Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpori_na_istoriyu_kulturi_1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
331.26 Кб
Скачать

60. Створення та діяльність Києво-Могилянської академії

Значним центром української культури був Київсько-Могилянський колегіум, створений в 1632 р. В 1701 р. він отримав титул і права академії.В 1615 р. була заснова Київська братська школа, яка справила великий вплив на розвиток української культури. В її організації діяльну участь брали Іов Борецький, Єлисей Плетенецький, Захарія Копестинський, Тарас Земка та ін. Посаду ректора займали спочатку Іов Борецький, а згодом  Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович, Хома Євлевич.В той час митрополитом Київським був відомий церковний діяч Петро Могила (був обраний митрополитом у 1627 р.Запросивши зі Львова до Києва на посади вчителів Ісайю Козловського і Сильвестра Косова, Могила восени 1631 р. відкрив у Києво-Печерській лаврі т. з. “гімназіон”. Його програма наближалась до західноєвропейських колегій. Однак керівництво братства різко виступило проти цього.Конфлікт закінчився компромісом: об’єднанням у 1632 р. лаврської школи з братською. Згодом Київська братська школа була названа Києво-Могилянською колегією, а пізніше Києво-Могилянською академією (1701).Викладання велося латинською мовою. Вивчалися 7 вільних наук: граматика, риторика, поетика, філософія, математика, астрономія, музика. Курс навчання тривав у академії 12 років. Продовжуючи традиції братських шкіл, в академії вивчали також старослов’янську мову, що посідала тоді поважне місце серед мов ученого світу. Значна увага приділялася грецькій мові, знання якої відкривало доступ до скарбниць світової культури. У стінах академії народилося чимало псалмів, дум, кантів українською мовою, які згодом співалися народом.Філософію в академії викладали професори, які прослухали філософські курси в закордонних колегіях чи університетах.Завдяки добре поставленому вивченню малювання і музики в академії розвинулася своєрідна школа живопису, плекалося хорове мистецтво. У науково-навчальній діяльності велику роль відігравала академічна бібліотека, яка вже з перших днів свого існування встановила міжнародні зв’язки. “Могилянська академія,  писав історик М. Чубатий,  стала правдивим першим українським університетом, що виховав сотні української освіченої інтелігенції за зразками західної культури”. Майже за 200 років існування з її стін вийшло багато державних, політичних, військових і культурних діячів, чию роль у національно-визвольній боротьбі та розвитку науки і культури в Україні важко переоцінити.За часів гетьмана Івана Мазепи академія досягла найбільшого розвитку. На поч. XVIII ст. в ній навчалося 2 тис. студентів. Академія була відкрита для широких верств населення України, приймала також студентів із інших православних країн  Сербії, Чорногорії, Болгарії. Тут працювали такі видатні вчені, письменники, митці, як: Лазар Баранович, Іоаникій Галятовський, Варлам Ясинський, Дмитро Туптало, Феофан Прокопович, Симеон Полоцький та інші. Визначними культурними діячами стали Г. Сковорода, В. Рубан, П. Гулак-Артемовський та ін. Авторитет Києво-Могилянської академії був надзвичайно високим. Про це свідчить той факт, що багато професорів і талановитих студентів запрошувались для піднесення рівня освіти і культури в інші слов’янські країни. До речі, вихованці академії були організаторами майже всіх духовних училищ Росії  в Москві, Архангельську, В’ятці, Рязані, Суздалі та інших містах.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]