обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб

Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб

1.ОГЛЯД. (Проводиться при денному освітленні)

1.1.Визначення форми і величини живота.

При наявності асциту у хворих з нефротичним синдромом живіт стає випуклим або різко збільшеним в результаті скупчення в черевній порожнині транссудату та набряку передньої черевної стінки. При значному збільшенні нирки (велика кіста або пухлина, гідронефроз) може відзначатися асиметрія живота.

При огляді гіпогастральної області живота можна відзначити і сильно розтягнутий, що виходить над лобком сечовий міхур у зв'язку з переповненням його сечею при деяких захворюваннях сечового тракту або центральної нервової системи.

1.2. Огляд попереку.

При скупченні гною в білянирковій клітковині (паранефриті) в ділянці попереку може бути відзначена припухлість з почервонінням шкіри - згладжування попереку на стороні поразки. При цьому може бути вимушене положення хворого - лежачи із зігнутою в тазостегновому і колінному суглобах ногою на хворому боці.

1.3. Огляд статевих органів.

При огляді статевих органів можна виявити набряк мошонки, тому що ниркові набряки насамперед розташовуються в місцях з рихлою підшкірною клітковиною.

132

Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб

2.ПАЛЬПАЦІЯ НИРОК І СЕЧОВОГО МІХУРА.

2.1.Визначення локалізації, форми, величини, консистенції, болючості нирок.

Зазвичай здорові нирки, розташовані нормально, пропальпувати не вдається. Втім, у худорлявих осіб, особливо астенічної конституції, нормальні нирки можуть промацуватися, зокрема права, що знаходиться нижче. Нирки промацуються при їх опущенні або збільшенні (не менш ніж в 1,5 - 2 рази). Перед дослідженням треба очистити кишечник.

Хворий повинен лежати на спині, з витягнутими ногами. Лікар підводить ліву руку з випрямленими і складеними разом пальцями під поперекову ділянку і підтримує цю ділянку.

Іноді кращих результатів можна досягти при пальпації нирки в положенні хворого на боці з напівзігнутими в тазостегнових і колінних суглобах ногами. Дії лікаря такі ж, як описано вище.

Крім методу бімануальної пальпації має значення й інший метод - балотування. При цьому поводяться так само, як при вищеописаному способі, але пальцями лівої руки наносять ритмічні поштовхи в куті між поздовжніми м'язами спини і нижнім ребром, від однієї руки назустріч іншій. Ці поштовхи сприймаються пальцями правої руки, що розташовані спереду, як своєрідні коливання нирки. Симптом балотування притаманний тільки нирці, що дозволяє відрізнити її від інших органів.

133

Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб

Опущення нирок поєднується зазвичай із збільшенням їх рухливості Розрізняють 3 ступеня нефроптозу.

При 1 ступені пальпується тільки нижній полюс нирки.

При 2 - 2 / 3 або вся нирка.

При 3 ступені нирка рухома, легко зміщується при пальпації в іншу половину черевної порожнини.

134

Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб

2.2. Визначення величини сечового міхура і однорідності його стінки.

Сечовий міхур в нормі не пальпується. У разі затримки сечі (аденома або рак передміхурової залози, ураження спинного мозку, парез сечового міхура) дно сечового міхура промацується над лобком у вигляді мיּякоеластичного утворення, в якому може виникати флуктуація. Зрідка промацуються пухлини стінки сечового міхура.

2.3. Визначення больових точок, пов'язаних із захворюваннями сечовидільної системи.

При пальпації, крім того, можна визначити больові точки:

А) реберно-хребетну (в кутку між 12 ребром і хребтом);

Б) верхню сечовідну (у зовнішнього краю прямого м'язу живота на рівні пупка);

В) нижню сечовідну (на місці перетину повздошної лінії з вертикальною лінією, що проходить через ості лобкових кісток - ця точка відповідає місцю переходу сечовода в порожнину таза).

135

Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб

Визначення симптому Пастернацького

3.2. Перкусія сечового міхура

Сечовий міхур в нормі не визначається перкуторно. У разі затримки сечі (аденома або рак передміхурової залози, ураження спинного мозку, парез сечового міхура) перкуторно в цій ділянці відзначається тупий звук.

137

Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб

1.Огляд хворого

1.1. Огляд шкіри

Звертають увагу на колір шкіри і видимих слизових оболонок (огляд при розсіяному освітленні).

Бліді шкірні покриви при зниженні кількості еритроцитів і гемоглобіну (анемії, лейкози).

Вишнево-червоний колір шкірних покривів при збільшенні кількості еритроцитів і гемоглобіну.

Крововиливи на шкірі при геморагічних діатезах (петехії, гематоми).

Сухість шкіри, ламкість і раннє посивіння волосся при залізодефіцитних станах.

1.2. Огляд порожнини рота.

Оглядають язик (атрофічний при В-12 фолієвої-дефіцитной анемії).

Оглядають ясна і зів (виразково-некротичні ангіни та стоматит при гострих лейкозах).

1.3. Огляд лімфатичних вузлів

Збільшені лімфатичні вузли, видимі при огляді (хронічний лейкоз, лімфогранулематоз, лімфосаркома, метастази раку, туберкульоз).

1.4. Огляд живота

Збільшений живіт при збільшенні печінки і селезінки (хронічний мієлолейкоз, лімфолейкоз, остеоміелофіброз).

140