I рівень

1. Б, В, Г, Д.

II рівень

3. А.

4. А, В, Г.

5. А, Б, Г.

III рівень

7.

Групи організмів	Пристосування (адаптації) до умов життя	Умови середовища
Плазуни	Холоднокровні, тому несприятливі умови (високу або низьку температуру) переживають у стані анабіозу	Найрізноманітніше за умовами. Велика амплітуда коливання температур, освітленості, вологості
Птахи	Головне пристосування — здатність до польоту. Адаптації спрямовані на полегшення маси тіла
Ссавці	Теплокровні, мають багато пристосувань до різних умов: є літаючі, риючі та інші форми

8.

Форма взаємодії	Характеристика	Приклади
Мутуалізм	Тип співіснування різних видів, від якого вони взаємно дістають користь	Одноклітинні джгутикові мешкають у кишечниках тарганів, термітів, допомагаючи перетравлювати їм клітковину
Паразитизм	Вид взаємозв’язків між різними видами, за якого один із них (паразит) більш-менш тривалий час використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування; частково чи повністю покладає на нього регуляцію своїх взаємовідносин із довкіллям	Паразитизм трапляється серед різних груп організмів: тварин (найпростіші, плоскі, круглі, кільчасті черви, молюски, членистоногі); бактерій; грибів (борошнисто-росяні, трутовики, ріжки, сажки) і навіть у квіткових рослин (повитиця)
Хижацтво	Тип відносин між біологічними популяціями, за яких хижак харчується іншими організмами (жертвою)	Типовими хижаками серед ссавців є котячі, вовк, лисиця, горностай, куниця, тюлені, моржі; поміж птахів — орел, яструб, сокіл; поміж риб — щука, окунь, форель. Є хижі рептилії (крокодил, алігатор), комахи і навіть гриби

IV рівень

9. Система коралового рифу формується на основі деяких водоростей і кишковопорожнинних тварин, що еволюціонували спільно один з одним. В результаті виникає ефективний механізм колообігу елементів живлення, що дозволяє всій системі підтримувати дуже високу продуктивність у водах з порівняно низьким вмістом цих елементів. Зазвичай ці системи формуються в районах із сприятливим температурним режимом. Вони характеризуються величезною видовою різноманітністю і багатством різного роду симбіозів, завдяки чому в них дуже високий коефіцієнт емерджентності, що й сприяє одному з найвищих показників продуктивності.

Що стосується просторів відкритого океану, то ці екосистеми характеризуються вкрай низькою продуктивністю. Низька продуктивність океану пояснюється тим, що основна маса води океану дуже бідна життям.

10. Трава → коники → жаби.

Кожна з ланок ланцюга живлення може використати лише 5–15 % енергії їжі для побудови свого тіла. Внаслідок неминучої втрати енергії кількість утворюваної органічної речовини в кожній наступній ланці зменшується. Отже, кожен ланцюг живлення містить, зазвичай, не більше 4–5 ланок, оскільки внаслідок втрати енергії загальна біомаса кожної наступної ланки приблизно в 10 разів менша за попередню. Ця закономірність називається правилом екологічної піраміди.

Отже, 500 грамам маси жаб відповідають 5000 г маси коників і, в свою чергу, 50 000 г рослинної біомаси. Знаючи продуктивність трави на 1 м² визначимо, яка площа необхідна для прогодування жаб: 50 000 × 0,1 = 5000 м².

Відповідь: площа, що необхідна для прогодування жаб становить 5000 м².

11. Лишайники дуже чутливі до отруйних речовин, що містяться у повітрі, особливо до сірчистого газу, що руйнує хлорофіл. Ось чому лишайники використовують як індикатор чистоти повітря у містах і їхніх околицях, а також для контролю за випаданням радіоактивних опадів. Також науковці використовують мохи, як індикатори чистоти повітря. Тому за наявністю лишайників та мохів можна судити про чистоту повітря в міському парку.