- •Основні положення клітинної теорії. Особливості будови клітин одно- і багатоклітинного організму.
- •Теорії походження життя; гіпотези виникнення еукаріотичної клітини.
- •Рівні організації живої природи. Елементарна одиниця та елементарне явище.
- •Загальні властивості мікроорганізмів та їх місце в еволюції живого світу.
- •15. Будова еукаріотичної клітини (на прикладі дріжджової).
- •Систематика живих організмів. Основні відмінності прокаріотичних та еукаріотичних клітин.
- •9. Рухливість бактеріальних клітин. Типи рухливості, розташування джгутиків на поверхні бактеріальної клітини.
- •11. Характеристика та основні відмінності грам-позитивних та грам-негативних бактерій.
- •13. Характеристика актиноміцетів: особливості будови клітини, способи розмноження, розповсюдження у природі та практичне значення.
- •12. Стійкість спороутворювальних бактерій до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища. Особливості будови та етапи утворення ендоспор у бактерій.
- •14. Археї, особливості будови клітини. Основні відмінності від про- та еукаріотів. Практичне значення.
- •16. Хімічний склад та функції мітохондрій, рибосом, лізосом та вакуолей у еукаріотичній мікробній клітині.
- •17. Будова і функції ядра в клітині мікроорганізмів.
- •39.Вміст хімічних елементів у клітині. Роль вільної та зв’язаної води у життєдіяльності клітини.
- •18. Дріжджі, їх форми і розміри. Вікові особливості дріжджів. Методи виявлення запасних поживних речовин у дріжджових клітинах та мертвих клітин.
- •19. Характеристика способів розмноження дріжджів. Характеристика процесу спороутворення у дріжджів. Відмінності гаплоїдних та диплоїдних дріжджів.
- •20. Способи розмноження міцеліальних грибів.
- •24. Характеристика основних класів грибів. Морфологічні та культуральні ознаки, способи розмноження, практичне значення міцеліальних грибів.
- •25. Віруси і бактеріофаги. Особливості їх будови та життєдіяльності.
- •26. Особливості будови рослинної та тваринної клітин
- •27. Меристеми. Типи меристем та галузі їх використання у біотехнології. Принципи складання поживних середовищ для культивування клітин.
- •36. Енергетичний обмін та його сутність. Значення атф в енергетичному обміні.
- •38.Типи живих організмів за відношенням до джерел вуглецю.
- •40.Класифікація поживних середовищ за хімічним складом, призначенням, фізичним станом. Принципи та методи стерилізації. Стерилізація поживних середовищ.
- •1)Класифікація поживних середовищ
- •42.Вплив фізичних факторів на життєдіяльність клітин.
- •43.Клітинний цикл. Фази клітинного циклу.
- •44.Форми розмноження живих організмів. Інтерфаза. Мітоз
- •45. Статеве розмноження організмів. Статеві клітини. Мейоз та його біологічне значення
- •46. Механізм транспорту поживних речовин до клітини
- •48. Вплив біотичних факторів на життєдіяльність клітини
- •47. Вплив хімічних факторів на життєдіяльність клітини
- •49. Типи взаємовідносин між живими організмами
- •50.Значення мікроорганізмів у кругообігу речовин в природі
- •Роль мікроорганізмів у кругообігу водню.
- •Роль мікроорганізмів у кругообігу кисню.
- •51.Сучасні методи вивчення клітин
- •52. Фотосинтез. Порівняння процесу фотосинтезу у бактерій та вищіих рослин
- •53. Особливості будови міотичних хромосом. Елементарні рівні структуризації хромосомних компонентів.
9. Рухливість бактеріальних клітин. Типи рухливості, розташування джгутиків на поверхні бактеріальної клітини.
Бактерії поділяються на нерухливі та рухливі. Рухатися бактерії можуть ковзанням або плаванням.
Ковзні бактерії повинні мати тверду або напівтверду поверхню для опори. Їхній рух може бути: реактивним; хвилеподібним (ритмічним скороченням спеціальних білків).
Плаваючі бактерії можуть рухатися за допомогою джгутиків або зворотньо-поступально (спірохети).
Джгутики являють собою спірально закручені нитки, які складаються з білка фрагеліну. Бактерії рухаються за допомогою обертового руху джгутиків.
Якщо джгутики знаходяться у полюсів або у полярній області клітини, говорять про їхнє полярне чи субполярне розташування, якщо – уздовж бічної поверхні, говорять про латеральне розташування. У залежності від числа джгутиків і їхньої локалізації на поверхні клітини розрізняють монополярні монотріхи (один джгутик прикріплений до одного полюса клітини, монополярні політріхи або лофотріхи (пучок джгутиків розташований на одному полюсі клітини), біполярні політріхи або амфітріхи (на кожнім полюсі – пучок джгутиків) і перитріхи (численні джгутики розташовані по всій поверхні клітини уздовж її бічної поверхні). В останньому випадку число джгутиків може досягати 1000 на клітину.
10. Будова і роль капсул бактерій.
Капсули та слиз. Ззовні клітинної стінки бактерії часто відкладають слизуватий шар (вміст сухих речовин 2 %), який не є обов’язковим структурним елементом клітини.
Хімічний склад капсул. Капсули складаються з гомополісахаридів, гетерополісахаридів, поліпепдидів, рідше – з їхньої суміші.
Гомополісахаридні капсули (частіше – поліглюкозидні), наприклад – декстран. Молекулярна маса 1,2 – 600 млн. Да. В основі – глюкоза, поєднана –1,6 зв’язками (96 %) та глюкоза поєднана –1,3 та –1,4 зв’язками (0-4%).
Гетерополісахаридні капсули характерні для патогенних бактерій: для пневмококів (глюкоза+глюкуронова кислота).
Поліпептидні капсули характерні для деяких стрептококів та бацил. Залежно від розміру розрізняють: мікрокапсули (товщина h0,2 мкм); мікрокапсули (h0,2 мкм); слизовий шар – капсульна речовина не має чітких меж; розчинний слиз – виділяється у навколишній простір, не огортаючи клітину.
Функції капсули. До функцій капсул належать: захист від висихання та механічних ушкоджень; підвищення термостійкості (у деяких); запасання деяких поживних речовин; орган руху (у деяких); підвищення фагостійкості і вірулентності; організація деяких структурних елементів.
Капсули зумовлюють деякі культуральні ознаки бактерій. Якщо капсули наявні, то бактерії утворюють S-колонії (слизуваті); якщо бактерії не капсульні, – то колонії R-типу.
Капсули виявляють за допомогою негативного контрастування.
11. Характеристика та основні відмінності грам-позитивних та грам-негативних бактерій.
Грампозитивні і грамнегативні бактерії
Різниця у хімічному складі клітинної стінки бактерій проявляється у забарвленні за Грамом.
Клітинна стінка грампозитивних бактерій щільно прилягає до цитоплазматичної мембрани (ЦПМ), містить 30-50 % (до 90 %) муреїну від вмісту сухих речовин. У грампозитивних бактерій муреїновий мішок – багатошаровий. Нитки шарів перпендикулярні одні до одних і зв’язані між собою пентагліциновими містками. В результаті такого поєднання утворюються комірки, заповнені тейхоєвими кислотами.
Компоненти клітинної стінки грамнегативних видів (пептидоглікановий шар і зовнішня мембрана) розділені електронно-прозорим проміжком й чітко відокремлені аналогічним чином від ЦПМ. Простір між цитоплазматичною та зовнішньою мембранами називається периплазматичним. Він характерний лише для грамнегативних форм. Вміст мурену у клітинній стінці грамнегативних бактерій складає 1-10 % сухих речовин.