- •Предмет і завдання дитячої психології
- •2. Метод спостереження, його види.
- •Експерементальні методи.
- •Діагностичні методи.
- •Показники і фактори.
- •8.Прояв нервової діяльності після народження
- •9. Проблема вікової періодизації
- •11. Анатомо-фізіологічний розвиток немовляти
- •13. Розвиток мови у немовлят.
- •14. Розвиток рухів у немовлят.
- •12. Розвиток нервової системи у немовлят.
- •15. Прояви психіки у немовляти
- •16. Ведуча діяльність немовляти
- •17. Розвиток мови у дітей 1-3 роки.
- •19. Криза 3 років. Усвідомлення власного я.
- •20. Відчуття і сприймання у дітей 1 – 3р.
- •21. Увага, пам’ять і уява у дітей 3р.
- •22. Розвиток емоційно-вольової сфери.
- •23. Анатомо-фізіологічний розвиток дошкільника
- •24. Розвиток мови дошкільника
- •25. Розвиток пам’яті і мислення у дошкільників.
- •26. Розвиток уяви та уваги у дошкільників/
- •27. Сприймання й відчуття у дошкільників.
- •28. Особистісна сфера.
- •31. Параметри готовності до школи
26. Розвиток уяви та уваги у дошкільників/
Увага має такі особливості: проявляється мимовільна увага, привертає її незвичний, несподіваний, цікавий подразник, тобто емоційно забарвлений. Довільність уваги можлива, коли існує зацікавленість або інтерес. Зростає об’єм уваги, до 5 предметів дитина здатна охопити одночасно. Стійкість найвища під час ігрової діяльності одну й ту ж гру дитина може грати до півтори години. Регулятором уваги виступає слово.
Уява. Діти охоче і багато фантазують, це помітно в розповідях і дитячих малюнках, створені образи репродуктивні бо їхні елементи взяті вже з готових образів. Вони бідні за змістом і при передачі дитина має труднощі, а тому оперує емоціями, які вона пережила при сприйняття ситуації або об’єкту. Фантазія проявляється в тих випадках, коли мислення не ефективне, не знаючи як пояснити щось, дитина фантазує. Вона вірить в існування міфічних, казкових істот, бо їй бракує досвіду у поясненні суті і можливості існування. (дракона, діда мороза, баби яги).
27. Сприймання й відчуття у дошкільників.
Дитина чітко відрізняє різні подразники як і в попередньому віці, але ознаки озвучує в словесній формі, це означає осмислене сприйняття подразників крім того намагається диференціювати відчуття – червоний-червоніший, зелений-зеленіший, в такий спосіб передається тональність кольорів. Вміє порівнювати кольори на відміну від дітей попереднього віку. Діти і надалі користуються шаблонами при визначенні незнайомих предметів, маніпулюючи з предметами діти пізнають їх властивості у процесі їх обстеження. Значно краще визначають просторові характеристики, вони мають вираз життєвих понять далеко-близько, великий-малий, хоча самого значення не розуміють. При сприйнятті часових проміжків, найкращі результати при сприйнятті найбільш контрасних ознак: день-ніч, зима-літо.
28. Особистісна сфера.
На її розвиток впливають три фактори: дорослі, ровесники і сюжетно-рольова гра. Дорослі визначають правила поведінки, оцінюють вчинки і результати дій, діти цього зробити не можуть.
Дорослі формують самооцінку, так неоправдані покарання і ганьба формує у дитини занижену самооцінку, неоправдана часта похвала і вседозволеність формує завищену самооцінку. Ровесники. Потреба в них досить висока, бо цього вимагає гра, спостерігається гендерне відношення в діях (дівчатка – дочки-матері, хлопчики - війни), відповідно в кожного свій тип іграшок. Дошкільник бачить за що хвалять, а за що карають ровесника, він робить відповідні висновки, намагається бути першим в отриманні похвали і уникати тих ситуацій, які ведуть до покарання. Це розвиває самоусвідомлення, дитина вчиться аналізувати чужі помилки і власні, добиватися схвалення. Сюжетно - рольова гра є провідною для даного віку, сюжети беруться з дорослого світу, розподіляються ролі, встановлюються певні правила дій для учасників. Порушника правил виганяють, гра вчить співставляти власні дії з діями інших, визначати помилки чи вести діалог, все це також сприяє розвитку самоусвідомлення.
29.
