
- •Фольклор і художня література. Проблема «фольклоризації» літературних текстів
- •2.Проблема колективного та індивідуального у фольклорі. М. Грушевський про специфіку усної та писаної творчості.
- •3.Характеристика основних положень статті і. Франка «Як виникають народні пісні?»// // Франко Іван. Зібрання творів: у 50-ти т. – Київ, 1980. – т. 27.
- •4.Поняття міфу і міфології. До проблеми міф і фольклор.
- •5.Поняття та основні етапи календарної обрядовості
- •6.Основні змістові аспекти зимових обрядів українського народу
- •7.Загальна жанрова характеристика колядок
- •8.Тематика, основні образи і символи колядок.
- •9. Питання жанрово – тематичної співвіднесеності колядок і щедрівок. Тематика і поетика щедрівок.
- •10.Цикл весняних обрядів і вірувань. Веснянки.
- •11. Тематика, основне коло образів та символів у веснянках.
- •12. Цикл літніх обрядів. Обряди Купала і русалій та їх поетичний зміст.
- •13. Характеристика поетичного змісту купальських та русальних пісень.
- •14. Обряд збирання врожаю. Цикли жниварських пісень
- •15. Поняття поза календарної чи родинної обрядовості. Загальна характеристика жанрів родинно – обрядового фольклору.
- •16. Характеристика основних етапів весільного обряду та його регіональні особливості.
- •17.Основні мотиви, образи – символи та поетичні засоби весільних пісень.
- •18. Героїчна історія українського народу і його творчість. Конкретні історичні події і специфіка їх відображення в народних думах та історичних піснях.
- •19. Жанрово-тематична характеристика народних дум. Основні видання дослідження дум
- •20. Характеристика основних поетичних засобів у народних думах.
- •21.Зміст і тематика народних дум,які відображають різні аспекти стосунків українського народу з турками і татарами.
- •23. Проблематика народної думи про Івася-удовиченка, Коновченка
- •24. Проблематика дум про втечу трьох братів з города Азова
- •25. Зміст і тематика народних дум про часи Хмельниччини та Руїни.
- •26. Зміст, тематика, образи і поетика соціальних дум.
- •27.Класифікація історичних пісень
- •28. Стаття і.Франка «Пісня про Байду»
- •29. Історичні піні доби Хмельниччини та Руїни
- •30. Патріотичні мотиви у історичних піснях
- •31. Поетика історичних пісень
- •32.Особливості жанру і тематика билин
- •33. Тематичне розмаїття позаобрядових ліричних пісень
- •34. Підневільне становище українського народу і його соціальна поезія. Цикли суспільно-побутової (громадсько-побутової) лірики
- •35. Характеристика тематичних циклів родинно-побутових пісень
- •36. Основні питання поетики та поетичного синтаксису ліричних пісень (Дей. О. І. Поетика народної пісні. – к.,1978)
- •37. Поняття та зміст фольклорного символу.Символіка ліричних пісень
- •38.Співанки-хроніки.Особливість жанру та регіону побутування.
- •39.Характеристика тематики і поетики співанок-хронік.
- •40. Питання жанру балади. Специфіка літературної і фольклорної балади.
- •41. Характеристика основних жанрів дитячого фольклору
- •42. Особливості сюжету і композиції народних балад
- •43. Основні типи баладних сюжетів. Загальна характеристика.
- •44. Художній зміст народних балад про Бондарівну та Лимерівну
- •45. Особливості художнього змісту балад про невістку-тополю.
- •46. Питання фольклоризації літературних творів. Пісні літературного походження.
- •47. Характеристика основних жанрів дитячого фольклору
- •48. Жанрові особливості, принципи класифікації, основні образи, мотиви, зміст колискових пісень.
- •49. Ідейно – тематична і жанрова характеристика коломийок
- •50. Характеристика основних жанрів фольклорної прози
- •51. Жанрові особливості народної казки. Зміст, структура та особливості поетики чарівної казки.
- •52. Особливості змісту, композиції та образів казок про тварин
- •53. Принципи кумуляції у фольклорі. Кумулятивна казка
- •54. Тематична і композиційна характеристика побутових чи новелістичних казок
- •55. Народні легенди. Особливості жанру, класифікація, тематики
- •56. Зміст і персонажі героїчних легенд.
- •57. Особливість жанру і тематика народних переказів.
- •58. Особливості тематики і композиції загадок.
- •59. Особливість жанру, питання класифікації і тематика прислів’їв і приказок.
- •60. Характеристика найосновніших циклів паремій
9. Питання жанрово – тематичної співвіднесеності колядок і щедрівок. Тематика і поетика щедрівок.
Композиційна будова щедрівки – це зачин, власне щедрівка та кінцівка. У щедрівках зустрічається прийом конкатенації, який є чинником форми та взаємодіє з мелодичною строфою. Композиційний принцип виділення одиничного з ряду подібних або близьких явищ спрямований на посилення образу головного героя. Він розкриває ставлення інших до головного героя, причому, при контрастному зображенні вигідно виокремлює саму постать героя, і є пріоритетним у щедрівках. Найпоширенішим засобом виділення одиничного з ряду є принцип троїстості: щоб відтінити одне, пісня подає тло з двох попередніх. У піснях господареві цей композиційний принцип найчастіше вживаний у текстах з мотивами "сім'я в образі астральних світил", "возвеличення господаря". Подібний прийом дуже поширений у дівочих щедрівках зі шлюбною тематикою. У щедрівках парубкові троїстий засіб не простежується. Іншим видом композиції, притаманної щедрівкам, є композиція ступенювання об'єктів та дій на основі родинної ієрархії. Образна система є важливим елементом композиції твору, яка допомагає розкрити його зміст. Важливу роль у створенні образу відіграє художня деталь – характерна риса, подробиця, яка увиразнює, індивідуалізує й типізує образ. До художніх засобів творення образу слід віднести синтаксичні паралелізми, систему сполучників, епіфори, інверсії, які семантично підсилюють значення певних слів пісні. Рима становить явище і метрики, і строфіки вірша. Магістральними образами щедрівок є образ господаря, господині, парубка та дівчини. Їхня специфіка розкривається за допомогою мікрообразів: господар (дім – достаток – худоба – врожай) – господиня; парубок (кінь – достаток) – дівчина (весільні предмети). До системи мікрообразів належать образи дому, достатку, худоби, врожаю, коня, весільних предметів тощо. Символіка щедрівки розкривається насамперед крізь призму обрядового дійства. Кожен образ несе певне навантаження, розкриває суть обряду, кристалізує провідну ідею. Образи-символи щедрівки поділяються на символи рослинного світу; астральну символіку; зооморфні та антропоморфні образи-символи; символи-предмети; символи-дії; символіку кольору та чисел. Образ світового дерева (явір, сосна, верба, липа, калина, береза, вишня) є одним із центральних у магічно-величальній поезії та міфології не лише українців, але й усіх народів індоєвропейської групи. Він символізує триєдність світу. Світове дерево, що росте посеред первісного моря, на горі, в чистому полі посеред дороги, в пана хазяїна на його дворі, є символом Всесвіту, світобудови; з'єднує світ померлих зі світом живих. Образ світового дерева зустрічаємо в колядках, щедрівках, замовляннях, весільних піснях та казках. Місяць, сонце та зорі є центральними персоніфікованими образами щедрівок господареві. Вони – символічне втілення родини. Культ місяця проявлявся у святочних містеріях з худобою, бо місяць, за народними віруваннями, мав вплив на вегетацію землі та родючість рослинного й тваринного світів. Найдавніше уявлення про сонце, яке живе на дні моря. Відоме уявлення про сонце як небесний вогонь. Згодом його уявляли чоловіком. Ще одне втілення сонця – це жіночий образ. З'явився він за доби матріархату. У щедрівках символізує господиню: „Ясне сонце – господиня". Зорі – діти господаря. Тваринна та птахосимволіка представлені образами сокола (орла), змії, коня, пави, куниці, ластівки, півня, вола та кози. Сокіл (орел) за віруваннями наших предків – символ бога Рода, охоронець „живого вогню" та Дерева життя. Саме він приніс на землю іскри небесного вогню. Сокіл вважається посередником між світами, адже переносить мертвих у потойбіччя. Образ змії займає одне із найвидніших місць на українських рушниках. Серед „зміїних" сюжетів немає застрашливих чи потворних образів. Вишивка несе інформацію про основну функцію змії – охоронну та родючу. Вона втілена у ідеях-образах жінки-змії, змії-тотема. Щедрівки зберегли тотемну символіку змії. Змія виступає не лише як хтонічний образ, що виявляється у її співвідношенні зі світом померлих. Вона також – втілення духа предка, тотема, який забезпечує захист та щасливий шлюб для парубка. Образ чудесного коня у щедрівках парубкові теж має хтонічну природу. Образ куниці – символічне втілення дівчини-нареченої. Образ ластівки у щедрівках є одним із центральних образів. Він виступає у текстах господареві та дівчині. Ластівка виконує роль берегині господарства, є покровителькою худоби, берегинею достатку, вісницею його примноження. Образ ластівки втілює у собі жіноче начало. Йому властива шлюбна символіка. Півень – захисник живих, символ воскресіння і нового життя. Коза – символ родючості і разом з тим ритуальна жертва. Символіка цього образу співвідноситься із символікою останнього обжинкового снопа на полі. Віл – символ полазника, який покликаний принести щастя в дім та забезпечити врожай наступного року. Віл (бик)вважався жертовною твариною. Прокопій Кесарійський повідомляв про принесення биків у жертву Перуну-громовержцю. Весільна символіка яскравіше виявляється через предмети-символи. Це три дарунки, які привозить милий чи батько дівчині (велян по землю, золотий віночок, срібний перстінчик), золоті речі, які виковує золотар зі срібної роси (перстень, келих, пояс). До символів-предметів також зараховуємо плуг та калитоньку. Вони пов'язані з образом господаря і є символічним втіленням багатства та благополуччя. Величання цих предметів є величанням самого господаря та заклинання багатства на наступний рік.