- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 2 закономірності спадковості
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 3 закономірності мінливості
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 4 генотип як цілісна система
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 5 індивідуальний розвиток організмів
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 6 надорганізмові рівні організації життя
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 7 основи еволюційного вчення
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 8 розвиток і різноманітність органічного світу
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за I семестр закономірності спадковості та мінливості
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за II семестр надорганізмові рівні організації. Еволюція органічного світу
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
I рівень
1. А, В, Г, Е.
II рівень
3. А.
4. А, Б, В.
5. Б, В, Г.
III рівень
7.
Група гідробіонтів |
Приклади організмів |
Пристосування (адаптації) до умов життя |
Умови середовища |
Планктон |
Водорості, медузи, ракоподібні личинки риб |
Пристосування пов’язані з забезпеченням плавучості: дрібні розміри, вирости, газові вакуолі |
Висока густина, значні перепади тиску, різна концентрація солей і вмісту O2, висока теплоємність, освітлення зменшується з глибиною |
Нектон |
Риби, головоногі, китоподібні |
Обтічна форма тіла, добре розвинені органи руху |
|
Нейстон |
Клопи-водомірки, комахи |
Незмочуваність тіла дає змогу пересуватись по поверхневій плівці води |
|
Перифітон |
Губки, водорості, молюски |
Мають пристосування до прикріпленого способу життя, є личинки, спори для поширення |
|
Бентос |
Черви, молюски, форамініфери |
Пристосування для прикріплення до ґрунту або закопування в нього |
|
8.
Критерій порівняння |
Екологічна система |
|
Біогеоценоз |
Агроценоз |
|
Видова різноманітність |
більша |
менша |
Кількість ланок у ланцюгах живлення |
більша |
менша |
Наявність трофічної сітки |
розгалужена |
нерозгалужена |
Колообіг речовин (замкнений, незамкнений) |
замкнений |
незамкнений |
Продуктивність |
нижча |
вища (окремих видів) |
Стійкість |
вища |
майже відсутня |
Здатність до саморегуляції |
є |
немає |
Розвиток і зміна в часі |
розвиваються, змінюються майже не розвиваються |
можуть замінюватись (зміни контролюються людиною) |
Приклади |
болото |
пшеничне поле |
IV рівень
9. Велика кількість біомаси та енергії під час переходу з одного трофічного рівня на інший розсіюється, витрачається на підтримання температури тіла організмів, на перетворення в СО2. Не вся біомаса нижчого рівня використовується як їжа організмами вищого рівня й не вся засвоюється організмами. Тобто, за другим законом термодинаміки, енергія перетворюється на тепло, що розсіюється в довкіллі й втрачається в просторі. За підрахунками екологів, лише 10 % біомаси одного трофічного рівня перетворюється на біомасу другого рівня. Потік енергії в ланцюгах живлення залежить від довжини конкретного ланцюга, що визначається кількістю трофічних рівнів.
Поїдаючи або розкладаючи органічну речовину представники попереднього трофічного рівня, консументи чи редуценти дістають речовину й енергію, необхідні для процесів метаболізму, побудови й підтримання власного тіла. При цьому близько 90 % енергії, запасеної в спожитій органіці, розсіюється у вигляді тепла й лише 10 % використовується на побудову та підтримання тіла того, хто цю органічну речовину спожив. Наприклад, консументи першого порядку (фітофаги), які поїдають продуцентів, зберігають у вигляді органічної речовини свого тіла лише 10 % енергії, зв’язаної рослинами в процесі фотосинтезу; в тілі консумента другого порядку (зоофага, що живиться фітофагами) запасається тільки 1 % поглинутої сонячної енергії, а хижак, який живиться цим зоофагом (консумент третього порядку), в своїх клітинах містить лише 0,1 % сонячної енергії, зв’язаної рослинами.
10. Потреба в їжі визначається енергетичними витратами організму, які, в свою чергу, залежать від ряду факторів зовнішнього середовища (наприклад, температура, біологічні ритми), розмірів тіла, стадії розвитку або віку, наявності конкурентів тощо. Найбільш добре вивчена залежність між рівнем енергетичного обміну, масою і поверхнею тіла. Збільшення розмірів організму призводить до зниження загального обміну речовин і, як наслідок, до зниження кількості споживаного корму на одиницю маси організму. Наприклад, добова потреба в їжі, виражена у відсотках від маси тіла споживача, становить 20 % для полівки і 1 % для слона.
11. Складаємо ланцюг живлення:
рослинна біомаса → сарана → кажан
Кожна з ланок ланцюга живлення може використати лише 5–15 % енергії їжі для побудови свого тіла. Внаслідок неминучої втрати енергії кількість утворюваної органічної речовини в кожній наступній ланці зменшується. Отже, кожен ланцюг живлення містить, зазвичай, не більше 4–5 ланок, оскільки внаслідок втрати енергії загальна біомаса кожної наступної ланки приблизно в 10 разів менша за попередню. Ця закономірність називається правилом екологічної піраміди.
Отже, 60 грамам маси кажана відповідають 600 г маси сарани і, в свою чергу, 6000 г трави.
Варіант 3
