5.2) Визначення розмірів змінної гайки

а) висоту змінної гайки визначаємо за формулою:

,мм (5.2.1)

де: Z – число витків нарізки гайки, воно повинно бути Z ≤ 10 по [3, с.41] , так як у разі коли Z >10 буде нерівномірне розподілення навантаження по витках різі;

, (5.2.2)

якщо отримуємо Z > 10 – то це не рекомендується і тому треба зробити корегування, зменшити Ψ_н , або збільшити Р (для трапецоїдній різі).

Остаточно приймаємо Ψ_н =.... , або Р = ... мм. Тоді:

Потім підставляємо значення в формулу 5.2.1 і маємо:

мм

б) зовнішній діаметр змінної гайки визначаємо за формулою:

Д ≥ , мм (5.2.3)

де: d- зовнішній діаметр різі (d=…. мм);

- допустима напруга при розтягуванні; для матеріалу змінної гайки - бронза = 34…44 МПа , для матеріалу змінної гайки – чавун = 20…24 МПа згідно [ 3,c127] , приймаємо для розрахунків матеріал змінної гайки ......... =…. МПа;

F_РОЗР – розрахункова сила, яка враховує сумісну дію на розтягування і крутіння для тіла гайки під час роботи. Її визначаємо за формулою:

F_РОЗР = 1,3· F_р , Н (5.2.4)

F_РОЗР =

Тоді підставляючи значення в формулу маємо,

Округляємо до більшого цілого числа і приймаємо остаточно Д =…. мм .

Лекція до теми № 3. Конструювання верстатних пристроїв

1. Вихідні дані для конструювання

Конструювання приладу тісно пов'язане з розробкою технологічного процесу виготовлення даної деталі. У завдання технолога входить: вибір заготівлі й технологічних баз; установлення маршруту обробки; уточнення змісту технологічної операції з розробкою ескізів обробки, що дають подання об установки й закріпленні заготівлі; визначення проміжних розмірів по всіх операціях і допусків на них; установлення режимів різання; вибір типу й моделі верстата. У завдання конструктора входить: конкретизація прийнятої технологом схеми установки; вибір конкретизації й розмірів установлених елементів приладу; визначення величини необхідної сили закріплення; уточнення схеми й розмірів затискного пристрою; визначення розмірів напрямних деталей приладу; загальне компонування пристроїв із установленням допусків на виготовлення деталей і зборку пристроїв. Незважаючи на чіткий поділ функцій, між технологом і конструктором повинні існувати тісна взаємодія й творча співдружність.

У якості вихідних даних конструктор повинен мати креслення заготівлі й деталі з технічними вимогами їхнього приймання; операційне креслення на попередні й виконувану операції; операційні карти технологічного процесу обробки даної деталі. З них виявляють послідовність і зміст операцій, прийняте базування, використовуване встаткування й інструменти, режими різання, а також запроектовану продуктивність із урахуванням часу на установку, закріплення й зняття оброблюваної деталі. Конструкторові необхідні стандарти на деталі й вузли верстатних пристроїв, а також альбоми нормалізованих конструкцій. Корисно ознайомитися з аналогічними пристроями по літературних джерелах і патентних матеріалах.

Із креслень заготівлі й готової деталі виявляють розміри, допуски, шорсткість поверхонь, а також марку й вид термічної обробки матеріалу. З технологічного процесу одержують відомості про верстат, на якому ведуть обробку: його розмірах, пов'язаних з установкою пристроїв(розміри стола, розміри й розташування Т-образних пазів, найменша відстань від стола до шпинделя, розміри конуса шпинделя й т.д.), і загальному стані. Необхідно також ознайомлення з верстатом у цеху для виявлення особливостей пристроїв й найбільш вигідного розташування органів його керування.

Всі ці відомості можна мати при конструюванні кожного спеціального пристроїв. При конструюванні переналагоджуваних і групових пристроїв потрібно, крім того, визначити деталі, оброблювані з використанням даного пристрої й мати по кожній деталі перераховані вище відомості.

Конструкторові необхідно враховувати технологічні можливості виготовлення пристроїв умовах даного заводу й програму випуску виробів, щоб вибрати найбільш рентабельну конструкцію й обґрунтувати рішення про застосування в конструйованому пристрої змінних швидко, що зношуються деталей.

Корисне вивчення досвіду експлуатації аналогічних пристосувань. Пророблення вихідних даних може привести до їх більше раціональної побудови технологічних операцій і іншій схемі пристроїв. Такі зміни після узгодження з технологом вносять у карту технологічного процесу.