9. Рухливість бактеріальних клітин. Типи рухливості, розташування джгутиків на поверхні бактеріальної клітини.

Бактерії поділяються на нерухливі та рухливі. Рухатися бактерії можуть ковзанням або плаванням.

Ковзні бактерії повинні мати тверду або напівтверду поверхню для опори. Їхній рух може бути: реактивним; хвилеподібним (ритмічним скороченням спеціальних білків).

Плаваючі бактерії можуть рухатися за допомогою джгутиків або зворотньо-поступально (спірохети).

Джгутики являють собою спірально закручені нитки, які складаються з білка фрагеліну. Бактерії рухаються за допомогою обертового руху джгутиків.

Якщо джгутики знаходяться у полюсів або у полярній області клітини, говорять про їхнє полярне чи субполярне розташування, якщо – уздовж бічної поверхні, говорять про латеральне розташування. У залежності від числа джгутиків і їхньої локалізації на поверхні клітини розрізняють монополярні монотріхи (один джгутик прикріплений до одного полюса клітини, монополярні політріхи або лофотріхи (пучок джгутиків розташований на одному полюсі клітини), біполярні політріхи або амфітріхи (на кожнім полюсі – пучок джгутиків) і перитріхи (численні джгутики розташовані по всій поверхні клітини уздовж її бічної поверхні). В останньому випадку число джгутиків може досягати 1000 на клітину.

10. Будова і роль капсул бактерій.

Капсули та слиз. Ззовні клітинної стінки бактерії часто відкладають слизуватий шар (вміст сухих речовин 2 %), який не є обов’язковим структурним елементом клітини.

Хімічний склад капсул. Капсули складаються з гомополісахаридів, гетерополісахаридів, поліпепдидів, рідше – з їхньої суміші.

Гомополісахаридні капсули (частіше – поліглюкозидні), наприклад – декстран. Молекулярна маса 1,2 – 600 млн. Да. В основі – глюкоза, поєднана –1,6 зв’язками (96 %) та глюкоза поєднана –1,3 та –1,4 зв’язками (0-4%).

Гетерополісахаридні капсули характерні для патогенних бактерій: для пневмококів (глюкоза+глюкуронова кислота).

Поліпептидні капсули характерні для деяких стрептококів та бацил. Залежно від розміру розрізняють: мікрокапсули (товщина h0,2 мкм); мікрокапсули (h0,2 мкм); слизовий шар – капсульна речовина не має чітких меж; розчинний слиз – виділяється у навколишній простір, не огортаючи клітину.

Функції капсули. До функцій капсул належать: захист від висихання та механічних ушкоджень; підвищення термостійкості (у деяких); запасання деяких поживних речовин; орган руху (у деяких); підвищення фагостійкості і вірулентності; організація деяких структурних елементів.

Капсули зумовлюють деякі культуральні ознаки бактерій. Якщо капсули наявні, то бактерії утворюють S-колонії (слизуваті); якщо бактерії не капсульні, – то колонії R-типу.

Капсули виявляють за допомогою негативного контрастування.

11. Характеристика та основні відмінності грам-позитивних та грам-негативних бактерій.

Грампозитивні і грамнегативні бактерії

Різниця у хімічному складі клітинної стінки бактерій проявляється у забарвленні за Грамом.

Клітинна стінка грампозитивних бактерій щільно прилягає до цитоплазматичної мембрани (ЦПМ), містить 30-50 % (до 90 %) муреїну від вмісту сухих речовин. У грампозитивних бактерій муреїновий мішок – багатошаровий. Нитки шарів перпендикулярні одні до одних і зв’язані між собою пентагліциновими містками. В результаті такого поєднання утворюються комірки, заповнені тейхоєвими кислотами.

Компоненти клітинної стінки грамнегативних видів (пептидоглікановий шар і зовнішня мембрана) розділені електронно-прозорим проміжком й чітко відокремлені аналогічним чином від ЦПМ. Простір між цитоплазматичною та зовнішньою мембранами називається периплазматичним. Він характерний лише для грамнегативних форм. Вміст мурену у клітинній стінці грамнегативних бактерій складає 1-10 % сухих речовин.