I рівень

1. Б, В, Г, Е.

II рівень

3. А — комбінативна; Б — мутаційна; В — модифікаційна.

4. В.

5. В.

6. А, В, Г.

III рівень

7.

Критерій порівняння	Мінливість
	Модифікаційна	Комбінативна
Визначення	Зміни ознак організму (його фенотипу), спричинені змінами умов середовища існування і не пов’язані зі зміною генотипу	Пов’язана з виникненням різних комбінацій алельних генів
Фактори, що її спричинюють	Фактори довкілля	Розходження хромосом при мейозі, нові комбінації при заплідненні, кросинговер
Властивості	Спрямованість, однотипність реакції, зміни з’являються масово	Невизначеність, неспрямованість, дискретність, індивідуалізм
Вплив на генотип	Не впливають	Впливають
Успадкування змін	Не успадковуються	можуть успадковуватись
Корисність	Майже завжди забезпечують пристосованість до мінливих умов довкілля	Неадаптивна, корисні поєднання закріплюються добором
Приклади	Листки стрілолиста, занурені і не занурені у воду мають різну форму	Успадкування кольору хутра в норми, лисиці, кролів
Значення	Майже завжди — пристосувальне	Підвищує генетичну неоднорідність особин

8. Розв’язання:

Амінокислота валін кодується чотирма варіантами триплетів ГУУ, ГУЦ, ГУА, ГУГ. Глутамінова кислота кодується двома варіантами триплетів ГАА, ГАГ. Наймовірніше, під час цієї мутації у ДНК триплеті, який відповідає ГАГ іРНК (ЦТЦ) відбулась зміна: тимін замінився на аденін. Таким чином, ми отримали триплет ГУГ іРНК (або ЦАЦ у ДНК).

IV рівень

9. Біологічні антимутаційні механізми, спрямовані на захист генетичної інформації від мутацій,— виродженість генетичного коду та повторюваність багатьох генів у геномі. Завдяки їм, навіть якщо відбудуться мутації певних триплетів, подібні до них триплети-синоніми кодуватимуть відповідну амінокислоту і склад синтезованих в організмі білків не зміниться. Захистом від мутацій є також видалення з молекули ДНК змінених ділянок, зокрема за участю ферментів (утворюються два розриви, пошкоджена ділянка молекули нуклеїнової кислоти видаляється, а на її місце вбудовується фрагмент молекули з притаманною цій ділянці послідовністю нуклеотидів).

10. Рекомбінація — це сполучення алельних генів у гаметах гібридів першого покоління, що відрізняється від сполучення алелів у гаметах вихідних батьківських форм. Клітини, що несуть рекомбінації генів, називаються рекомбінантними. Рекомбінація генів є одним з чинників еволюції. Також еволюційне значення рекомбінацій полягає в тому, що сприятливими для організму виявляються не окремі мутації, а їхні комбінації. Проте одночасне виникнення в одній клітині сприятливого поєднання з двох мутацій є малоймовірним. В результаті рекомбінацій здійснюється поєднання мутацій, що належать двом незалежним організмам, і тим самим прискорюється еволюційний процес.

11. Стать, що має обидві однакові статеві хромосоми, називають гомогаметною, а стать із різними статевими хромосомами, що утворює два типи гамет,— гетерогаметною. У людини ознаки, що успадковуються через Y-хромосому, можуть бути тільки у осіб чоловічої статі, а успадковані через X-хромосому — у осіб як однієї, так і іншої статі. Особина жіночої статі може бути як гомо-, так і гетерозиготною за генами, що локалізовані в X-хромосомі, а рецесивні алелі генів у неї виявляються тільки у гомозиготному стані. Оскільки у осіб чоловічої статі лише одна X-хромосома, всі локалізовані у ній гени, навіть рецесивні, проявляються у фенотипі. Такий організм називають гемізиготним. Можна пояснити високу смертність та меншу життєздатність чоловічої статі його гетерогаметною конституцією, відсутністю другої X-хромосоми в чоловічому наборі. Дійсно, для того щоб ущербний (леталь, полулеталь) рецесивний ген виявився у чоловічої особини, йому достатньо одержати його тільки від одного батька, а для того щоб такий ген проявився у жіночої особини, їй необхідно його одержати від обох батьків.

Варіант 3