- •Частина і
- •1.Техніка безпеки. Вхідний контроль. Вступ та структура медичної інформатики
- •Зміст навчального матеріалу
- •Цілі дисципліни:
- •Основні завдання та складові медичної інформатики.
- •Дані та інформація.
- •Медичні дані
- •Лікувально – діагностичний процес
- •Спостереження.
- •Помилки в даних.
- •Надлишок даних.
- •Діагноз.
- •Відповідальність.
- •Лікування.
- •Обробка інформації.
- •Програмне забезпечення комп’ютера.
- •Системне програмне забезпечення
- •Прикладне програмне забезпечення
- •Медичні інформаційні системи
- •Класифікація міс
- •Практична частина
- •Основні джерела.
- •2.Передача інформації. Мережеві технології. Основи телемедицини
- •Передача інформації
- •Носії повідомлень
- •Властивості інформації. Ентропія інформації.
- •Технічне та програмне забезпечення комунікацій.
- •Технічне забезпечення
- •Телемедицина
- •Типи технологій, які застосовуються у телемедицині
- •Функції телемедичних центрів
- •Стандарти, які застосовуються в телемедицині.
- •Стандарт Health Level 7 (нl7)
- •Проблеми телемедицини
- •Загальна постановка задачі розрахунково-графічної роботи.
- •Питання для самостійної роботи
- •Рекомендована література Основні джерела.
- •Додаткові джерела.
- •3.Компютерні дані: типи даних, обробка та управління
- •Типи даних та їх характеристики.
- •Системи управління базами даних в медицині Основні ідеї концепції баз даних.
- •Класифікація баз даних
- •Основні типи моделей даних
- •Класифікація сучасних систем керування базами даних
- •Мовні засоби систем керування базами даних
- •Майбутнє субд
- •Практична частина
- •Питання для самостійної роботи
- •Рекомендована література Основні джерела.
- •Додаткові джерела.
- •4.Кодування і класифікація медико-біологічних даних
- •Зміст навчального матеріалу
- •Історія класифікації і кодування
- •Що таке класифікація?
- •Двоосьова icpc .
- •Види кодів
- •Класифікація і кодування.
- •Міжнародні Системи Класифікації.
- •Системи класифікації в Україні
- •Висновки
- •Практична частина
- •Додаток 1
- •Додаток 2 Генетичний код
- •Питання для самостійної роботи
- •Рекомендована література Основні джерела
- •5.Візуалізація медико-біологічних даних. Обробка та аналіз медичних зображень
- •Поняття медичного зображення.
- •Медичне зображення як об'єкт медичної інформатики.
- •Методи отримання медичних зображень
- •Обробка медичних зображень.
- •Основні принципи обробки зображень.
- •Попередня обробка.
- •Зміна контрастності зображення.
- •Проблема візуалізації зображень.
- •Двовимірні томографічні зображення.
- •Тривимірне об'ємне зображення.
- •Способи двовимірної візуалізації.
- •Способи дійсної тривимірної візуалізації.
- •Застосування тривимірної візуалізації.
- •Сучасні тенденції обробки зображень
- •Обробка двовимірних та тривимірних медичних зображень. Обробка двовимірних медичних зображень
- •Обробка тривимірних медичних зображень
- •Практична частина і. Перегляд та візуальний аналіз медичних зображень.
- •Іі. Обробка медичних зображень.
- •6.Методи біостатистики
- •Зміст навчального матеріалу Опис даних: якісні, порядкові та кількісні дані. Шкали вимірювання
- •Якісні дані. Шкала класифікації (номінальна)
- •Порядкові дані. Шкала порядку.
- •Кількісні дані. Шкала інтервалів і шкала відношень
- •Статистичний аналіз даних. Закони розподілу випадкових величин
- •Закони розподілу дискретних випадкових величин Біноміальний розподіл (розподіл Бернуллі)
- •Розподіл Пуассона
- •Закони розподілу неперервних випадкових величин Нормальний закон розподілу (Гаусса)
- •Розподіл Ст’юдента (Госсета)
- •Емпіричні закони розподілу випадкових величин
- •Сучасна технологія аналізу даних
- •Планування дослідження.
- •Підготовка даних до аналізу
- •Попередній аналіз даних
- •Вибір і реалізація методу аналізу
- •Етапи перевірки гіпотез
- •Критерії перевірки гіпотез
- •Стійкість критеріїв
- •Послідовність операцій при виборі критерію
- •Постановка задачі Порівняння показників контрольної ті експериментальної вибірок.
- •Порівняння розсіювання показників двох вибірок.
- •Визначення додаткових умов вибору критерію
- •Вибір конкретного критерію
- •Вимоги до вибірок
- •Критерій (критерій Пірсона)
- •Кореляція
- •Регресія
- •Практична частина
- •Питання для самостійної роботи
- •Рекомендована література Основні джерела.
- •Додаткові джерела.
- •7.Аналіз біосигналів. Методи обробки біосигналів
- •Зміст навчального матеріалу Аналіз біосигналів
- •Етапи аналізу сигналів
- •Реєстрація, трансформація та класифікація сигналів
- •Біосигнали і нестаціонарні сигнали. Особливості біосигналів
- •Типи сигналів. Детерміновані біосигнали
- •Стохастична форма хвилі
- •Аналого-цифрове перетворення
- •Приклади застосування аналізу біосигналів
- •Практична частина
- •Питання для самостійної роботи
- •Рекомендована література Основні джерела
- •Додаткові джерела
Дані та інформація.
Інформація відіграє ключову роль при інтерпретації даних і прийнятті рішень. Тому важливо знати, що таке інформація і розуміти різницю між даними, інформацією і знанням. З'ясуємо, як можна одержати надійні дані, яким чином з даних отримується інформація, які знання необхідні для інтерпретації даних і як ці дані можуть бути збережені в комп’ютері. На рис.1.1 чітко показано, що саме пацієнт є джерелом даних, що враховуються лікарем.
В процесі інтерпретації чи обговорення одержується інформація, яка впливає на прийняття лікарем подальшого рішення. Стрілка, що підписана «інформація», позначає первинний зворотній зв’язок з лікарем. Докладно вивчаючи інформацію про результати дослідження багатьох пацієнтів, шляхом індуктивного мислення лікар підходить до розуміння невідомих досі фактів та отримує нові знання. Ці знання додаються до загальної системи знань в медицині, і в свою чергу використовуються щоб інтерпретувати інші дані. Дані і знання можуть бути збережені в комп’ютері, і комп’ютерні програми можуть використовуватись для отримання та інтерпретації даних, виникнення нових знань.
Індукція – це процес судження, що досягає висновку, який при наявному стані знань є істинним тільки напевно, але не гарантує його. Індуктивний висновок може бути спростований або узагальнений при наявності додаткових фактів. Тобто, індукція полягає у формулюванні певного закону на ґрунті обмеженого об'єму подій, що повторюються.
Р
ис.
1.1. Дані про пацієнта
отримуються лікарем. Шляхом
інтерпретації з
цих спостережуваних
даних отримується інформація, яка
повертається назад до лікаря. У
той же час шляхом індуктивних
міркувань з цієї інформації одержуються
нові знання.які додаються до основних
медичних знань. Ці
знання використовуються для інтерпретації
інших даних та для
прийняття рішень.
Дані – це результат спостережень чи понять (концепцій), що підходять для зв’язку, інтерпретації і обробки людьми чи машинами (механізмами). Інтерпретована форма даних, інформація – важливі і корисні факти, отримані із даних, або власне інтерпретовані дані. Зв’язок – процес за допомогою якого здійснюється обмін інформацією між індивідуумами або комп’ютерами за допомогою звичайно використовуваного набору символів.
Медичні дані
Зазвичай медичними даними вважають тільки ті, що отримують при вимірюванні характеристик пацієнта. Кількість характеристик пацієнта, хворої або здорової людини, чимала. Різноманітні медичні дані за обсягом вміщуваної інформації можна поділити на такі види:
якісні ознаки (наявність болю, підвищеної температури, колір шкірних покривів, перкусійні та аускультативні феномени);
одиничні числові дані (вага, артеріальний тиск, температура тіла, кількість лейкоцитів, ШОЕ);
динамічні дані (електрограми – ЕКГ, ЕЕГ, ЕГГ; реограми РКГ, РЕГ, фонокардіограма);
статичні картини (рентгенограма, авторадіограма);
динамічні картини (поле біопотенціалів, електрокардіограма).
Для медичних даних характерні специфічні особливості:
нечіткість, а іноді й неузгодженість термінології;
велика кількість якісних ознак, які суб'єктивно оцінюють стан хворого;
відсутність єдиних алгоритмів опису стану хворого, діагностичного і лікувального процесів;
недостатній рівень стандартизації медичної документації;!
значна варіабельність медичних даних, малі вибірки з невідомими законами розподілу, що значно утруднює статистичні розрахунки та побудову відповідних оцінок.
Сьогодні майже неможливо перелічити всі методи, за допомогою яких лікарі одержують медичні дані. Розвиток наук, відкриття нових законів і явищ, нові досягнення винахідників весь час розширюють можливості практичної медицини, з'являються нові методи, діагностична та терапевтична апаратура. Розширюється коло медичних характеристик за рахунок появи нових. Збільшується інформативність вже давно існуючих медичних характеристик внаслідок трансформації, вираження їх у числовому, графічному або навіть картинному вигляді. Відповідно, швидко зростає обсяг медичної інформації, з якою доводиться мати справу медичним працівникам усіх рівнів і установ охорони здоров'я,
