- •Основні положення клітинної теорії. Особливості будови клітин одно- і багатоклітинного організму.
- •Теорії походження життя; гіпотези виникнення еукаріотичної клітини.
- •Рівні організації живої природи. Елементарна одиниця та елементарне явище.
- •Загальні властивості мікроорганізмів та їх місце в еволюції живого світу.
- •15. Будова еукаріотичної клітини (на прикладі дріжджової).
- •Систематика живих організмів. Основні відмінності прокаріотичних та еукаріотичних клітин.
- •9. Рухливість бактеріальних клітин. Типи рухливості, розташування джгутиків на поверхні бактеріальної клітини.
- •11. Характеристика та основні відмінності грам-позитивних та грам-негативних бактерій.
- •13. Характеристика актиноміцетів: особливості будови клітини, способи розмноження, розповсюдження у природі та практичне значення.
- •12. Стійкість спороутворювальних бактерій до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища. Особливості будови та етапи утворення ендоспор у бактерій.
- •14. Археї, особливості будови клітини. Основні відмінності від про- та еукаріотів. Практичне значення.
- •16. Хімічний склад та функції мітохондрій, рибосом, лізосом та вакуолей у еукаріотичній мікробній клітині.
- •17. Будова і функції ядра в клітині мікроорганізмів.
- •39.Вміст хімічних елементів у клітині. Роль вільної та зв’язаної води у життєдіяльності клітини.
- •18. Дріжджі, їх форми і розміри. Вікові особливості дріжджів. Методи виявлення запасних поживних речовин у дріжджових клітинах та мертвих клітин.
- •19. Характеристика способів розмноження дріжджів. Характеристика процесу спороутворення у дріжджів. Відмінності гаплоїдних та диплоїдних дріжджів.
- •20. Способи розмноження міцеліальних грибів.
- •24. Характеристика основних класів грибів. Морфологічні та культуральні ознаки, способи розмноження, практичне значення міцеліальних грибів.
- •25. Віруси і бактеріофаги. Особливості їх будови та життєдіяльності.
- •26. Особливості будови рослинної та тваринної клітин
- •27. Меристеми. Типи меристем та галузі їх використання у біотехнології. Принципи складання поживних середовищ для культивування клітин.
- •36. Енергетичний обмін та його сутність. Значення атф в енергетичному обміні.
- •38.Типи живих організмів за відношенням до джерел вуглецю.
- •40.Класифікація поживних середовищ за хімічним складом, призначенням, фізичним станом. Принципи та методи стерилізації. Стерилізація поживних середовищ.
- •1)Класифікація поживних середовищ
- •42.Вплив фізичних факторів на життєдіяльність клітин.
- •43.Клітинний цикл. Фази клітинного циклу.
- •44.Форми розмноження живих організмів. Інтерфаза. Мітоз
- •45. Статеве розмноження організмів. Статеві клітини. Мейоз та його біологічне значення
- •46. Механізм транспорту поживних речовин до клітини
- •48. Вплив біотичних факторів на життєдіяльність клітини
- •47. Вплив хімічних факторів на життєдіяльність клітини
- •49. Типи взаємовідносин між живими організмами
- •50.Значення мікроорганізмів у кругообігу речовин в природі
- •Роль мікроорганізмів у кругообігу водню.
- •Роль мікроорганізмів у кругообігу кисню.
- •51.Сучасні методи вивчення клітин
- •52. Фотосинтез. Порівняння процесу фотосинтезу у бактерій та вищіих рослин
- •53. Особливості будови міотичних хромосом. Елементарні рівні структуризації хромосомних компонентів.
53. Особливості будови міотичних хромосом. Елементарні рівні структуризації хромосомних компонентів.
Хромосоми – видовжені щільні тільця, які складаються з двох закручених у спіраль ниток (молекул) ДНК – хроматид, або дочірніх хромосом. Нитки молекул ДНК наче накручені на білкові глобули. Отже, хромосома – ланцюжок білкових глобул з ниткою ДНК, яка обвиває і з’єднує ці глобули. Характерна наявність однієї або двох перетяжок. Первинна перетяжка – центромера, положення якої визначає форму хромосоми (рівноплечі, нерівноплечі). Може бути ще одна перетяжка – ділянка хромосоми, під впливом якої формуються ядерця.
Кожна жива клітина містить визначену кількість хромосом, характерну для даного виду. У соматичних (нестатевих) клітинах кожна хромосома має ідентичну собі пару; їх називають гомологічними хромосомами, тому що вони мають однакову структуру. Весь набір хромосом — каріотип. Клітини які містять по два набори хромосом, називають диплоїдними. Більшість тварин і приблизно половина рослин — диплоїдні, тобто містять по два набори хромосом. Клітини деяких примітивних організмів містять лише по одному набору хромосом, і їх називають гаплоїдними. Крім того, гаплоїдні всі гамети. Деякі організми, у тому числі багато рослин, містять по три і більше наборів хромосом; такі організми називають поліплоїдними.
Наявність двох наборів хромосом дає дві переваги: по-перше, зростає генетична мінливість, оскільки кожен індивідуум несе ознаки обох батьків, по-друге, у разі неповноцінності якогось гена в одній із двох хромосом, ген, що міститься в гомологічній хромосомі, може компенсувати дефект.
Алельні гени – гени, що відповідають за альтернативний розвиток однієї і тієї ж ознаки й розташовані в ідентичних ділянках гомологічних хромосом. Будь-який диплоїдний організм містить у кожній клітині два алелі будь-якого гена (за винятком статевих клітин).