- •Основні положення клітинної теорії. Особливості будови клітин одно- і багатоклітинного організму.
- •Теорії походження життя; гіпотези виникнення еукаріотичної клітини.
- •Рівні організації живої природи. Елементарна одиниця та елементарне явище.
- •Загальні властивості мікроорганізмів та їх місце в еволюції живого світу.
- •15. Будова еукаріотичної клітини (на прикладі дріжджової).
- •Систематика живих організмів. Основні відмінності прокаріотичних та еукаріотичних клітин.
- •9. Рухливість бактеріальних клітин. Типи рухливості, розташування джгутиків на поверхні бактеріальної клітини.
- •11. Характеристика та основні відмінності грам-позитивних та грам-негативних бактерій.
- •13. Характеристика актиноміцетів: особливості будови клітини, способи розмноження, розповсюдження у природі та практичне значення.
- •12. Стійкість спороутворювальних бактерій до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища. Особливості будови та етапи утворення ендоспор у бактерій.
- •14. Археї, особливості будови клітини. Основні відмінності від про- та еукаріотів. Практичне значення.
- •16. Хімічний склад та функції мітохондрій, рибосом, лізосом та вакуолей у еукаріотичній мікробній клітині.
- •17. Будова і функції ядра в клітині мікроорганізмів.
- •39.Вміст хімічних елементів у клітині. Роль вільної та зв’язаної води у життєдіяльності клітини.
- •18. Дріжджі, їх форми і розміри. Вікові особливості дріжджів. Методи виявлення запасних поживних речовин у дріжджових клітинах та мертвих клітин.
- •19. Характеристика способів розмноження дріжджів. Характеристика процесу спороутворення у дріжджів. Відмінності гаплоїдних та диплоїдних дріжджів.
- •20. Способи розмноження міцеліальних грибів.
- •24. Характеристика основних класів грибів. Морфологічні та культуральні ознаки, способи розмноження, практичне значення міцеліальних грибів.
- •25. Віруси і бактеріофаги. Особливості їх будови та життєдіяльності.
- •26. Особливості будови рослинної та тваринної клітин
- •27. Меристеми. Типи меристем та галузі їх використання у біотехнології. Принципи складання поживних середовищ для культивування клітин.
- •36. Енергетичний обмін та його сутність. Значення атф в енергетичному обміні.
- •38.Типи живих організмів за відношенням до джерел вуглецю.
- •40.Класифікація поживних середовищ за хімічним складом, призначенням, фізичним станом. Принципи та методи стерилізації. Стерилізація поживних середовищ.
- •1)Класифікація поживних середовищ
- •42.Вплив фізичних факторів на життєдіяльність клітин.
- •43.Клітинний цикл. Фази клітинного циклу.
- •44.Форми розмноження живих організмів. Інтерфаза. Мітоз
- •45. Статеве розмноження організмів. Статеві клітини. Мейоз та його біологічне значення
- •46. Механізм транспорту поживних речовин до клітини
- •48. Вплив біотичних факторів на життєдіяльність клітини
- •47. Вплив хімічних факторів на життєдіяльність клітини
- •49. Типи взаємовідносин між живими організмами
- •50.Значення мікроорганізмів у кругообігу речовин в природі
- •Роль мікроорганізмів у кругообігу водню.
- •Роль мікроорганізмів у кругообігу кисню.
- •51.Сучасні методи вивчення клітин
- •52. Фотосинтез. Порівняння процесу фотосинтезу у бактерій та вищіих рослин
- •53. Особливості будови міотичних хромосом. Елементарні рівні структуризації хромосомних компонентів.
-
Основні положення клітинної теорії. Особливості будови клітин одно- і багатоклітинного організму.
Сучасна клітинна теорія формулюється так: “Всі живі істоти складаються з клітин та їх похідних”. Вона ґрунтується на таких положеннях:
клітина – основна одиниця будови і розвитку всіх живих організмів, найменша одиниця всього живого;
клітини всіх одно- і багатоклітинних організмів подібні (гомологічні) за своєю будовою, хімічним складом, основними проявами життєдіяльності та обміном речовин;
клітини розмножуються поділом, і кожна нова клітина утворюється внаслідок поділу материнської клітини (положення, розроблене та доведене Р. Вірхофом).
у складних багатоклітинних організмів клітини спеціалізовані за виконуваною ними функцією і утворюють тканини;
Клітини багатоклітинних організмів, на відміну від одноклітинних, самостійно жити не можуть, тому що будь-яка з них не може виконувати всі функції, притаманні цілісному організмові. Коли говорять про багатоклітинні організми, то мають на увазі, що це організми, які мають поділ на певні органи, а одноклітинні організми поділяються на органели (органоїди). Орган – багатоклітинний утвір, що складається з тканин, займає певне місце в організмі і виконує певну функцію (наприклад серце, мозок, пагін, квітка). Органела (органоїд) – утвір у клітині, який призначений для виконання певної функції і має певну будову (ядро, мітохондрії, травні вакуолі тощо).
-
Теорії походження життя; гіпотези виникнення еукаріотичної клітини.
Існують дві головні гіпотези, що по-різному пояснюють появу життя на Землі.
1. Гіпотеза панспермії - життя занесене з космосу у вигляді спор мікроорганізмів, або планета навмисно «заселена» розумними прибульцями з інших світів згідно з припущенням.
2. Абіогенне (таке, що відбувається без участі організмів) утворення органічних речовин з неорганічних – життя виникло на Землі у результаті сприятливої сукупності фізичних і хімічних умов.
Найпопулярніша нині симбіотична гіпотеза походження еукаріотичних клітин, відповідно до якої основою, чи клітиною-хазяїном, в еволюції клітини еукаріотичного типу послужив анаеробний прокаріот, здатний лише до амебоїдного руху.
Згідно з інвагінаційною гіпотезою, предковою формою еукаріотичної клітини був аеробний прокаріот.
Еволюційні можливості клітин еукаріотичного типу незрівнянно вищі, ніж прокаріотичного. Це зумовлено такими особливостями еволюції еукаріотичної клітини:
-
ядерний геном еукаріотів у багато разів перевершує за розмірами геном прокаріотів;
-
складніший механізм регуляції життєдіяльності клітини;
-
використання біологічної інформації частинами;
-
наявність у еукаріотичних клітин еластичної оболонки;
-
аеробне дихання;
-
виникнення в еволюції мітозу як механізму відтворення в поколіннях генетично подібних клітин;
-
поява такого способу поділу клітин, як мейоз, що дає можливість зберегти сталість хромосом у ряді поколінь.
-
Рівні організації живої природи. Елементарна одиниця та елементарне явище.
Рівень організації живої природи – функціональне місце біологічної структури певного ступеня складності в загальній системі живої матерії. Особливість даної класифікації полягає в тому, що окремі рівні ієрархічної системи життя визначаються в ній на загальній основі виділення для кожного рівня елементарної одиниці та елементарного явища.
Елементарна одиниця — це структура чи об’єкт, закономірні зміни яких, що позначаються як елементарне явище, і складають специфічний для відповідного рівня внесок у процес збереження і розвитку життя.
Молекулярно-генетичний рівень(Елементарною одиницею служить ген — фрагмент молекули нуклеїнової кислоти, у якому записаний певний об’єм біологічної (генетичної) інформації. Елементарне явище полягає насамперед у процесі конваріантної редуплікації – самовідтворенні з можливістю деяких змін у змісті закодованої в гені інформації, а також реакції матричного синтезу інформаційних макромолекул )
Клітинний рівень(Елементарною одиницею служить клітина. Елементарне явище представлене реакціями кліт. метаболізму, що складають основу потоків енергії, речовин та інформації. )
Організмовий рівень(Елементарною одиницею є особина у її розвитку від моменту зародження до припинення існування як живої системи, що дає змогу також назвати цей рівень і онтогенетичним. Елементарне явище полягає у закономірних змінах організму в індивідуальному розвитку. )
Популяційно-видовий рівень(Елементарною одиницею служить популяція — сукупність особин одного виду. Елементарне явище – еволюційно значущі зміни генофонду.)
Біоценотичний рівень.( Елементарне явище представлено потоками енергії та кругообігами речовин. )