- •Основні положення клітинної теорії. Особливості будови клітин одно- і багатоклітинного організму.
- •Теорії походження життя; гіпотези виникнення еукаріотичної клітини.
- •Рівні організації живої природи. Елементарна одиниця та елементарне явище.
- •Загальні властивості мікроорганізмів та їх місце в еволюції живого світу.
- •15. Будова еукаріотичної клітини (на прикладі дріжджової).
- •Систематика живих організмів. Основні відмінності прокаріотичних та еукаріотичних клітин.
- •9. Рухливість бактеріальних клітин. Типи рухливості, розташування джгутиків на поверхні бактеріальної клітини.
- •11. Характеристика та основні відмінності грам-позитивних та грам-негативних бактерій.
- •13. Характеристика актиноміцетів: особливості будови клітини, способи розмноження, розповсюдження у природі та практичне значення.
- •12. Стійкість спороутворювальних бактерій до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища. Особливості будови та етапи утворення ендоспор у бактерій.
- •14. Археї, особливості будови клітини. Основні відмінності від про- та еукаріотів. Практичне значення.
- •16. Хімічний склад та функції мітохондрій, рибосом, лізосом та вакуолей у еукаріотичній мікробній клітині.
- •17. Будова і функції ядра в клітині мікроорганізмів.
- •39.Вміст хімічних елементів у клітині. Роль вільної та зв’язаної води у життєдіяльності клітини.
- •18. Дріжджі, їх форми і розміри. Вікові особливості дріжджів. Методи виявлення запасних поживних речовин у дріжджових клітинах та мертвих клітин.
- •19. Характеристика способів розмноження дріжджів. Характеристика процесу спороутворення у дріжджів. Відмінності гаплоїдних та диплоїдних дріжджів.
- •20. Способи розмноження міцеліальних грибів.
- •24. Характеристика основних класів грибів. Морфологічні та культуральні ознаки, способи розмноження, практичне значення міцеліальних грибів.
- •25. Віруси і бактеріофаги. Особливості їх будови та життєдіяльності.
- •26. Особливості будови рослинної та тваринної клітин
- •27. Меристеми. Типи меристем та галузі їх використання у біотехнології. Принципи складання поживних середовищ для культивування клітин.
- •36. Енергетичний обмін та його сутність. Значення атф в енергетичному обміні.
- •38.Типи живих організмів за відношенням до джерел вуглецю.
- •40.Класифікація поживних середовищ за хімічним складом, призначенням, фізичним станом. Принципи та методи стерилізації. Стерилізація поживних середовищ.
- •1)Класифікація поживних середовищ
- •42.Вплив фізичних факторів на життєдіяльність клітин.
- •43.Клітинний цикл. Фази клітинного циклу.
- •44.Форми розмноження живих організмів. Інтерфаза. Мітоз
- •45. Статеве розмноження організмів. Статеві клітини. Мейоз та його біологічне значення
- •46. Механізм транспорту поживних речовин до клітини
- •48. Вплив біотичних факторів на життєдіяльність клітини
- •47. Вплив хімічних факторів на життєдіяльність клітини
- •49. Типи взаємовідносин між живими організмами
- •50.Значення мікроорганізмів у кругообігу речовин в природі
- •Роль мікроорганізмів у кругообігу водню.
- •Роль мікроорганізмів у кругообігу кисню.
- •51.Сучасні методи вивчення клітин
- •52. Фотосинтез. Порівняння процесу фотосинтезу у бактерій та вищіих рослин
- •53. Особливості будови міотичних хромосом. Елементарні рівні структуризації хромосомних компонентів.
52. Фотосинтез. Порівняння процесу фотосинтезу у бактерій та вищіих рослин
Фотосинтез – процес синтезу органічних речовин за рахунок енергії світла. У світловій фазі фотосинтезу синтезується АТФ, відбувається фотоліз води (вивільнення Н+ та електронів, необхідних для відновлення молекул-носіїв енергії, з молекули води). У темновій фазі фотосинтезу синтезуються вуглеводи з СО2 та води
Вищі рослини. У процесі еволюції у вищих рослин сформувалися провідні тканини, які забезпечують обмін речовин між підземними та надземними органами, у них утворився орган фотосинтезу — листок, що має добре розвинену асиміляційну тканину, добре розвинені також запасаюча і механічні тканини. Процес фотосинтезу не можливий без участі світла, але якщо без світла не можливо початок процесу, то деякі стадії спокійно можуть протікати і в темноте.Кроме світла в процесі фотосинтезу важливо присутність води, так як саме вода може забезпечити необхідну кількість водню, який у свою чергу відновлює діоксид вуглецю до глюкози. Кисень, що утворюється в результаті даної хімічної реакції, є лише побічним продуктом. Основу фотосинтезу складає перетворення електромагнітної енергії світла в хімічну енергію. Сам процес відбувається в хлоропластах. Хлоропласти містять власну ДНК і оточені двома мембранами, що містять ферменти, що запускають реакцію фотосинтезу від впливу сонячного світла.
Бактерії. При безкисневому фотосинтезі донором електрона служать сполуки сірки (найчастіше сульфід), а в якості побічного продукту виділяється сірка або сульфат. Нещодавно був відкритий варіант безкисневого фотосинтезу, при якому донором електрона служать сполуки заліза (побічним продуктом в цьому випадку є більш окислені сполуки заліза). Безкисневий фотосинтез, ймовірно, з'явився ще на зорі життя - палеонтологічні дані дозволяють припускати його існування вже 3,7-3,8 млрд років тому (докладніше див: М. А. Федонкін. Дві літопису життя: досвід зіставлення (палеобіології і геноміка про ранніх етапах еволюції біосфери)).
Кисневий фотосинтез - набагато більш складний процес, що вимагає участі більшої кількості спеціалізованих білків і білкових комплексів. З'явився він, по всій імовірності, пізніше (2,7-2,8 млрд років тому). При кисневому фотосинтезі донором електрона є вода, а побічним продуктом - кисень. «Винахідниками» кисневого фотосинтезу були ціанобактерії. Вони і донині зберегли за собою ексклюзивні права на здійснення цього життєво важливого для всієї біосфери процесу. Адже саме ціанобактерії дали початок пластидам - органел рослинної клітини, що відповідають за фотосинтез.
Поява кисневого фотосинтезу стало найважливішим поворотним пунктом в розвитку життя, завдяки якому в атмосфері з'явився кисень і стало можливим існування вищих організмів. Ще в 1970 році була запропонована гіпотеза, згідно з якою перехід від безкисневого фотосинтезу до кисневого міг здійснитися через ряд проміжних етапів, коли донорами електрона служили сполуки азоту. Проте до цих пір можливість «азотного» фотосинтезу НЕ була експериментально підтверджена