46. Сутність господарської діяльності

Підприємство будь-якої форми власності і організаційної форми створюються для здійснення господарської діяльності. Господарська діяльність – це будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних, а також фізичних осіб ( суб’єктів підприємництва) пов’язана з виробництвом, виконанням робіт, наданням послуг, торгівлею. Вона являє собою сукупність окремих господарських операцій.

Під господарською операцією слід розуміти окремий факт господарського життя, який призводить до зміст у стані, складі, наявності активів підприємства, джерел їх утворення або впливає на фінансові результати. Кожна операція характеризується відповідними ознаками (місцем здійснення, об’єктами які змінюються у результаті її здійснення тощо), а також показниками тобто кількісними значеннями. Саме ознаками і показниками розрізнюються господарські операції. В той же час усі вони є елементами кругообігу активів підприємства.

Кругообіг активів підприємства як постійний, послідовний їх рух поділяється на господарські процеси.

47.Господарські процеси - об'єкти бухгалтерського обліку та їх характеристика

Объектами бух учета являются хоз. средства предприятия и хоз. процессы - это совокупность однородных хоз. операций, в результате которых изменяются хоз. средства предприятия.

Хоз. процессы:

1.В производственной деятельности:

-процесс снабжения материальными ценностями;

-процесс производства продукции;

процесс реализации.

2.В торговле:

-процесс покупки товаров;

-процесс реализации.

В ходе этих процессов происходит изменение натуральной формы.При заготовке денежные средства превращаются в материалы и средства производства.

В процессе заготовки покупаются мат.ценности,основные средства и др. для процесса производства.В процессе производства тратятся оборотные средства,изнашиваются основные средства,насчитывается оплата труда работникам,выпускается продукция.В процессе реализации продукции организация получает денежную выручку от покупателей,заказчиков.Результатом процесса заготовки и производства может быть економия или перерасход средств,апроцесса реализации - дохо или убыток.

48.Правове забезпечення обліку господарських процессів.

Ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 p. № 999-Х1У (надалі — Закон про бухоблік) визначено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться власником. Законом уперше встановлено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник (керівник) підприємства. Власник (керівник) підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку. Ст. 4 Закону про бухоблік та фінансову звітність встановлені основні загальноприйняті в міжнародній практиці принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Відповідно до принципу послідовності необхідно, аби підприємством було забезпечено постійне (з року в рік) застосування вибраної облікової політики. Оскільки на основі даних бухгалтерського обліку формуються показники фінансової звітності, а бухгалтерський облік ведеться кожний день із застосуванням вибраної облікової політики, підприємству необхідно до початку діяльності сформувати свою облікову політику, відобразивши її у відповідному наказі власника (керівника) підприємства. Наказ про облікову політику підприємства створюють один раз — на початку діяльності. У встановлених законом випадках до наказу можна внести доповнення та зміни. Зміна облікової політики можлива тільки у випадках, передбачених Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, що повинно бути обґрунтовано та розкрито у фінансовій звітності. Пунктом 23 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» визначено, що підприємство повинно висвітлювати обрану політику способом описання: ― принципів оцінки статей звітності; - методів обліку відносно відокремлених статей обліку. Таким чином, відповідно до закону на стадії організації бухгалтерського обліку підприємство самостійно визначає облікову політику. Головний бухгалтер або особа, на яку наказом (контрактом) покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства: ― забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання та подання у встановлені терміни фінансової звітності; ― організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; ― бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестач, крадіжки, псування активів підприємства; ― забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіалах, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.