- •Етапи наукового дослідження
- •Методи емпіричного дослідження
- •Характеристика методів опитування.
- •Характеристика метода спостереження. Види спостереження.
- •Методи вивчення міжособистісних відносин у групі.
- •Групова оцінка особистості як метод соціально-психологічного дослідження. Метод групової оцінки особистості
- •Метод експерименту.
- •Метод вивчення документів
- •Метод соціометрії
- •10. Поняття про спілкування. Функції спілкування. Види спілкування.
- •11. Спілкування як комунікація. Засоби спілкування.
- •12. Вербальне спілкування. Психологічні особливості побудови ділової бесіди.
- •13. Невербальне спілкування. Класифікація невербальних засобів спілкування.
- •14. Проксемичні чинники спілкування. Поняття особистого простору.
- •15. Поняття кінесики як чинники спілкування.
- •16. Поняття про засоби масової комунікації. Особливості спілкування у змк. Цілі засобів масової комунікації, функції, ефективність дії.
- •17. Спілкування як взаємодія (інтерактивний аспект спілкування).
- •18. Психологічні способи впливу у процесі взаємодії людей (навіювання, наслідування, переконання, зараження).
- •19. Мода як соціально-психологічний феномен.
- •20. Переконання. Умови ефективності переконання. Переконання
- •21. Конфліктна взаємодія. Стилі поведінки людей у конфліктних ситуаціях. Методи вирішення конфліктів.
- •22. Спілкування як соціальна перцепція. Механізми сприйняття людини людиною.
- •23. Основні ефекти сприйняття людини людиною. Атракція.
- •24. Каузальна атрибуція. Фундаментальні помилки атрибуції.
- •Ефекти соціальної перцепції
- •25. Соціальні групи. Класифікація соціальних груп.
- •Класифікація соціальних груп.
- •Референтні групи.
- •26. Поняття про малу групу. Класифікація малих груп.
- •Класифікація груп
- •27. Процес створення малої групи.
- •28. Лідерство і керівництво в малих групах. Теорії лідерства. Стилі лідерства.
- •Особливості керівництва і лідерства у групі
- •Теорії походження лідерства
- •Теорія рис (особистісна теорія лідерства)
- •Ситуаційна теорія лідерства
- •Поведінковий підхід до проблем лідерства
- •Синтетична (системна) теорія лідерства
- •Стилі і типологія лідерства
- •29. Міжособистісні відносини в малій групі: загальне поняття. Типологія міжособистісних відносин.
- •30. Соціальні норми і регуляція поведінки.
- •1. Нормативна регуляція поведінки та її вплив на поведінку особистості
- •Соціальна норма
- •1. Типи соціальних норм
- •2. Функції соціальних норм
- •31. Поняття про конформність.
- •3.1 Загальні фактори, що впливають на конформне поведінка індивіда в групі
- •32. Процес прийняття групового рішення. Поняття групової згуртованості. Сумісність і згуртованість членів групи.
- •33. Система соціального контролю.
- •34. Поняття про соціально-психологічний клімат групи. Фактори формування соціально-психологічного клімату групи.
- •35. Поняття про особистість у соціальній психології.
- •36. Соціалізація особистості. Інститути соціалізації.
- •37. Поняття про соціальну установку. Соціальні стереотипи.
- •38. Активні методи навчання. Поняття про соціально-психологічний тренінг.
- •Види тренінгів та методи групової роботи
Референтні групи.
Поведінка людини, її цінності і переконання формуються під впливом тієї групи з котрою людина себе ототожнює. У своєму щоденному житті людина постійно порівнює себе з іншими, щоб окреслити свою поведінку (хто я?). Це порівняння відбувається найчастіше автоматично, без довгих роздумів, проте, якщо індивід приймає якесь важливе для нього рішення, скажімо, яке стосується вибору чи зміни професії, школи, місця проживання тощо, то таке порівняння є свідомим.
Оскільки усі люди належать до багатьох груп, кожна з яких є унікальною субкультурою (наприклад, сім'я, компанія друзів, професійна, конфесійна, етнічна група тощо), то зразки поведінки тієї ж людини у різних групах також відрізняються. Це не означає, що люди є поведінковими хамелеонами, які постійно змінюють свою поведінку, свої цінності, мотивації і переконання, залежно від того, з якою групою вони себе ототожнюють у конкретний момент. Люди обов'язково виділяють важливіші для себе групи, через призму цінностей яких будують свою поведінку.
Соціальні групи, на які індивід орієнтується при оцінюванні і формуванні своїх поглядів, почуттів і дій називають референтними групами.
Референтна група може бути, а може й не бути групою до якої індивід належить реально. Досить часто референтна група стає лише джерелом психологічної ідентифікації. Люди можуть орієнтуватися у своїй поведінці на соціальну групу, до якої вони не належать. Це допомагає пояснити деякі суперечності у поведінці певних індивідів, наприклад, революціонер — виходець із привілейованих верств.
Референтні групи виконують не тільки нормативні, але й порівняльні функції. Індивід намагається жити відповідно до стандартів групи, яка є для нього референтною. Він культивує у собі відповідні життєві принципи, смаки, політичні та інші погляди тощо. Якщо ж група, до якої індивід реально належить, є далекою від групи, яка є для нього референтною, в нього виникає відчуття відносної депривації (кривди) — тобто невдоволення, зумовлене розривом між тим, що у людини є насправді й тим, що вона хотіла би мати.
Із цієї залежності між референтною групою і почуттям депривації випливають певні соціотехнічні висновки щодо того, як оптимально організовувати вплив на індивідів, з метою їх виховання, стимулювання соціальної активності тощо. Якщо намагатися нав'язати індивідам чи групам цінності і норми поведінки тих груп, які розташовані на вищому рівні соціальної ієрархії, це не викличе в індивідів і груп нічого іншого, крім почуття депривації. Тому завжди необхідно задавати цілі таким чином, щоб люди могли повірити у можливість їх досягнення. Наприклад, від найгіршого учня у класі недоречно вимагати, щоб той рівнявся на найкращого, оскільки він відчуває надто велику дистанцію, яка лежить між ними, брак здібностей і можливостей для подолання цієї дистанції. Доречніше орієнтувати об'єкти впливу на індивідів чи групи з такими самими вихідними даними чи з подібним станом депривації, які все-таки зуміли поліпшити своє соціальне становище.
26. Поняття про малу групу. Класифікація малих груп.
Групою в соціології називаємо двоє або більше осіб, між якими існує виразний соціальний зв'язок; іншими словами — група існує тоді, коли ЇЇ члени тісно пов'язані один з одним на соціальній основі (Єжи Вятр, польський соціолог).
"Групою називається певна кількість людей, зв'язаних між собою соціальними зв'язками" (Маквлер і Пейдж, англійські соціологи).
"Соціальна група — це щонайменше три особи, які зв'язані між. собою врегульованими, інституціональними зв'язками, які відрізняються від інших спільними рисами та спільними цінностями" (Станіслав Косінський, польський соціолог).
"Щоб про двох або більше осіб можна було сказати, що вони є групою, необхідні: 1) наявність тісного соціального зв'язку; 2) визначеність якоїсь соціальної мети; 3) дотримання відповідних спільних норм, правил; 4) об'єднання в чітко визначену структуру; 5) усвідомлення, що вони таки є групою, а не конгломератом індивідів (А.П.Гер, англійський соціолог).
"Група—це сукупність індивідів, які спільно діють у вирішенні якихось спільних проблем, завдань і які пов'язані між собою раціонально і емоційно" (А. Цандер, американський соціолог).
Існує безліч визначень цього поняття, але всі соціологи сходяться на тому, що групою можна назвати певну кількість людей, яка відрізняється від інших характерними для неї соціальними ознаками.
