
- •Основні положення клітинної теорії. Особливості будови клітин одно- і багатоклітинного організму.
- •Теорії походження життя; гіпотези виникнення еукаріотичної клітини.
- •Рівні організації живої природи. Елементарна одиниця та елементарне явище.
- •Загальні властивості мікроорганізмів та їх місце в еволюції живого світу.
- •15. Будова еукаріотичної клітини (на прикладі дріжджової).
- •Систематика живих організмів. Основні відмінності прокаріотичних та еукаріотичних клітин.
- •9. Рухливість бактеріальних клітин. Типи рухливості, розташування джгутиків на поверхні бактеріальної клітини.
- •11. Характеристика та основні відмінності грам-позитивних та грам-негативних бактерій.
- •13. Характеристика актиноміцетів: особливості будови клітини, способи розмноження, розповсюдження у природі та практичне значення.
- •12. Стійкість спороутворювальних бактерій до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища. Особливості будови та етапи утворення ендоспор у бактерій.
- •14. Археї, особливості будови клітини. Основні відмінності від про- та еукаріотів. Практичне значення.
- •16. Хімічний склад та функції мітохондрій, рибосом, лізосом та вакуолей у еукаріотичній мікробній клітині.
- •17. Будова і функції ядра в клітині мікроорганізмів.
- •39.Вміст хімічних елементів у клітині. Роль вільної та зв’язаної води у життєдіяльності клітини.
- •18. Дріжджі, їх форми і розміри. Вікові особливості дріжджів. Методи виявлення запасних поживних речовин у дріжджових клітинах та мертвих клітин.
- •19. Характеристика способів розмноження дріжджів. Характеристика процесу спороутворення у дріжджів. Відмінності гаплоїдних та диплоїдних дріжджів.
- •20. Способи розмноження міцеліальних грибів.
- •24. Характеристика основних класів грибів. Морфологічні та культуральні ознаки, способи розмноження, практичне значення міцеліальних грибів.
- •25. Віруси і бактеріофаги. Особливості їх будови та життєдіяльності.
- •26. Особливості будови рослинної та тваринної клітин
- •27. Меристеми. Типи меристем та галузі їх використання у біотехнології. Принципи складання поживних середовищ для культивування клітин.
- •36. Енергетичний обмін та його сутність. Значення атф в енергетичному обміні.
- •38.Типи живих організмів за відношенням до джерел вуглецю.
- •40.Класифікація поживних середовищ за хімічним складом, призначенням, фізичним станом. Принципи та методи стерилізації. Стерилізація поживних середовищ.
- •1)Класифікація поживних середовищ
- •42.Вплив фізичних факторів на життєдіяльність клітин.
- •43.Клітинний цикл. Фази клітинного циклу.
- •44.Форми розмноження живих організмів. Інтерфаза. Мітоз
- •45. Статеве розмноження організмів. Статеві клітини. Мейоз та його біологічне значення
- •46. Механізм транспорту поживних речовин до клітини
- •48. Вплив біотичних факторів на життєдіяльність клітини
- •47. Вплив хімічних факторів на життєдіяльність клітини
- •49. Типи взаємовідносин між живими організмами
- •50.Значення мікроорганізмів у кругообігу речовин в природі
- •Роль мікроорганізмів у кругообігу водню.
- •Роль мікроорганізмів у кругообігу кисню.
- •51.Сучасні методи вивчення клітин
- •52. Фотосинтез. Порівняння процесу фотосинтезу у бактерій та вищіих рослин
- •53. Особливості будови міотичних хромосом. Елементарні рівні структуризації хромосомних компонентів.
19. Характеристика способів розмноження дріжджів. Характеристика процесу спороутворення у дріжджів. Відмінності гаплоїдних та диплоїдних дріжджів.
-
Вегетативне розмноження – брунькування, поділ, поділ брунькуванням – не утворюються спеціальні органи
Способи вегетативного розмноження дріжджів:
1 – брунькування; 2 – поділ; 3 – поділ брунькуванням.
Безстатеве – спеціальні органи розмноження утворюються, але злиття клітин не відбувається :
а) утворення балістоспор (Sporobolomyces) спори відштовхуються завдяки різкій зміні осмотичного тиску у краплі рідини між спорою та стеріг мою;
б) утворення артроспор (Trichosporon, Collybia) – за несприятливих умов середовища;
в) утворення товстостінних хламідоспор;
г) утворення бластоспор (Candida). Бластоспори – маленькі вегетативні клітини, які відрізняються тільки розмірами.
А - утворення балістоспор у Sporobolomyces (1 – стерігми; 2 – спори; 3 – краплі води); Б - утворення артроспор у Collybia; В – утворення хламідоспор.
Статеве розмноження – утворюються спеціальні клітини (гамети), які мають гаплоїдний набір хромосом. Гаплоїдні клітини можуть довго розмножуватися вегетативним способом, але у певний момент на такій клітині з’являється копуляційний відросток. Такі відростки з’єднуються, оболонки між ними розчиняються і утворюється копуляційний канал, який поступово розширюється та скорочується. Після цього відбувається плазмогамія – злиття цитоплазм двох клітин та каріогамія – злиття двох ядер. У результаті утворюється диплоїдне ядро, клітина перетворюється на зиготу, а після утворення щільної оболонки – на аску. Після цього відбувається мейоз – редукційний поділ ядра (утворюються ядра з гаплоїдним набором хромосом), після мейозу відбувається утворення аскоспор, а з аскоспор прорастають вегетативні клітини.
Спорооутворення - процес утворення спор; спосіб розмноження дріжджів. У дріжджів спороутворення настає при різкому переході з повноцінного середовища в середовище, бідне живильними речовинами при обов'язковому доступі кисню повітря, достатньої вологості і значному накопиченні запасних речовин у клітині. При цьому спорооутворюючі дріжджі припиняють почкуватися, оболонка потовщується і клітини перетворюються на аски, що містять одну або кілька аскоспор. Ядро дріжджової клітини зазнає мейотичного розподілу. Кожне нове ядро огортається частиною цитоплазми і утворює нову клітину. Однак не всі клітини здатні до спороутворення. Навіть у найбільш сприятливих для спороутворення умовах лише невелика частина дріжджових клітин перетворюється на аски. У звичайних умовах виноробства дріжджі спор не утворюють. Здатність доспороутворення лежить в основі класифікації дріжджів.
Гаплоїдні. У таких дріжджів вегетативне розмноження відбувається в гаплоїдній фазі, а диплоїдна стадія дуже коротка: утворене диплоїдне ядро відразу ж ділиться мейотично з відновленням гаплоїдного стану.
Диплоїдні. У цих дріжджів вегетативно розмножуються тільки диплоїдні клітини. Гаплофаза обмежена молодими асками і аскоспорами.