32.Інвентаризація, як елемент методу бухгалтерського обліку

Інвентаризація – один з елементів методу бухгалтерського обліку, за допомогою якого здійснюється перевірка фактичного стану й наявності запасів, необоротних активів, капітальних вкладень, незавершеного капітального будівництва, коштів, інших матеріальних цінностей, активів і зобов'язань підприємства. Інвентаризація має інформаційне й контрольне значення. Значення інвентаризації виявляється в наступному:

- спосіб виявлення фактичної наявності і стану активів, завдяки котрому забезпечується достовірність облікових даних, виявлення інформації про факти, що не знайшли відображення в обліку (псування, природний збиток, пересортиця і т.п.);

- спосіб контролю забезпечення збереження засобів, перевірки умов їхнього збереження і роботою матеріально-відповідальних осіб;

Метою інвентаризації є порівняння фактичної кількості та стану майна, що є в наявності, незалежно від його місцезнаходження з даними бухгалтерських записів.

Для всіх підприємств, незалежно від виду діяльності і форми власності, встановлений єдиний порядок проведення інвентаризацій і регламентований відповідними нормативними документами. Основними документами, що здійснюють правове регулювання інвентаризації, є:

Закон України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні". – Пост. ВРУ від 26.01.1993 р.

Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р.;

Постанова КМУ "Порядок представлення фінансової звітності" № 419 від 28.07.2000 р.;

Наказ МФУ "Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів, документів і розрахунків" № 69 від 11.08.1994 р. у редакції від 05.12.1997 р. № 268.

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону № 996-XIV від 16.07.1999 р. об'єкти й періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим відповідно до законодавства. Перелік таких випадків приведений у п. 12 Порядку № 419. Серед них:

- планові, у встановлені|установлені| терміни;

- у період підготовки до складання річної фінансової звітності;

- зміна матеріально відповідальних осіб або керівництва підприємства;

- установлення фактів розкрадання, псування цінностей;

- розпорядження судово-слідчих органів;

- приватизація, реорганізація або ліквідація підприємства;

- переоцінка матеріальних активів понад 1/3 |установлені| об'єми;

- стихійне лихо.

Спектр завдань інвентаризації різноплановий і залежить від: випадку, внаслідок чого вона здійснюється; об’єкту інвентаризації; наявності виявлених тих або інших недоліків за її результатами.

Інвентаризації проводять комісії, що визначають попередній результат, а остаточний результат виводить бухгалтер.

33. Документами по інвентаризації є:

- наказ керівника про проведення інвентаризації;

- інвентаризаційний опис, в якому фіксується фактична наявність засобів на дату проведення інвентаризації;

- акт інвентаризації наявності грошових коштів;

- порівнювальна відомість, у якій фактичні дані зіставляються з обліковими, і визначається результат інвентаризації.

При інвентаризації можуть бути виявлені надлишки або нестачі. Надлишки викликають збільшення самих ТМЦ і збільшення доходів підприємства, тобто вони прибуткуються. Нестачі навпаки викликають зменшення ТМЦ і коштів, тому вони повинні бути списані.

Нестачі ТМЦ списуються за рішенням керівника підприємства і можуть бути віднесені:

1) на витрати діяльності, якщо нестача в межах норм;

2) за рахунок винних осіб, якщо нестача понад норми природного збитку або псування;

3) на інші операційні витрати, якщо винні не встановлені або в стягненні сум втрат і нестач відмовлено судом.

У документах, у яких оформляється списання нестач, відзначаються заходи щодо попередження таких нестач і втрат.

Кожне підприємство зобов'язане керуватися цими документами в частині термінів, порядку проведення інвентаризації й виведення її результатів.