
- •Поняття норми міжнародного права
- •Ієрархія норм мп
- •Кодифікація норм мп
- •Джерела мп
- •Принципи. Загальна характеристика
- •Принцип незастосування сили або загрози сили
- •Мирного вирішення міжнародних спорів
- •Невтручання у внутрішні справи
- •Принцип співробітництва
- •Принцип рівноправ’я та самовизначення народів
- •Принцип суверенної рівності держав
- •Принцип добросовісного виконання зобов’язань за мп
- •Принцип територіальної цілісності
- •Принцип поваги прав людини
- •Принцип непорушності кордонів
-
Принцип непорушності кордонів
Цей принцип покладає на суб’єктів міжн права такі обов’язки:
-
Визнавати існуючі кордони держав-учасниць НБСЄ, як юридично встановлених згідно з МП
-
Відмовитися від будь-якого територіального домагання або дій спрямованих на зміну держ кордонів
-
Відмовитися від будь-якого зазіхання на існуючі кордони як станом на 1975р так і на майбутнє
-
Зміна кордонів має відбуватися добровільно та за взаємною згодою держав-учасниць.
Після закінчення Другої світової війни не всі політичні сили в Західній Європі були задоволені територіальним устроєм Старого світу. Реалізація домагань радикальних політиків про перегляд післявоєнних кордонів могла б призвести до трагічних наслідків для долі світу.
З метою усунення будь-яких правових підстав для подібних претензій у договорі між СРСР і ФРН від 12 серпня 1970 р. була закріплена норма про визнання непорушності кордонів усіх держав у Європі (ст. 3). Подібна норма увійшла до тексту подальших договорів, укладених ФРН з ПНР, НДР і ЧРСР в 1970-1971 рр.
Однією з головних цілей скликання Наради з безпеки і співробітництва в Європі в 1975 р. у Гельсінкі було закріплення принципу непорушності кордонів. У ст. ПІ Декларації принципів Заключного акта НБСЄ від 1 серпня 1975 р. проголошується: "Держави-учасниці розглядають як непорушні всі кордони одна одної, так і кордони всіх держав в Європі, тому вони утримуватимуться зараз і в майбутньому від будь-яких посягань на ці кордони.
Вони відповідно утримуватимуться також від будь-яких вимог або дій, спрямованих на захоплення й узурпацію частини або всієї території будь-якої держави-учасниці".
Таким чином, 35 держав - учасниць ОБСЄ юридично визнали лінії проходження кордонів між ними і всіма державами в Європі; взяли зобов'язання не чинити будь-які замахи на ці кордони; відмовилися від будь-яких територіальних претензій одна до одної.
Отже, принцип непорушності кордонів тісно пов'язаний із принципом територіальної цілісності держав. Роблячи замах на державний кордон, держава також чинить замах і на територіальну цілісність іншої держави. Тому дотримання принципу непорушності кордонів одночасно укріплюватиме і територіальну цілісність держав.
Є також схожість між цим принципом і принципом недоторканності державних кордонів. Останній означає повагу і непорушення конкретної лінії кордону будь-якої держави, прокладеної на місцевості. Неприпустимо в односторонньому порядку переносити прикордонні стовпи і знаки, що позначають лінію державного кордону, перетинати ЇЇ поза встановлених місць і з порушенням наявних правил. Цей принцип також включає право здійснювати контроль з боку будь-якої держави за перетином її кордонів фізичними особами і транспортними засобами. Проте принцип непорушності кордонів і принцип недоторканності кордонів відрізняються сферою застосування: перший є регіональним, другий - універсальним.
Наявність вказаних принципів зовсім не означає, що кордони є чимось застиглим і несхильним до будь-яких змін. Держави мають право змінювати і лінію кордону між ними, обмінюватися певними ділянками території і передавати ділянку своєї території, як правило на відшкодувальних засадах, іншій державі (цесія). Водночас усі ці операції повинні здійснюватися за взаємною згодою і на основі міжнародного права. При цьому недопустимі односторонні дії, тим більше із застосуванням сили.