- •Частина і
- •1.Техніка безпеки. Вхідний контроль. Вступ та структура медичної інформатики
- •Зміст навчального матеріалу
- •Цілі дисципліни:
- •Основні завдання та складові медичної інформатики.
- •Дані та інформація.
- •Медичні дані
- •Лікувально – діагностичний процес
- •Спостереження.
- •Помилки в даних.
- •Надлишок даних.
- •Діагноз.
- •Відповідальність.
- •Лікування.
- •Обробка інформації.
- •Програмне забезпечення комп’ютера.
- •Системне програмне забезпечення
- •Прикладне програмне забезпечення
- •Медичні інформаційні системи
- •Класифікація міс
- •Практична частина
- •Основні джерела.
- •2.Передача інформації. Мережеві технології. Основи телемедицини
- •Передача інформації
- •Носії повідомлень
- •Властивості інформації. Ентропія інформації.
- •Технічне та програмне забезпечення комунікацій.
- •Технічне забезпечення
- •Телемедицина
- •Типи технологій, які застосовуються у телемедицині
- •Функції телемедичних центрів
- •Стандарти, які застосовуються в телемедицині.
- •Стандарт Health Level 7 (нl7)
- •Проблеми телемедицини
- •Загальна постановка задачі розрахунково-графічної роботи.
- •Питання для самостійної роботи
- •Рекомендована література Основні джерела.
- •Додаткові джерела.
- •3.Компютерні дані: типи даних, обробка та управління
- •Типи даних та їх характеристики.
- •Системи управління базами даних в медицині Основні ідеї концепції баз даних.
- •Класифікація баз даних
- •Основні типи моделей даних
- •Класифікація сучасних систем керування базами даних
- •Мовні засоби систем керування базами даних
- •Майбутнє субд
- •Практична частина
- •Питання для самостійної роботи
- •Рекомендована література Основні джерела.
- •Додаткові джерела.
- •4.Кодування і класифікація медико-біологічних даних
- •Зміст навчального матеріалу
- •Історія класифікації і кодування
- •Що таке класифікація?
- •Двоосьова icpc .
- •Види кодів
- •Класифікація і кодування.
- •Міжнародні Системи Класифікації.
- •Системи класифікації в Україні
- •Висновки
- •Практична частина
- •Додаток 1
- •Додаток 2 Генетичний код
- •Питання для самостійної роботи
- •Рекомендована література Основні джерела
- •5.Візуалізація медико-біологічних даних. Обробка та аналіз медичних зображень
- •Поняття медичного зображення.
- •Медичне зображення як об'єкт медичної інформатики.
- •Методи отримання медичних зображень
- •Обробка медичних зображень.
- •Основні принципи обробки зображень.
- •Попередня обробка.
- •Зміна контрастності зображення.
- •Проблема візуалізації зображень.
- •Двовимірні томографічні зображення.
- •Тривимірне об'ємне зображення.
- •Способи двовимірної візуалізації.
- •Способи дійсної тривимірної візуалізації.
- •Застосування тривимірної візуалізації.
- •Сучасні тенденції обробки зображень
- •Обробка двовимірних та тривимірних медичних зображень. Обробка двовимірних медичних зображень
- •Обробка тривимірних медичних зображень
- •Практична частина і. Перегляд та візуальний аналіз медичних зображень.
- •Іі. Обробка медичних зображень.
- •6.Методи біостатистики
- •Зміст навчального матеріалу Опис даних: якісні, порядкові та кількісні дані. Шкали вимірювання
- •Якісні дані. Шкала класифікації (номінальна)
- •Порядкові дані. Шкала порядку.
- •Кількісні дані. Шкала інтервалів і шкала відношень
- •Статистичний аналіз даних. Закони розподілу випадкових величин
- •Закони розподілу дискретних випадкових величин Біноміальний розподіл (розподіл Бернуллі)
- •Розподіл Пуассона
- •Закони розподілу неперервних випадкових величин Нормальний закон розподілу (Гаусса)
- •Розподіл Ст’юдента (Госсета)
- •Емпіричні закони розподілу випадкових величин
- •Сучасна технологія аналізу даних
- •Планування дослідження.
- •Підготовка даних до аналізу
- •Попередній аналіз даних
- •Вибір і реалізація методу аналізу
- •Етапи перевірки гіпотез
- •Критерії перевірки гіпотез
- •Стійкість критеріїв
- •Послідовність операцій при виборі критерію
- •Постановка задачі Порівняння показників контрольної ті експериментальної вибірок.
- •Порівняння розсіювання показників двох вибірок.
- •Визначення додаткових умов вибору критерію
- •Вибір конкретного критерію
- •Вимоги до вибірок
- •Критерій (критерій Пірсона)
- •Кореляція
- •Регресія
- •Практична частина
- •Питання для самостійної роботи
- •Рекомендована література Основні джерела.
- •Додаткові джерела.
- •7.Аналіз біосигналів. Методи обробки біосигналів
- •Зміст навчального матеріалу Аналіз біосигналів
- •Етапи аналізу сигналів
- •Реєстрація, трансформація та класифікація сигналів
- •Біосигнали і нестаціонарні сигнали. Особливості біосигналів
- •Типи сигналів. Детерміновані біосигнали
- •Стохастична форма хвилі
- •Аналого-цифрове перетворення
- •Приклади застосування аналізу біосигналів
- •Практична частина
- •Питання для самостійної роботи
- •Рекомендована література Основні джерела
- •Додаткові джерела
Системи класифікації в Україні
В даний момент в Україні використовується цілий ряд місцевих класифікацій (у тому числі класифікацію хвороб, лікувань, т.д). Поняття Національної Програми інформатизації системи охорони здоров'я в Україні за 2006-2010 (проект) стимулює створення Уніфікованої системи кодування і класифікації медичних даних. Така Уніфікована система в більшій мірі має бути основана на пристосованій "Міжнародній Класифікації Хвороб-10", має бути введена система комп'ютерного кодування . Принципи обліку для статистичних даних, що є в даний момент, повинні бути мінімізовані; мають нові форми повідомлення; передача електронного документа була б зроблена.
Висновки
Є багато класифікацій, що перекриваються. Вони використовуються не лише для кодування діагнозів але і для класифікації медичних подій. Хоча самі діагностичні системи кодування повинні бути сумісними з родиною ICD, остання безпосередньо представляє тільки обмежене представлення і не в змозі задовольняти потреби всіх споживачів. Інша проблема полягає в тому, що всі системи кодування вимагають чітких критеріїв, але стандартизована медична термінологія усе ще має значні недоліки.
Системи, як наприклад SNOMED мають більш виразну потужність, чим старіші системи, як наприклад ICD-9-CM. При порівнянні схем кодування щодо їх можливостей, SNOMED виграє у порівнянні з ICD-9-CM. З іншого боку, використання кодованих даних у базі даних ускладнює статистичні звіти і використання в експертних системах.
Широке прийняття спільної системи кодування є важливим для розробки систем прийняття рішень.
Практична частина
Завдання 1.
Користуючись класифікацією ушкоджень в системі S.A.T. (див. Додаток1) розкодувати наведені нижче травми:
S2–A3–T1–I
S1–A2–T3–II a
S3–A2–T2–I b
Завдання 2.
Використовуючи ту ж саму класифікацію, закодувати подану інформацію:
при ДТП людина отримала перелом руки, при подальшому обстеженні виявилось, що присутній невеликий розрив печінки, забите місце легень.
При падінні з висоти 3-поверхового будинку, жінка отримала такі пошкодження: двобічні переломи ребер, стегнової кістки, великі розриви печінки і розриви селезінки, систолічний тиск 55 мм.рт.ст.
Завдання 3.
Користуючись МКБ-О розкодувати і закодувати інформацію.
Наприклад:
1) злоякісне новоутворення легень, наприклад рак, кодується С34.9, М-8010/3
(С34.9 – топографічний код для легень; код характеру пухлини є частиною морфологічного коду, позначається буквою М і змінюється у відповідності з природою пухлини).
2) доброякісне новоутворення легень, наприклад аденома, позначається, С34.9 М-8140/0. При цьому топографічний код С34.9 залишається для обох випадків однаковим.
Завдання:
1) С 22.0 М-8010/2
2) С 44.5 М-8562/3
Завдання 4. (див. Додаток 2)
4.1. У фрагменті одного ланцюга молекули ДНК нуклеотиди розміщені у такій послідовності:
ТТГ АГЦ АЦГ ГТА ААТ ЦГА.
Побудуйте схему дволанцюгової ДНК.
Розв’язання.
Згідно з принципом компліментарності запишемо схему дволанцюгової ДНК:
ТТГ АГЦ АЦГ ГТА ААТ ЦГА
ААЦ ТЦГ ТГЦ ЦАТ ТТА ГЦТ
4.2. Один із ланцюгів фрагмента ДНК має таку послідовність нуклеотидів: АГТ АЦЦ ГАТ ЦЦТ ЦГА ТТТ АЦГ. Визначте послідовність нуклеотидів і-РНК, закодованої в даному фрагменті ДНК.
4.3. Кодуючи зона ділянки і-РНК має таку послідовність нуклеотидів:
АУГ УЦА АГГ ЦУА АГЦ УУУ ГЦЦ ААУ УАА.
Напишіть первинну структуру поліпептиду, закодованого в даному фрагменті і-РНК.
4.4. Ділянка одного із ланцюгів ДНК має таку нуклеотидну послідовність:
ТАЦ АГА ТГА АГТ ЦГЦ.
Визначте послідовність нуклеотидів у другому ланцюзі.
4.5 (використовуючи таблицю з додатку).
Визначте структуру ділянки ДНК, яка кодує поліпептидний ланцюг А інсуліну, що містить 21 амінокислотний залишок у такій послідовності:
Глі – Іле – Вал – Глу – Глу – Цис – Цис – Ала – Сер – Вал – Цис – Сер – Лей – Тир – Глн – Лей – Глу – Асн – Тир - Цис – Асн.
4.6 (використовуючи таблицю з додатку).
Дано такий фрагмент молекули ДНК:
перший ланцюг – АЦЦ ГАТ ТАТ ЦЦА АЦЦ ТГЦ
другий ланцюг – ТГГ ЦТА АТА ГГТ ТГГ АЦГ відповідно.
Визначте послідовність амінокислот, закодованих в обох полінуклеотидних ланцюгах даного ферменту ДНК.
