
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 2 закономірності спадковості
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 3 закономірності мінливості
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 4 генотип як цілісна система
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 5 індивідуальний розвиток організмів
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 6 надорганізмові рівні організації життя
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 7 основи еволюційного вчення
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 8 розвиток і різноманітність органічного світу
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за I семестр закономірності спадковості та мінливості
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за II семестр надорганізмові рівні організації. Еволюція органічного світу
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
Контроль знань за темою № 7 основи еволюційного вчення
Варіант 1
I рівень
1. А, Б, В, Д.
II рівень
3. В.
4. А, В, Г.
5. А, В, Г.
6. Докази еволюції:
Ембріологічні (біогенетичний закон)
Порівняльно-анатомічні (гомологи, аналоги, рудименти, атавізми)
Біогеографічні (ендеміки)
Єдність походження органічного світу (клітинна будова)
Палеонтологічні (перехідні форми)
III рівень
7. Ламарк:
1. Середовище існування (кора берези) викликає потребу в зміні забарвлення (внутрішнє прагнення).
2. Метелик має вроджену здатність удосконалювати своє захисне забарвлення.
3. Набути ознаки (подібність забарвлення до кору берези) успадковується.
Дарвін:
1. Метеликів багато, серед них є ті, забарвлення яких більше нагадує кору берези.
2. Такі метелики мають перевагу — вони захищені, більш адаптовані — вони і залишать потомство.
3. Їхнє потомство успадкує ці випадкові, але корисні зміни, які й закріпляться природним добором.
8.
Критерій порівняння |
Ароморфоз |
Ідіоадаптація |
Загальна дегенерація |
Визначення |
Значне ускладнення будови, що підвищує загальний рівень організму |
Зміна в будові організмів, пристосування до умов існування |
Спрощення організації, зникнення органів, систем |
Рівень організації |
Підвищується |
Не змінюється |
Знижується |
Таксони, які виникають у результаті |
Надвидові |
Родини, ряди, роди, види |
Класи, родини, ряди, роди, види |
Характер пристосувань |
Пристосування широкого значення |
Пристосування вузького значення (до певних умов) |
Пристосування до паразитичного або нерухомого способу життя |
Приклади |
Поява чотирикамерного серця, поява насінини |
Будова кінцівок ссавців, особливості будови дзьобів у птахів |
Втрата коренів і листя повитицею, органів травлення у стьожкових червів |
IV рівень
9. Внутрішньовидова конкуренція — боротьба за можливість вижити. Для цього необхідна енергія, яку отримують рослини у вигляді сонячного світла, а тварини у вигляді різної поживи. Тому в боротьбі за оволодіння джерелами енергії відбувається напружена конкуренція, виникає суперництво між особинами одного виду. Відносно всіх видів конкуренції існує правило: чим більше збігаються потреби конкурентів, тим жорстокішою є конкуренція (правило конкурентної боротьби). Отже, основним механізмом зменшення внутрішньовидової конкуренції є дивергенція особин, що завершується формуванням популяцій. Також внутрішньовидову конкуренцію зменшує непрямий розвиток, за якого вимоги до середовища існування у особин на різних стадіях розвитку не збігаються.
Прикладом прямого взаємозв’язку чисельності популяцій різних видів є відносини хижака і здобичі. Активно виїдаючи здобич, хижак зменшує чисельність її популяції, знищуючи тим самим власну кормову базу. Внаслідок цього через певний час знижується і чисельність популяцій хижака. Це, в свою чергу, зменшує його тиск на популяцію здобичі. Це створює умови для її активного розмноження та зростання чисельності, що, в свою чергу, розширює кормову базу хижаків і т. д. Все це зумовлює періодичні коливання чисельності популяцій хижака і здобич. Циклічність цих коливань підсилюється запізненням реакції популяцій хижака на ріст чисельності популяцій здобичі. Періоди коливань чисельності популяцій хижака і здобичі відносно сталі, але їхня амплітуда під впливом різних екологічних чинників може змінюватись у широких межах. У процесі спряженої еволюції хижаків і здобичі відбувається їхнє взаємне пристосування: перші вдосконалюють способи нападу, а другі — способи захисту й уникання хижаків.
10. На межах геологічних періодів та епох відбуваються різкі зміни видового складу біосфери, тобто заміна одних біогеоценозів іншими. Причини цього явища вчені вбачають у неперіодичній зміні інтенсивності екологічних чинників, що перевищує межі витривалості біогеоценозів, руйнуючи їх, що спричинює масове вимирання видів-ценофілів. Ценофіли вдосконалюють свою функцію в угрупованні ціною втрати тієї частини своєї екологічної пластичності, що, зазвичай, не реалізується в структурі типових для нього біоценозів. Ценофоби, як екологічно пластичніші групи, освоюють простір зниклих екосистем і формують там нові стійкі біоценози, еволюціонуючи до нових ценофілів. Раніше обмежені в своєму поширенні більш конкурентоспроможними спільнотами ценофілов угруповання ценофобів отримують в епоху кризи широке поширення. Цим і пояснюється бурхлива адаптивна радіація на початку періодів та епох. Темпи еволюції зумовлені швидкістю змін умов довкілля: кожен вид повинен бути пристосований до зовнішніх умов протягом усього часу свого існування. Якщо він не встигає постійно адаптовуватись до змін цих умов, то вимирає. Отже, в стабільні періоди розвитку Землі темпи еволюції незначні. Під час екологічних криз ці темпи різко зростають, і видоутворення набуває швидкого, стрибкоподібного характеру.
11. Пояснити еволюцію циклу відтворення рослин, яка спричинила зменшення гаплоїдного гаметофіта до невеликої групи клітин, можна кількома причинами. По-перше, у диплоїдного організму є дві копії кожного гена. Якщо зіпсувався або погано працює один з генів, його «напарник» виправить становище, і диплоїдний організм не загине. Тому диплоїдні організми є життєздатнішими за гаплоїдних. По-друге, зменшення чоловічого гаметофіта пов’язано з появою запилення. У мохів і папоротей для перенесення сперматозоїда до яйцеклітини необхідна водна плівка, по якій він міг би пливти. Запилення усунуло залежність рослин від води, але щоб переноситися за повітрям або комахами-запилювачами чоловічий гаметофіт став дуже маленьким. По-третє, для переходу до наземного життя рослинам були потрібні провідні і механічні тканини. Але ці тканини були тільки у спорофітів. Тому на суші було більше шансів вижити у рослин із тривалою спорофітною і короткою гаметофітною стадіями циклу відтворення.
Варіант 2