I рівень

1. А, Б, В, Д.

II рівень

3. В.

4. А, Б, Г.

5. А, Б.

6.

а) Класичні методи селекції — це штучний добір і гібридизація.

б) Поліплоїдія може виникати в результаті порушення веретена поділу і як наслідок нерозходження хромосом.

в) Щеплення у рослин не є справжньою гібридизацією, оскільки призводить лише до неспадкових змін фенотипу прищепленої рослини.

г) Приклади множинної дії генів: ген, що зумовлює забарвлення насіння гороху, сприяє розвитку пігменту і в інших частинах рослини, наприклад, у квітці.

III рівень

7. «Методи, які використовують у клітинній та генній інженерії»

• Клітинна інженерія:

гібридизація соматичних клітин

реконструкція клітин

видові гібриди

• Генна інженерія

синтез генів поза організмом

копіювання і розмноження генів

поєднання різних геномів в одній клітині

введення генів або їх груп у геном інших організмів

8. Генотип послідовно реалізується у фенотип в ході індивідуального розвитку організму і в певних умовах життєвого середовища, чинники якого (коливання освітленості, температури, вологості, умов харчування, взаємовідносин з іншими організмами тощо) часто мають визначальне значення на прояв і розвиток тієї чи іншої ознаки та властивості. Тому організми, що мають однакові генотипи, можуть помітно відрізнятися один від одного за фенотипом.

Якщо рослини примули, що за звичайних умовах мали червоні квіти, перенести в оранжерею і утримувати їх там при температурі 30–35 °C і високої вологості, то через деякий час всі квіти в них виявляються білими. Якщо ці ж рослини знову помістити в звичайні (кімнатні) умови, то квітки, що розпустяться, будуть червоними.

Іншим класичним прикладом, що ілюструє вплив зовнішнього середовища на прояв якісних ознак, є зміна забарвлення шерсті у гімалайського кролика. Зазвичай при 20 °C у цього кролика вовна біла, за винятком чорних вух, лап, хвоста і мордочки. При 30 °C такі кролики виростають повністю білими. Якщо ж у гімалайського кролика збрити шерсть на боці або спині й утримувати його при температурі повітря нижче 2 °C, то замість білої вовни виросте чорна. Але якщо збрити шерсть на вухах, то в звичайних умовах там знову виросте чорна шерсть.

IV рівень

9. У ДНК закодована інформація про синтез білка.

Ген — це ділянка ДНК-матриці, на якій будується одна молекула іРНК, що відповідає за синтез одного поліпептиду.

До складу ДНК входять: структурні гени, що несуть інформацію для синтезу ферментів і структурних білків; гени, що визначають синтез транспортних РНК (тРНК); гени, що контролюють синтез рибосомної РНК (рРНК); регуляторні гени (промотори, оператори), що регулюють активність інших генів. Крім цього, у ДНК виявлені спейсери — неінформативні ділянки різної довжини, що відокремлюють гени один від одного. Структурні гени — це кістяк геному, оскільки вони кодують структуру білків, визначають чергування амінокислотних залишків у поліпептидному ланцюзі. Регуляторні гени виконують регуляторні функції і контролюють експресію (прояв) структурних генів. У генетичному коді живої клітини ступінь надійності є набагато вищою за рахунок, зокрема, багаторазового дублювання (аж до шестиразового), а також того, що дублюючі триплети не однакові. Наприклад, амінокислота тирозин кодується двома триплетами — УАУ та УАЦ. Амінокислота ізолейцин кодується трьома триплетами — АУУ, АУЦ, АУА, амінокислота валін — чотирма триплетами ГУУ, ГУЦ, ГУА, ГУГ, амінокислота лейцин — шістьма УУА, УУГ, ЦУУ, ЦУЦ, ЦУА, ЦУГ. При змінах складу триплету внаслідок мутацій (хоч вони бувають рідко) наявність багаторазового дублювання допомагає зберегти стабільність коду і постійність амінокислотної послідовності в молекулі відповідного білка. Якщо, наприклад, внаслідок пошкодження будь-яка основа в триплеті буде замінена на іншу, залишається ще немало шансів, що відповідна амінокислота займе своє місце і не буде замінена на іншу амінокислоту.

10. Серед наукових діячів, політиків та представників громадськості не вщухають суперечки про те, шкідливі ГМО-продукти чи ні. Захисники трансгенних рослин запевняють, що ГМО-продукти менш небезпечні, ніж традиційна сільгосппродукція, оскільки їх ретельно перевіряють на вміст токсинів, алергенів і можливість побічних ефектів перед потраплянням на ринок. Противники ГМО-продуктів лякають можливими появами віддаленого впливу ГМО-продуктів на організм, оскільки наслідки вживання трансгенів ще не перевірені часом.

11. Проект «Геному людини» (англ. Human Genome Project, HGP) — міжнародний проект наукових досліджень. Його мета зрозуміти генетичний склад людини, визначивши нуклеотидну послідовність, що складає геном людини, та ідентифікувати фізіологічну роль 20–25 тисяч генів, що його складають. Головною метою проекту стало визначення точної послідовності нітратних основ і положення генів у молекулі ДНК кожного виду клітин людини. Це відкрило би причини спадкових захворювань і шляхи до їхнього лікування. Крім того, потрібно одержати три типи карт хромосом: генетичні, фізичні й секвенсові (від англ. sequence — послідовність). Виявити всі гени, що є присутніми у геномі, і встановити відстані між ними — означає локалізувати кожен ген у хромосомах. Такі генетичні карти, крім інвентаризації генів і визначення їхніх положень, відповідають на важливе питання про те, як гени визначають ті або інші ознаки організму. Адже багато ознак залежать від декількох генів, часто розташованих у різних хромосомах, і знання щодо положення кожного з них дозволить зрозуміти, як відбувається диференціювання (спеціалізація) клітин, органів і тканин.