Контроль знань за темою № 7 основи еволюційного вчення

Варіант 1

I рівень

1. А, Б, В, Д.

II рівень

3. В.

4. А, В, Г.

5. А, В, Г.

6. Докази еволюції:

• Ембріологічні (біогенетичний закон)

• Порівняльно-анатомічні (гомологи, аналоги, рудименти, атавізми)

• Біогеографічні (ендеміки)

• Єдність походження органічного світу (клітинна будова)

• Палеонтологічні (перехідні форми)

III рівень

7. Ламарк:

1. Середовище існування (кора берези) викликає потребу в зміні забарвлення (внутрішнє прагнення).

2. Метелик має вроджену здатність удосконалювати своє захисне забарвлення.

3. Набути ознаки (подібність забарвлення до кору берези) успадковується.

Дарвін:

1. Метеликів багато, серед них є ті, забарвлення яких більше нагадує кору берези.

2. Такі метелики мають перевагу — вони захищені, більш адаптовані — вони і залишать потомство.

3. Їхнє потомство успадкує ці випадкові, але корисні зміни, які й закріпляться природним добором.

8.

Критерій порівняння	Ароморфоз	Ідіоадаптація	Загальна дегенерація
Визначення	Значне ускладнення будови, що підвищує загальний рівень організму	Зміна в будові організмів, пристосування до умов існування	Спрощення організації, зникнення органів, систем
Рівень організації	Підвищується	Не змінюється	Знижується
Таксони, які виникають у результаті	Надвидові	Родини, ряди, роди, види	Класи, родини, ряди, роди, види
Характер пристосувань	Пристосування широкого значення	Пристосування вузького значення (до певних умов)	Пристосування до паразитичного або нерухомого способу життя
Приклади	Поява чотирикамерного серця, поява насінини	Будова кінцівок ссавців, особливості будови дзьобів у птахів	Втрата коренів і листя повитицею, органів травлення у стьожкових червів

IV рівень

9. Внутрішньовидова конкуренція — боротьба за можливість вижити. Для цього необхідна енергія, яку отримують рослини у вигляді сонячного світла, а тварини у вигляді різної поживи. Тому в боротьбі за оволодіння джерелами енергії відбувається напружена конкуренція, виникає суперництво між особинами одного виду. Відносно всіх видів конкуренції існує правило: чим більше збігаються потреби конкурентів, тим жорстокішою є конкуренція (правило конкурентної боротьби). Отже, основним механізмом зменшення внутрішньовидової конкуренції є дивергенція особин, що завершується формуванням популяцій. Також внутрішньовидову конкуренцію зменшує непрямий розвиток, за якого вимоги до середовища існування у особин на різних стадіях розвитку не збігаються.

Прикладом прямого взаємозв’язку чисельності популяцій різних видів є відносини хижака і здобичі. Активно виїдаючи здобич, хижак зменшує чисельність її популяції, знищуючи тим самим власну кормову базу. Внаслідок цього через певний час знижується і чисельність популяцій хижака. Це, в свою чергу, зменшує його тиск на популяцію здобичі. Це створює умови для її активного розмноження та зростання чисельності, що, в свою чергу, розширює кормову базу хижаків і т. д. Все це зумовлює періодичні коливання чисельності популяцій хижака і здобич. Циклічність цих коливань підсилюється запізненням реакції популяцій хижака на ріст чисельності популяцій здобичі. Періоди коливань чисельності популяцій хижака і здобичі відносно сталі, але їхня амплітуда під впливом різних екологічних чинників може змінюватись у широких межах. У процесі спряженої еволюції хижаків і здобичі відбувається їхнє взаємне пристосування: перші вдосконалюють способи нападу, а другі — способи захисту й уникання хижаків.

10. На межах геологічних періодів та епох відбуваються різкі зміни видового складу біосфери, тобто заміна одних біогеоценозів іншими. Причини цього явища вчені вбачають у неперіодичній зміні інтенсивності екологічних чинників, що перевищує межі витривалості біогеоценозів, руйнуючи їх, що спричинює масове вимирання видів-ценофілів. Ценофіли вдосконалюють свою функцію в угрупованні ціною втрати тієї частини своєї екологічної пластичності, що, зазвичай, не реалізується в структурі типових для нього біоценозів. Ценофоби, як екологічно пластичніші групи, освоюють простір зниклих екосистем і формують там нові стійкі біоценози, еволюціонуючи до нових ценофілів. Раніше обмежені в своєму поширенні більш конкурентоспроможними спільнотами ценофілов угруповання ценофобів отримують в епоху кризи широке поширення. Цим і пояснюється бурхлива адаптивна радіація на початку періодів та епох. Темпи еволюції зумовлені швидкістю змін умов довкілля: кожен вид повинен бути пристосований до зовнішніх умов протягом усього часу свого існування. Якщо він не встигає постійно адаптовуватись до змін цих умов, то вимирає. Отже, в стабільні періоди розвитку Землі темпи еволюції незначні. Під час екологічних криз ці темпи різко зростають, і видоутворення набуває швидкого, стрибкоподібного характеру.

11. Пояснити еволюцію циклу відтворення рослин, яка спричинила зменшення гаплоїдного гаметофіта до невеликої групи клітин, можна кількома причинами. По-перше, у диплоїдного організму є дві копії кожного гена. Якщо зіпсувався або погано працює один з генів, його «напарник» виправить становище, і диплоїдний організм не загине. Тому диплоїдні організми є життєздатнішими за гаплоїдних. По-друге, зменшення чоловічого гаметофіта пов’язано з появою запилення. У мохів і папоротей для перенесення сперматозоїда до яйцеклітини необхідна водна плівка, по якій він міг би пливти. Запилення усунуло залежність рослин від води, але щоб переноситися за повітрям або комахами-запилювачами чоловічий гаметофіт став дуже маленьким. По-третє, для переходу до наземного життя рослинам були потрібні провідні і механічні тканини. Але ці тканини були тільки у спорофітів. Тому на суші було більше шансів вижити у рослин із тривалою спорофітною і короткою гаметофітною стадіями циклу відтворення.

Варіант 2