4.Поняття світової,національної,етнічної культури,їх взаємовплив.

Відповідно до носіїв культури розрізняють світову і національну культури. Світова культура – це об’єднання кращих досягнень різних народів,що населяють нашу планету. Термін національної культури уособлює надбання культур різних соціальних верств і прошарків населення кожного окремого суспільства. Своєрідність національність культури,її неповторність та оригінальність виявляється у духовній,так і в матеріальній сферах життя і діяльності народу. Наприклад: нац. культури (укр.,рос.,франц.). Нац. культура є частково джерелом і світової культури,одночасно витікаючи з неї. Етнічна культура – це культура етносу народу. Світова культура – система духовних цінностей ,що виробляється в надрах національних культур ,але набувають загальнолюдського значення. Приналежність до етнічної культури визначається спільністю походженням. На відміну від етнічної культури,національна передбачає існування нових типів комунікації між людьми складніших стосунків,ніж родинно-кровні. Нація пристосовує етнос до існування в умовах нового суспільства, а не заперечує його існування.

5.Поняття«культура».Структура,складові частини і форми існування культури.

На сьогоднішній день єдиного визначення поняття «культура» немає, адже культура – це предметний носій людської свідомості,яка у кожної людини інша. Відомо,що термін «культура» походить від латинського слова культус,що означає «обробіток грунту,земляна праця». Вперше цей термін почав вживати Марк Цицерон у своїй праці «Тускуланські бесіди» для означення рівня освіти. У ХІХ ст..були перші визначення в Україні,зроблені Пантелеймоном Кулішем. Культура має свою структуру і форми існування ,зокрема за змістом її можна ділити на 3 частини: 1.науко-технічна;2.художня культура;3побутова та виробнича культура. Крім того феномен культура поділяється за соціальними носіями на різні напрямки і форми. В цілому культура поділяється на 2 великі частини: 1.Матеріальна культура (всі матеріальні культури,тобто всі матеріальні форми культури, які вироблено людиною для життя); 2.Духовна культура – основна! (охоплює всі ідеальні форми культури: вірування,знання,почуття,ідеали,прагнення). Отже, культура – це сукупність всіх матеріальних і духовних надбань,вироблених людством з часу його виникнення і до сьогодні,а також сам процес створення та розподілу цих цінностей.

6.Класифікація (типологія) культури. Культурний регіон.

Культура має 2 типи розвитку:

1.Часовий – всі форми культури розвиваються по хронології: одна міняє іншу.

2.Культурно-історичний – включає розвиток національних,регіональних,народних систем культури у конкретній географічній теорії – культурний регіон - у певний період часу. За нею,кожний із регіонів має свої особливості розвитку,які проявляються у віруваннях,ментальності,обрядовості і т.д. За цими особливостями на території Землі виділяють 6 культурних регіонів: 1.Європейський (Європа пройшла тривалий і складний історичний шлях, який позначений високими досягненнями людської думки і прогресу. Тут накопичений величезний досвід боротьби за свободу, демократію і соціальну справедливість);2.Далекосхідний (Культурна самобутність далекосхідного регіону найкраще розкривається крізь призму китайської та японської духовної специфіки з додатками елементів індійської культури.) ;3.Арабо-мусульманський (Народам Арабського Сходу належить важливе місце в історії культури людства. Не випадково середньовічні географи називали Арабський Схід грудьми світу: тут протягом багатьох сторіч билoся серце світової цивілізації. Арабська середньовічна культура розвивалася в Аравії, Іраку, Сирії, Палестині, Єгипті і Північній Африці, а також на території Південної Іспанії у період існування там Кордовського халіфату й арабських князівств. Середньовічна арабська культура у свій час була великим кроком вперед у прогресивному розвитку людства. Велика заслуга народів Арабського Сходу полягала й у тім, що вони зберегли (особливо в області науки) і передали наступним поколінням багато коштовних досягнень античності.);4.Індійський (Значною частиною культури народу є його релігія, віросповідання.Панівною релігією Індійського культурного регіону є індуїзм. Індуїзм – це система релігійних вірувань, що склалася в Індії на основі первісних релігійних форм (анімізм, тотемізм, фетишизм). Індуїзм виділяється складністю і протиріччями. У ньому, як і в самій людині, мирно співіснують різноманітні і, навіть, протилежні риси. Індуїзм як світова релігія значно збагатила світову культуру і,розвиваючись у Індійському культурному регіоні, продовжує вносити свій вклад у світову культурну скарбницю.);5.Африканський (Культура другого за величиною після Євразії материка, що називається Африкою, має давню й багату історію. Та, як правило, знайомство з нею обмежується розглядом однієї з її форм, міцно пов'язаної з розвитком Стародавнього Сходу, а саме — з Єгиптом. Виходячи з певних культурно-історичних особливостей у так званій Чорній Африці, можна виділити чотири культурні зони: 1. Савана й ліси півночі Тропічної Африки; 2.Велика зона Африки охоплює басейн ріки Конго.3. Зона лежить у Східній Африці і 4-та зона — Південна Африка,);6.Латиноамериканський ( Особливість цього регіону в тому,що культурні засади слід розглядати в 2-х історичних площинах: до відкриття Америки і після відкриття Америки. Культура людей Стародавньої Америки вражає і сьогодні. Вони мали добрі знання з математики,астрономії,розвивали багатогалузеве ремесло та землеробські види культур.).