Додаток 1

КЛАСИФІКАЦІЯ УШКОДЖЕНЬ (СИСТЕМА S.A.T.)

S – Skeletus (кістяк). Опорно – руховий апарат	S – 1	Простий перелом стегнової кістки (чи еквівалентний перелом).
	S – 2	2 переломи стегнової кістки (чи еквівалентні їм переломи).
	S – 3	Більше 2 переломів стегнової кістки, перелом тазу по обидва боки.
A – Abdomen. Живіт	А – 1	Невеликі розриви печінки, усі форми розриву селезінки.
	А – 2	Великі розриви печінки + розрив селезінки (чи рівнозначні).
	А – 3	Великі розриви печінки + розрив селезінки, і/чи перфорація кишечника із забрудненням черевної порожнини.
T – Thorax Грудна клітка	Т – 1	Однобічний перелом стегон, гемоторакс,. Пневмоторакс. Забитого місця легень немає.
	Т – 2	Двобічний перелом ребер, і/чи забите місце легень або серця.
	Т – 3	Необхідне проведення більше двох ургентних торакотомій.
Додаткові параметри	І	Відсутні симптоми шоку.
	ІІ	Систолічний артеріальний тиск менше 80 мм.рт.ст. (під час надходження в лікарню чи першої ургентної операції)
	o	Відсутня черепно – мозкова травма
	a	Бал шкали Глазго більше 6 під час першого огляду.
	b	Бал шкали Глазго менше 6 під час першого огляду.

Додаток 2 Генетичний код

В живих організмах утворюється багато різноманітних білків. Інформація про структуру кожного з них зберігається у клітинах.

Єдину для всіх живих організмів систему збереження спадкової інформації названо генетичним кодом. Це певна послідовність нуклеотидів у молекулах нуклеїнових кислот, яка визначає порядок введення амінокислотних залишків у поліпептидний ланцюг під час його синтезу. Вчені виявили, що кожна амінокислота в поліпептидному ланцюзі кодується певною послідовністю з трьох нуклеотидів, так званим триплетом. Чотири різні нуклеотиди ДНК або РНК можуть утворювати 64 комбінації (4³=64), тобто 64 різні триплети.

Існує лише 20 основних амінокислот. Тому одна амінокислота може кодуватися кількома різними триплетами. Це має важливе біологічне значення, оскільки підвищує надійність генетичного коду, тобто випадкова заміна залишку однієї нітратної основи в певному триплеті на інший не завжди супроводжуватиметься змінами у первинній структурі білка.

Перша основа	Друга основа				Третя основа
	У	Ц	А	Г
У	ФЕН ФЕН ЛЕЙ ЛЕЙ	СЕР СЕР СЕР СЕР	ТИР ТИР – –	ЦИС ЦИС – ТРИ	У Ц А Г
Ц	ЛЕЙ ЛЕЙ ЛЕЙ ЛЕЙ	ПРО ПРО ПРО ПРО	ГІС ГІС ГЛН ГЛН	АРГ АРГ АРГ АРГ	У Ц А Г
А	ІЛЕ ІЛЕ ІЛЕ МЕТ	ТРЕ ТРЕ ТРЕ ТРЕ	АСН АСН ЛІЗ ЛІЗ	СЕР СЕР АРГ АРГ	У Ц А Г
Г	ВАЛ ВАЛ ВАЛ ВАЛ	АЛА АЛА АЛА АЛА	АСП АСП ГЛУ ГЛУ	ГЛІ ГЛІ ГЛІ ГЛІ	У Ц А Г

Встановлено, що 18 із 20 амінокислот кодуються кількома триплетами(від двох до шести) і тільки дві з них (триптофан і метіонін) – одним.

Ще однією властивістю генетичного коду є те, що кожний триплет кодує лише одну певну амінокислоту. Генетичний код є універсальним, тобто єдиним для всіх організмів : від бактерій до людини.

Ген – це певна послідовність нуклеотидів у молекулі нуклеїнової кислоти. З’ясовано, що між генами існують ділянки, які не несуть спадкової інформації, а лише відокремлюють одні гени від інших. Вони виконують функції своєрідних “розділових знаків”. У генетичному коді є також три триплети (УАА, УАГ, УГА), кожний з яких дає сигнал про припинення синтезу поліпептидного ланцюга, а триплет АУГ визначає початок цього процесу.

За допомогою таблиці __ можна визначити, яку саме амінокислоту кодує певний триплет. Перший нуклеотиди у триплеті беруть із лівого вертикального стовпчика, другий – із верхнього горизонтального і третій – з правого вертикального. В місці перетину ліній знаходиться інформація про амінокислоту, яку слід визначити. В таблиці наведено триплети і–РНК, а не ДНК.

У молекулах ДНК і РНК містяться залишки таких нітратних основ: аденіну(А), гуаніну (Г), цитозину (Ц). Крім того, до складу ДНК входить залишок тиміну (Т), а РНК – урацилу (У). Отже до складу молекул ДНК і РНК входять по чотири типи нуклеотидів, які відрізняються за типом нітратної основи. Розшифровування структури ДНК має свою передісторію. Досліджуючи склад ДНК, виявили певні закономірності кількісного вмісту залишків нітратних основ у молекулі:

• кількість аденінових залишків у будь-якій молекулі ДНК дорівнює числу ти мінових (А=Т), а гуанінових – числу цитозинових (Г=Ц).

• сума аденінових і гуанінових залишків дорівнює сумі тимінових і цитозинових (А+Г=Т+Ц).

Встановлено, що залишок аденіну (А) завжди сполучається із залишком тиміну (Т), а гуаніну (Г) – із залишком цитозину (Ц). Чітка відповідність нуклеотидів у двох ланцюгах ДНК має назву комплементарність. Молекули РНК мають подібну будову до ДНК, але складаються лише з одного ланцюга. РНК – це нуклеїнові кислоти, до складу нуклеотидів яких входять залишки нітратних основ аденіну (А), гуаніну (Г), цитозину (Ц) та урацилу (У). Як і в РНК, залишок гуаніну (Г) – із залишком цитозину (Ц), а залишок аденіну (А) – із залишком урацилу (У).