- •Відповіді до іспиту з курсу «Соціальна психологія» для студентів спеціальності «Психологія»
- •Предмет і завдання соціальної психології.
- •Історія виникнення і розвитку сучасної соціальної психології.
- •Основні напрямки розвитку сучасної соціальної психології.
- •Класифікація методів соціально-психологічного дослідження.
- •Процедура емпіричного соціально-психологічного дослідження.
- •Етапи наукового дослідження
- •Методи емпіричного дослідження
- •Характеристика методів опитування.
- •Характеристика метода спостереження. Види спостереження.
- •Методи вивчення міжособистісних відносин у групі.
- •Групова оцінка особистості як метод соціально-психологічного дослідження. Метод групової оцінки особистості
- •Метод експерименту.
- •Метод вивчення документів
- •Метод соціометрії
- •10. Поняття про спілкування. Функції спілкування. Види спілкування.
- •11. Спілкування як комунікація. Засоби спілкування.
- •12. Вербальне спілкування. Психологічні особливості побудови ділової бесіди.
- •13. Невербальне спілкування. Класифікація невербальних засобів спілкування.
- •14. Проксемичні чинники спілкування. Поняття особистого простору.
- •15. Поняття кінесики як чинники спілкування.
- •16. Поняття про засоби масової комунікації. Особливості спілкування у змк. Цілі засобів масової комунікації, функції, ефективність дії.
- •17. Спілкування як взаємодія (інтерактивний аспект спілкування).
- •18. Психологічні способи впливу у процесі взаємодії людей (навіювання, наслідування, переконання, зараження).
- •19. Мода як соціально-психологічний феномен.
- •20. Переконання. Умови ефективності переконання. Переконання
- •21. Конфліктна взаємодія. Стилі поведінки людей у конфліктних ситуаціях. Методи вирішення конфліктів.
- •22. Спілкування як соціальна перцепція. Механізми сприйняття людини людиною.
- •23. Основні ефекти сприйняття людини людиною. Атракція.
- •24. Каузальна атрибуція. Фундаментальні помилки атрибуції.
- •Ефекти соціальної перцепції
- •25. Соціальні групи. Класифікація соціальних груп.
- •Класифікація соціальних груп.
- •Референтні групи.
- •26. Поняття про малу групу. Класифікація малих груп.
- •Класифікація груп
- •27. Процес створення малої групи.
- •28. Лідерство і керівництво в малих групах. Теорії лідерства. Стилі лідерства.
- •Особливості керівництва і лідерства у групі
- •Теорії походження лідерства
- •Теорія рис (особистісна теорія лідерства)
- •Ситуаційна теорія лідерства
- •Поведінковий підхід до проблем лідерства
- •Синтетична (системна) теорія лідерства
- •Стилі і типологія лідерства
- •29. Міжособистісні відносини в малій групі: загальне поняття. Типологія міжособистісних відносин.
- •30. Соціальні норми і регуляція поведінки.
- •1. Нормативна регуляція поведінки та її вплив на поведінку особистості
- •Соціальна норма
- •1. Типи соціальних норм
- •2. Функції соціальних норм
- •31. Поняття про конформність.
- •3.1 Загальні фактори, що впливають на конформне поведінка індивіда в групі
- •32. Процес прийняття групового рішення. Поняття групової згуртованості. Сумісність і згуртованість членів групи.
- •33. Система соціального контролю.
- •34. Поняття про соціально-психологічний клімат групи. Фактори формування соціально-психологічного клімату групи.
- •35. Поняття про особистість у соціальній психології.
- •36. Соціалізація особистості. Інститути соціалізації.
- •37. Поняття про соціальну установку. Соціальні стереотипи.
- •38. Активні методи навчання. Поняття про соціально-психологічний тренінг.
- •Види тренінгів та методи групової роботи
16. Поняття про засоби масової комунікації. Особливості спілкування у змк. Цілі засобів масової комунікації, функції, ефективність дії.
Поняття комунікація походить від латинського communicatio - обмін, зв'язок, розмова. Масова комунікація - систематичне поширення повідомлень серед чисельно великих роззосереджених аудиторій з метою впливу на оцінки, думки і поведінку людей [1]. Масова комунікація є інституціалізованим виробництвом і масовим поширення символічних матеріалів за допомогою передачі та накопичення інформації [3].
Сутністю масової комунікації як діяльності є вплив на суспільство шляхом впровадження в масову свідомість певної системи цінностей. Сутність її завжди залишається незмінною, а явище, зміст і форми здійснення можуть змінюватися в залежності від умов функціонування всієї системи масової комунікації. Мета масової комунікації: зміна соціальних суб'єктів в інтересах інших суб'єктів або всього суспільства.
Унікальність комунікаційного процесу пов'язана з його наступними властивостями:
Діахронність - комунікативна властивість, завдяки якій повідомлення зберігається в часі;
Діатопність - комунікативна властивість, що дозволяє інформаційним повідомленням долати простір;
Мультиплікування - можливість багатократного повторення автентичного змісту.
- Симультанність - властивість комунікаційного процесу, що дозволяє представляти повідомлення безлічі людей практично одночасно;
Реплікація - можливість саморегуляції засобів масової інформації.[14]
Однією з найважливіших соціально-психологічних функцій масової комунікації є її здатність самоорганізовуватися громадську думку, суспільну свідомість. Відмінною рисою масової комунікації є її не однонаправлений хаpактеp. Багатовекторність масової комунікації передбачає передачу інформації від одного активного джерела (коммунікатоpа) до різних, не пов'язаних один з одним реципієнтам. [24]. Відмінності масової комунікації від міжособистісного спілкування проявляються практично у зв'язку з усіма складовими комунікаційного процесу. [дод. 1]
Засоби масової комунікації (ЗМК) - це спеціальні канали і передавачі, завдяки яким відбувається поширення інформаційних повідомлень на великі території.
Виділяються наступні функції, які виконують ЗМК:
Інформаційна функція полягає в наданні масовому читачеві, слухачеві і глядачеві актуальної інформації у різних сферах діяльності - діловій, науково-технічній, політичній, юридичній, медичній тощо. Отримуючи великий обсяг інформації, люди не тільки розширюють свої пізнавальні можливості, але і збільшують свій творчий потенціал.
Регулююча функція має широкий діапазон впливу на масову аудиторію, починаючи з встановлення контактів і закінчуючи контролем над суспільством. Масова комунікація впливає на формування суспільної свідомості групи й особистості, на формування громадської думки та створення соціальних стереотипів. Тут же криються можливості маніпулювати і керувати суспільною свідомістю, фактично здійснювати функцію соціального контролю. За певних умов ця функція має на меті сприяння «промивання мізків». Люди, як правило, приймають ті соціальні норми поведінки, етичні вимоги, естетичні принципи, які переконливо пропагуються ЗМІ як позитивний стереотип способу життя, стилю одягу.
Культурологічна функція містить у собі ознайомлення з досягненнями культури і мистецтва та сприяє усвідомленню суспільством необхідності спадкоємності культури, збереження культурних традицій.
Соціальна сутність масової комунікації: це - потужний засіб впливу на суспільство з метою оптимізації його діяльності, соціалізації індивіда та інтеграції суспільства.
Можливості управління масовою свідомістю і поведінкою пов'язані з дією цілого ряду елементів, що лежать у сфері несвідомого. Найбільш значимі з них з точки зору масового впливу - це установки та стереотипи. Установка - це стан внутрішньої готовності суб'єкта реагувати певним чином на об'єкти дійсності або на інформацію про них. [23]
Масова комунікація надає формує і закріплює вплив на соціальні стереотипи, тобто схематичні і спрощене уявлення про соціальні об'єктах, широко поширені в суспільстві. Стереотипи можуть стосуватися інших національностей, класів, груп та уявлень про суспільні явища. Сприйняття чужої групи через стереотипи має дві сторони: позитивну (стереотип дає відносно швидке знання, дозволяє віднести групу до більш широкого класу явищ) і негативну (наповнення стереотипу негативними характеристиками призводить до формування міжгруповий ворожості).
Помітний внесок ЗМІ вносять і в стереотипне сприйняття етнічних груп. Представники цих груп з'являються в ЗМІ, як правило, значно рідше, ніж представники корінного населення. Успішним засобом захисту від стереотіпізапіі є створення і показ в ЗМІ спеціальних програм, що зображують об'єкти стереотипізації в різноманітності притаманних їм якостей і особливостей. Для боротьби зі стереотипами використовується і спеціально організоване міжгрупове спілкування, орієнтоване на знайомство і співпрацю представників різних соціальних і етнічних груп. [9]
Отже, масова комунікація - це специфічна форма людського спілкування. Засоби масової комунікації виступають речовим, матеріальним компонентом масового комунікатівного процесу і завжди виражають собою спосіб передачі, збереження, виробництва і поширений певної інформації та закладених у ній цінностей. ЗМК формують суспільні стереотипи та з допомогою спеціальних методів управляють масовою свідомістю та поведінкою впливаючи на складові людської психіки, що лежать у сфері несвідомого.
