48. Жанрові особливості, принципи класифікації, основні образи, мотиви, зміст колискових пісень.

Колискові пісні –це жанр дитячого фольклору; жанр народної родинної лірики, специфічний зміст і форма, якої функціонально зумовленні присиплянням дитини в колисці.

Дослідники: Г.В. Довженюк, О. Дей, Бойко В. Г., Лановик З., Лановик М.

Жанр має чітко визначену конкретну функцію: заспокоїти і приспати дитину. З цим основним їх призначенням і пов’язані особливості поетики жанру.

- Ефект заколисування підсилюється гойданням дитини в колисці.

- Одноманітний ритм виконання пісні.

- Найпоширеніший прийом – різноманітні повтори, від анафори до повторів цілих рядків у вигляді наскрізних рефренів

- Фонетичні ефекти, що надають мові мелодійності й ритмізації.

- Заколисувальні вигуки-кліше «баю-баю», «Ой люлі-люлечки» і т. ін.

- Здрібніло-пестливі форми (дитинонька, колисонька, матіночка).

- Емоційність та багатопочуттєвість матерів при виконанні колискових пісень.

- Форма діалогу матері, зверненого до дитини.

- Використання найпростішої загальновживаної лексики, відсутність поетичних прийомів і тропів:

а) з художньо-поетичних засобів найчастіше зустрічаються епітети

(«золотенькі бильця», «шовкові вервечки», «пухові подушечки», «хата

тепленька»);

б) рідко зустрічаються порівняння («білий, як лілея», «очка, як тернина»).

- Одноманітність і монотонність виконання пісні.

Класифікація колискових пісень:

Г. Довженюк у монографії "Український дитячий фольклор: (Віршовані жанри)" класифікує колискові пісні за змістовим принципом [5]:

• пісні про саму дитину, її сон, харчування тощо, а також про тварин та птахів, які виявляють про неї турботу;

• твори, що відбивають звернуті до дитини почуття й думки матері, водночас у цих піснях мати звертається думкою і до своєї власної долі;

• пісні з персонажами тваринного світу, які вже не пов'язані сюжетно з образом самої дитини. Сюди ж зараховуються колискові з людськими персонажами.

Основні образи

У більшості колискових пісень відображені традиційні образи, пов’язані з народними легендами й віруваннями. Вони відіграють роль своєрідних оберегів.

Колиска – це символ безсмертя роду і родоводу, Батьківщини, зародження виникнення життя. Її плели із священних дерев – калини, верби, дуба, верболозу, явора. Формою колиска була подібна до кола, що було наділене великою магічною силою, яка оберігала немовля від злих сил

Кіт чи кицька. Ця тваринка — один з найпопулярніших героїв колискових пісень. Вважалося, що вона перебуває на межі двох світів: Яви і Нави. В народі вірили також, що кицька може бачити не видимі людині світи, зокрема світ духів. Котам також приписували вміння наганяти на людину міцний сон. Разом з тим у кицьок дуже сильний інстинкт захисту потомства, нерідко вони є «пухнастою нянькою» і для людських дітей. Тому в народі вірили, що кицька може захистити малюка від злих духів.

Пташка (найчастіше ластівка). Символізує щасливе родинне життя, любов і ніжність. Існувала прикмета, що ластівка оберігає житло від грому, блискавки, пожежі. Вважають, що ластівка — улюблена пташка Бога, адже своїм щебетанням прославляє його, неначе молитвою. Таким чином, образ ластівки також є оберегом.

Сонко і Дрімота. Міфічні істоти, які, за народними віруваннями, жили в густих лісах та на болотах і мали здатність навівати на людину міцний сон. Але для цього їх потрібно було відповідним чином запросити, «прикликати».

Мотиви колискових пісень

Набір мотивів пісень дуже обмежений:

а) закликання чи запрошення сну до дитини (сон як істота, яка може заспокоїти і приспати дитину);

б) відігнати від колисочки дитини злу, негативну силу (образ Бабая);

в) через образи птахів (голуба, зозулі) приспати дитину надворі, бо, за народними уявленнями, сон на свіжому повітрі – духовне очищення;

г) використання у піснях магічної сили трав ( рути, м’яти, хрещатого барвінку), у яких дитину купали перед сном, щоб він [сон] був міцнішим і здоровішим.

Більшість колискових передбачає їх виконання мамою дитини, але зустрічаються також тексти пісень, які немовляті співає батько (звернення до свого малого сина з побажаннями йому швидко вирости і стати у всьому подібним до батька).

Зміст колискових пісень

В зміст колискових пісень вплітається мозаїка життєвих роздумів матері над своєю долею і долею дитини, над різними родинними ситуаціями. Ці роздуми як відлуння передуманого і пережитого. Витоки колискових пісень губляться у глибині віків. Науковці стверджують, що спостерігаючи за змістом, формою колискових пісень, вони помітили спільність їх із замовлянням.

Про те, що стародавні колискові походять від магічних заклинань, свідчать наказові інтонації заспіваних слів, а також те, що ритм колискових прямо повторює ритм старовинних заклинань від безсоння.

Часто в пісні висловлено:

- побажання здоров'я, щастя. слухняності дитині;

-звернення до різних істот з проханням дати дитині сон, заколихати її, не лякати її, не заважати її сну;

- про саму дитині,про різних людей, про тварин, птахів, предмети.