2.4 Гістоплазмоз

Збудником гістоплазмозу є діморфний гриб Histoplasma capsulatum. У ВІЛ-інфікованих гістоплазмоз протікає у вигляді субклінічного системного заворювання з неспецифічними проявами при вираженому імунодефіциті (CD₄-клітин < 100 кл/мкл).

У більшості хворих спостерігається лімфаденопатія, слабкість, надмірне виділення поту вночі, гіпертермія, задуха, кашель, болі в животі, втрата маси тіла, гепатоспленомегалія. Вражені слизові оболонки порожнини рота, шкіра (проявляються макулопапульозними висипаннями або гранульоматозною енантемою з індурацією країв, які локалізуються на язику, губах, яснах, твердому і м'якому піднебінні).

Ураження ЦНС проявляється психичними розладами і, рідше, порушенням черепних нервів. Дисеминований позалегеневий гістоплазмоз є одним із СНІД-індикаторних захворювань.

Діагностика

Діагноз гістоплазмозу підтверджують виявлення в гнійних виділеннях із виразок, із мокроти, із крові, із спинномозкової рідини круглих клітин, що пбрунькуються, розташованих внутрішньо- та позаклітинно. Посівом на спеціальні поживні середовища можливе виділення культури гриба. В діагностиці захворювання допомагають РЗК, РА та інші серологічні реакції.

Лікування

Препарат	Разова доза	Частота введення	Шляхи введення	Тривалість лікування
Амфотерицин В	0,7 - 1 мг/кг	1 р. на добу	в/в	10 днів
або
Ітраконазол	200 мг	2 р. на добу	п/о	10 днів

Підтримуюча терапія:

- Ітраконазол: по 200 мг 2 раза на добу п/о або

- Флюконазол: по 200 мг 2 рази на добу п/о або

- Амфотерицин В: по 1 мг/кг в/в протягом 4 тижнів.

Для профілактики гістоплазмозу у ВІЛ-інфікованих з рівнем CD₄-лімфоцитів < 50 кл/мкл використовують ітраконазол по 200 мг або діфлюкан 200 мг щоденно.

2.5 Кокцидіоїдоз

Кокцидіоїдоз - інфекційне захворювання, що викликається грибом Coccidiodes immites. Людина інфікується при вдиханні артроспор із пилом. Хвороба є ендемічною в Західній півкулі - Північній та Латинській Америці, в Європі - поодинокі завезені випадки.

Найбільш властивим для кокцидіоїдозу є ураження легень. У хворих на СНІД специфічна пневмонія нагадує туберкульоз (лихоманка, кашель із слизово-гнійним харкотинням, кровохаркання; на рентгенограмах картина пневмонії, при важкому перебізі - каверни у верхівках легень).

Наявність дисемінованого позалегеневого кокцидіоідозу є маркером СНІДу; при тому вогнища некрозу, що обумовлені дією грибів, виникають у шкірі (виразки), м'яких тканинах (абсцеси), нирках, суглобах, лімфовузлах, селезінці та печінці, головному мозку (гнійні менінгіти, абсцеси). Процес розвивається бурхливо, смерть наступає за 1 - 1,5 місяці.

Діагностика

1. Виявлення типових сферул в патологічному матеріалі (гній, біоптати з уражених тканин); а при генералізації процесу - в спинномозковій рідині, крові.

2. Виділення культури гриба при посіві зараженого матеріалу на середовище Сабура та ін.

3. Серологічні реакції (РСК, реакція аглютинації та ін.).