I рівень

1. А, Б, В, Г, Е.

II рівень

3. В.

4. А.

5. А, Г.

6. Критерії виду:

• Морфологічний

• Фізіологічний

• Біологічний

• Генетичний

• Географічний

• Екологічний (охоплює всі критерії)

III рівень

7. Дарвін:

1. Серед сонечок під дією невизначеної мінливості з’явилось яскраве попереджувальне забарвлення.

2. Такі сонечки мали перевагу — вони не знищувались ворогами, були більш адаптованими і залишали потомство зі своїми ознаками.

3. Ознака виявилась корисною і була закріплена природнім добором.

СТЕ:

1. У популяції сонечок виникла мутація, яка дала таке забарвлення, що закріпилося добором.

2. В умовах ізоляції цей фенотип закріпився і привів до появи окремих популяцій, підвидів.

8.

Критерій порівняння	Вид добору
	Природний	Штучний
Вихідний матеріал для добору	Спадкова мінливість	Спадкова мінливість
Мета добору	Виживання виду	Створення нових порід, сортів, закріплення корисних для людини ознак
Фактори добору	Спадковість, мінливість, природний добір	Штучний добір
Характер дії добору	Зберігає життєво важливі ознаки	Зберігає важливі для людини ознаки
Шлях змін: — сприятливих — несприятливих	Сприятливі зміни закріплюються добором, несприятливі — елімінуються	Сприятливі закріплюються, несприятливі не закріплюються
Форми добору	Рушійний, стабілізуючий, дизруптивний	Індивідуальний, масовий
Результати і тривалість дії добору	Діє на користь популяції, виду, відбувається протягом геологічних епох	Зберігає корисні для людини ознаки, діє з часів первісної людини

IV рівень

9. Всі особливості, що закріплюються в ході еволюції являють собою ті чи інші адаптації. Морфологічні адаптації — це зміни форми або будови організму. Приклад такої адаптації — твердий панцир черепах, що забезпечує захист від хижих тварин.

Фізіологічні адаптації пов’язані з хімічними процесами в організмі. Так, запах квітки може приваблювати комах і цим самим сприяти запиленню рослини.

Поведінкова адаптація пов’язана з певним аспектом життєдіяльності тварини. Типовий приклад — зимовий сон у ведмедя.

Розглядаючи приклади адаптації у живій природі (поява колючок у рослин, різних зачіпок, гачків, летючок у насіння рослин задля поширенням їх тваринами), ми можемо припустити, що механізм їх виникнення є загальним: у всіх випадках пристосування виникають не відразу в готовому вигляді як щось дане, а тривало формуються в процесі еволюції шляхом добору особин, що мають ознаку в найбільш вираженій формі.

10. Ступінь подібності та відмінності між фауною і флорою островів і сусідніх материків визначається: ступенем ізольованості певного острова в певний час; як давно відбулося його відділення від материка; якою була ступінь його ізольованості протягом колишніх геологічних періодів. Ізольованість острова визначається відстанню від нього до найближчого материка, проте відстань є лише одним з чинників (більш віддалений від материка острів може бути менш ізольованим, якщо інші чинники визначають зв’язок між ним і материком). Такими чинниками можуть бути панівний напрямок вітру, течії. Наприклад, на Мадагаскарі немає типових для Африки великих копитних биків, антилоп, зебр) і великих хижаків (левів, леопардів, гієн, вищих мавп). Однак Мадагаскар — останній притулок лемурів. До появи мавп лемури були домінуючими приматами. Але вони не могли змагатися зі своїми більш розвиненими родичами і зникли всюди, крім Мадагаскару, оскільки той відокремився від материка перш, ніж еволюціонували мавпи.

У популяціях комах океанічних островів із постійними сильними вітрами, зберігаються або безкрилі особини, або особини з добре розвиненими крилами, які здатні протистояти повітряним течіям. Комахи з середнім ступенем розвитку крил зникли, оскільки їх здувало в океан.

11. Темп еволюції — це час, за який виникають певні систематичні групи, починаючи з видів і закінчуючи типами і царствами. Вони не залежать від частоти зміни поколінь видів та часу історичного існування певної групи. Етапність історичного розвитку живих організмів полягає в тому, що протягом кожного з послідовних геологічних періодів існували певні більш або менш стабільні флори і фауни, які відносно швидко (за кілька сотень тисяч років) замінювались іншими. Об’єктивні підтвердження цьому явищу дає вивчення темпів вимирання одних та появи інших систематичних груп організмів. Упродовж тривалого часу (мільйони та десятки мільйонів років) незначне вимирання одних груп врівноважується появою інших, екологічно близьких до них. На межах періодів та окремих епох спостерігається незбалансоване вимирання в кінці попереднього та бурхливе виникнення певних груп на початку наступного періоду (епохи). Отже, на межах геологічних періодів та епох відбуваються різкі зміни видового складу біосфери, тобто заміна одних біогеоценозів іншими. Причини цього явища вчені вбачають у неперіодичній зміні інтенсивності екологічних чинників, яка перевищує межі витривалості біогеоценозів, руйнуючи їх, що і спричинює масове вимирання видів-ценофілів. Ценофоби, як екологічно пластичніші групи, освоюють простір зниклих екосистем і формують там нові стійкі біоценози, еволюціонуючи до нових ценофілів. Цим і пояснюється бурхлива адаптивна радіація на початку періодів та епох.

Варіант 3