- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 2 закономірності спадковості
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 3 закономірності мінливості
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 4 генотип як цілісна система
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 5 індивідуальний розвиток організмів
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 6 надорганізмові рівні організації життя
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 7 основи еволюційного вчення
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за темою № 8 розвиток і різноманітність органічного світу
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за I семестр закономірності спадковості та мінливості
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •Контроль знань за II семестр надорганізмові рівні організації. Еволюція органічного світу
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
Контроль знань за темою № 6 надорганізмові рівні організації життя
Варіант 1
I рівень
1. А, Б, Г, Д.
II рівень
3. А.
4. А, Б, В.
5. А, В, Г.
6.
III рівень
7.
Мешканці ґрунту |
Пристосування (адаптації) до умов життя |
Умови середовища |
Ґрунтові бактерії |
Переважно сапротрофи, оскільки в ґрунті багато органічних залишків, переважно — анаероби (пристосування до нестачі кисню). Є хемосинтетики |
Система порожнин, заповнених водою, або повітрям. Невелика амплітуда коливань температури. Значні запаси органічних речовин — вища, ніж в повітрі вологість, вищий вміст вуглекислого газу, нижчий — кисню |
Ґрунтові водорості |
Мешкають переважно у верхніх шарах ґрунту, де є кисень. Мають зазвичай менші розміри, ніж ті, що живуть у воді |
|
Гриби |
Гриби обплітають ґрунтові частки, беруть участь у мінералізації органічних решток. Утворюють мікоризу, живуть у ана- та аеробних умовах |
|
Тварини (черви, кліщі, комахи, кроти, землерийки, сліпаки) |
Пристосування до пересування (деякі — активно: черви, кроти; дрібні — шпаринами ґрунту). Уникають нестачі кисню за допомогою вертикальних міграцій |
8.
Форма взаємодії |
Характеристика |
Приклади |
Конкуренція |
Тип міжвидових і внутрішньовидових взаємовідносин, за якого популяція або особини у боротьбі за харчування, місцепроживання та інші необхідні для життя умови, впливають один на другого негативно |
Взаємне затінення рослин; боротьба за самку; боротьба за територію в територіальних тварин |
Коменсалізм |
Вид симбіотичної взаємодії між двома живими організмами, коли один з них — коменсал — отримує від другого їжу чи іншу користь, не зашкоджуючи йому, але й не надаючи ніяких переваг |
Риби-прилипали пересуваються, причепившись до акули чи іншої великої риби. Прилипали і риби-лоцмани живляться об’їдками, що залишає після їжі хазяїн |
Аменсалізм |
Форма біотичних взаємовідносин між організмами, за якої один вид пригнічує життєдіяльність іншого, але при цьому не відчуває негативного або позитивного впливу у відповідь |
Вплив дерев-домінантів на види мохового та трав’яного ярусів; взаємовідносини сфагнових мохів та судинних рослин на болоті |
IV рівень
10. Середня чисельність більшості великих популяцій змінюється з року в рік відносно мало, оскільки: кожен рік гине приблизно однакове число особин; організми розмножуються більш інтенсивно при меншій щільності популяції і менш інтенсивно при більшій щільності; різні чинники середовища протидіють високому репродуктивному потенціалу популяцій. Головними причинами коливань чисельності популяцій є зміна умов існування: зміна дії абіотичних чинників середовища, зміна міжвидових відносин (вороги, паразити), зміна кількості та якості корму.
Добові й сезонні зміни впливають на чисельність популяцій і значною мірою зумовлюють амплітуду її коливань. У тропічних лісах немає різких сезонних змін, тому цей фактор не впливає на коливання чисельності у тропічних лісах.
11. За умовами задачі, визначимо суху масу тюленя:
m × 60 %=300 × 60 % = 180 (кг)
Знаючи, що на кожен рівень екологічної піраміди переходить приблизно 10 % речовини і енергії, можемо визначити суху масу риби, що потрібна для забезпечення життя тюленя:
180 кг тюленя — 10 %
x (кг) риби — 100 %
Звідки x = 1800 (кг).
В цей же спосіб визначаємо суху масу планктону:
1800 кг риби — 10 %
x (кг) планктону — 100 %
Звідки x = 18 000 (кг).
Знаючи продуктивність планктону на 1 м2 визначимо, яка площа необхідна для прогодування тюленя: 18 000 × 0,6 = 10 800 м2.
Відповідь: для прогодування тюленя необхідно 10 800 м2.
Варіант 2
