17.Основні мотиви, образи – символи та поетичні засоби весільних пісень.

Основними персонажами є молодий і молода, їх батьки та матері. Навколо них групуються інші: дружки, свашки, світилки, бояри, сват.Серед весільної лірики є чимало пісень, де оспівується провідна роль матері. Образ лихої свекрухи є одним з найбільш негативних.

Щодо образної структури, то ліричні персонажі весільної словесності у піснях найчастіше постають у вигляді тотемних птахів: наречений — як сокіл, голуб, яструб; наречена — голубка, перепілка, зозуля (Сивая зозуленько! Красная Марисенько! Не літай раненько, не виходи раненько на ярую пшениченьку).Часто наречені змальовуються в образах сакральних дерев (дуба, явора, калини, смереки, сосни тощо); рослин (хмелю, маку, барвінку, рути, м´яти, рожі тощо). Кожен з цих образів у народній системі символів та знаків має своє смислове навантаження, тому використовується з урахуванням конкретної ситуації.

Епітети у піснях зазвичай є загальнофольклорними. Також є так звані епітети-прикладки як от музики-різуни, свашка-співашка, вій-віночок тощо. А завдяки психологічному паралелізмові зіставляються не лише образи, а й їхні дії, перехід із одного стану до іншого. Красномовні порівняння набувають як позитивного, так і негативного характеру. Наприклад, про молодих говориться так: "любилися, як зерно в орісі", "як голуби в парі", а про лиху свекруху - "свекруха, як у окропі муха". Нерідко присутні психологічні паралелізми, які допомагають краще осягнути настрої героїв, їх зовнішність та характер (літав танчок чорних галочок...., та йшов рядочок молодих дружечок

Найдавніші символи, що збереглися у весільних піснях: космогонічні (вогонь, вода), астральні (сонце, місяць, зірки), символи, пов’язані з анімістичними, тотемістичними віруваннями слов’ян (піч, поріг), символи-рослини, зоосимволи, символи-обрядодії (обсипання зерном, кроплення вводою): “Піч наша регоче, коровая хоче; шишечки печуться, на коровай дмуться” ; “Летять галочки у три рядочки, а зозуля попереду. Усі галочки по лужку сіли, а зозуля на калині” ; “Сонце місяць і зіроньку в небі не бачать, а гріє-зігріває, весілля дожидає”. Крім символіки космогонічної, світотворчої (стихій вогню, води та ін.), весільні пісні вміщують десятки образів органічної природи – рослин, тварин, а також відображають символіку дій, станів, обрядових атрибутів, різноманітних побутових предметів.Червона калина - образ того зламу в житті дівчини, що відбудеться після весілля.

Барвінок - образ вічного кохання і шлюбу. Подібно до колядок та щедрівок діє композиційний принцип виділення одиничного з ряду подібних або близьких явищ спрямований на посилення образу головного героя. Він розкриває ставлення інших до головного героя, причому, при контрастному зображенні вигідно виокремлює саму постать героя, і є пріоритетним у весільних піснях. Принцип поляризації полягає у зображенні істот, предметів, явищ у характерній їм двоїстості та неоднозначності, до того ж допомагає розрізнити і виокремити ці реалії з багатьох інших.