- •Відповіді до іспиту з курсу «Соціальна психологія» для студентів спеціальності «Психологія»
- •Предмет і завдання соціальної психології.
- •Історія виникнення і розвитку сучасної соціальної психології.
- •Основні напрямки розвитку сучасної соціальної психології.
- •Класифікація методів соціально-психологічного дослідження.
- •Процедура емпіричного соціально-психологічного дослідження.
- •Етапи наукового дослідження
- •Методи емпіричного дослідження
- •Характеристика методів опитування.
- •Характеристика метода спостереження. Види спостереження.
- •Методи вивчення міжособистісних відносин у групі.
- •Групова оцінка особистості як метод соціально-психологічного дослідження. Метод групової оцінки особистості
- •Метод експерименту.
- •Метод вивчення документів
- •Метод соціометрії
- •10. Поняття про спілкування. Функції спілкування. Види спілкування.
- •11. Спілкування як комунікація. Засоби спілкування.
- •12. Вербальне спілкування. Психологічні особливості побудови ділової бесіди.
- •13. Невербальне спілкування. Класифікація невербальних засобів спілкування.
- •14. Проксемичні чинники спілкування. Поняття особистого простору.
- •15. Поняття кінесики як чинники спілкування.
- •16. Поняття про засоби масової комунікації. Особливості спілкування у змк. Цілі засобів масової комунікації, функції, ефективність дії.
- •17. Спілкування як взаємодія (інтерактивний аспект спілкування).
- •18. Психологічні способи впливу у процесі взаємодії людей (навіювання, наслідування, переконання, зараження).
- •19. Мода як соціально-психологічний феномен.
- •20. Переконання. Умови ефективності переконання. Переконання
- •21. Конфліктна взаємодія. Стилі поведінки людей у конфліктних ситуаціях. Методи вирішення конфліктів.
- •22. Спілкування як соціальна перцепція. Механізми сприйняття людини людиною.
- •23. Основні ефекти сприйняття людини людиною. Атракція.
- •24. Каузальна атрибуція. Фундаментальні помилки атрибуції.
- •Ефекти соціальної перцепції
- •25. Соціальні групи. Класифікація соціальних груп.
- •Класифікація соціальних груп.
- •Референтні групи.
- •26. Поняття про малу групу. Класифікація малих груп.
- •Класифікація груп
- •27. Процес створення малої групи.
- •28. Лідерство і керівництво в малих групах. Теорії лідерства. Стилі лідерства.
- •Особливості керівництва і лідерства у групі
- •Теорії походження лідерства
- •Теорія рис (особистісна теорія лідерства)
- •Ситуаційна теорія лідерства
- •Поведінковий підхід до проблем лідерства
- •Синтетична (системна) теорія лідерства
- •Стилі і типологія лідерства
- •29. Міжособистісні відносини в малій групі: загальне поняття. Типологія міжособистісних відносин.
- •30. Соціальні норми і регуляція поведінки.
- •1. Нормативна регуляція поведінки та її вплив на поведінку особистості
- •Соціальна норма
- •1. Типи соціальних норм
- •2. Функції соціальних норм
- •31. Поняття про конформність.
- •3.1 Загальні фактори, що впливають на конформне поведінка індивіда в групі
- •32. Процес прийняття групового рішення. Поняття групової згуртованості. Сумісність і згуртованість членів групи.
- •33. Система соціального контролю.
- •34. Поняття про соціально-психологічний клімат групи. Фактори формування соціально-психологічного клімату групи.
- •35. Поняття про особистість у соціальній психології.
- •36. Соціалізація особистості. Інститути соціалізації.
- •37. Поняття про соціальну установку. Соціальні стереотипи.
- •38. Активні методи навчання. Поняття про соціально-психологічний тренінг.
- •Види тренінгів та методи групової роботи
Соціальна норма
Соціальні норми - загальновизнані правила, зразки поведінки, стандарти діяльності, що забезпечують упорядкованість, стійкість і стабільність соціальної взаємодії індивідів і соціальних груп. Сукупність норм, що діють в тому чи іншому співтоваристві, складає цілісну систему, різні елементи якої взаємообумовлені.[1]
1. Типи соціальних норм
Групові звички - норми малих груп. З'являються і продовжують існувати тільки в малих групах ( сім'ях, спортивних командах, дружніх компаніях).
Загальні правила - норми великих груп (суспільства в цілому). Це манери поведінки, традиції, етикет. Кожна соціальна група володіє своїми звичаями, правилами поведінки, традиціями. Існують манери поведінки людей похилого віку, національні звичаї.
Нормативність соціальної поведінки безпосередньо пов'язана з рольовими функціями людини в суспільстві в цілому, соціальній групі. Ці функції визначені йогостатусом в такій групі. Соціальна норма, прищеплює людині, групі та суспільству, диктує поведінку, яка буде очікувано. Формуються стереотипи, бачення людиною свого належної поведінки.
2. Функції соціальних норм
інтегрування індивідів в групи, а групи в суспільство;
регулювання загального ходу соціалізації;
контролювання девіантної поведінки;
формування моделей, еталонів поведінки.
Досягнення цього за допомогою соціальних норм відбувається наступним чином:
Соціальні норми - це обов'язки однієї людини по відношенню до іншого або іншим людям. Обмеження учнів спілкуватися з директором школи частіше, ніж зі своїми вчителями, зобов'язує кожного учня виконувати необхідні норми поведінки, певні зобов'язання з іншими учнями, вчителями та директором школи. Отже, соціальні норми визначають формування мережі соціальних відносин групи, суспільства.
Соціальні норми - це очікування малої групи, великої групи, суспільства в цілому. Від кожної людини, дотримує соціальні норми, оточуючі чекають певної поведінки. Коли пасажири громадського транспорту спочатку виходять з нього, а лише потім інші входять, з'являється організоване взаємодія. При порушенні норми виникають сутички і безладдя. Отже, соціальні норми визначають формування системи соціальної взаємодії, яка включає мотиви, цілі, спрямованість суб'єктів дії, дія, очікування, оцінку і засоби.
Соціальні норми виконують власні функції в залежності від того, в якій якості вони себе проявляють:
як стандарти поведінки ( правила, вимоги, обов'язки);
як очікування поведінки ( стереотипи, реакція інших людей).
Соціальні норми мають загальний характер [2]. Соціальна норма, фіксуючи будь-яке правило поведінки, впливає не на конкретного індивіда, а на всіх людей, що знаходяться в аналогічних ситуаціях. Для соціальних норм характерні:
невизначеність адресата (того, хто знаходиться в конкретному якості, в конкретних умовах, передбачених соціальними нормами);
універсальність застосування (в актах суспільних відносин, виробництва, обміну, взаємодії індивідів);
багаторазова повторюваність (критерій історичного процесу, що позначає закономірність розвитку).
Соціальна норма фіксує акт діяльності, який на практиці утвердився в житті. Отже, вчинені вчинки стають негласним правилом. Соціальна норма, визначає формування цілеспрямованої діяльності кожного індивіда, яка визначена об'єктивними факторами. Ці фактори надають соціальним нормам, так звану, "об'єктивну владність".
Соціальні норми передбачають і відносну свободу людської поведінки, яку кожна людина відчуває, коли надходить у відповідності з соціальними правилами, хоча міг би й знехтувати ними. У той же час, коли людина порушує правила поведінки, він повинен бути готовий піддатися певного роду санкціям, застосовуючи які суспільство забезпечує шанобливе ставлення індивідів до суспільних правилами. За допомогою соціальних норм суспільство прагне забезпечити здійснення певних суспільних функцій. Здійснення цих функцій становить суспільний інтерес. Цей суспільний інтерес не обов'язково є, у повному розумінні слова, інтересом переважної частини суспільства. Однак він є громадським в тому сенсі, що за допомогою соціальних норм забезпечує координацію та узгодження дій індивідів для того, щоб успішно розвертався, перш за все, процес суспільного виробництва, що забезпечує існування суспільства на даному ступені його розвитку.