
- •Передмова
- •Загальні вказівки щодо вивчення дисципліни
- •Змістовий модуль і Ациклічні вуглеводні та їхні похідні
- •Теорія будови органічних сполук. Ізомерія. Номенклатура
- •1.1 Загальна характеристика органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •1.2 Теорія хімічної будови органічних сполук о.М. Бутлерова
- •Питання для самоперевірки
- •1.3 Класифікація органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •1.4 Ізомерія органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •1.5 Номенклатура органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •1.6 Типи реакцій за участю органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2 Насичені та ненасичені вуглеводні аліфатичного ряду: алкани, алкени, алкіни, алкадієни
- •2.1 Насичені вуглеводні (алкани)
- •Питання для самоперевірки
- •2.2 Ненасичені вуглеводні
- •2.2.1 Алкени (або олефіни, або етиленові вуглеводні)
- •Питання для самоперевірки
- •2.2.2 Алкадієни (дієнові вуглеводні)
- •Питання для самоперевірки
- •2.2.3 Алкіни (ацетиленові вуглеводні)
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3 Природні джерела вуглеводнів. Переробка нафти. Найважливіші нафтопродукти. Асфальти, бітуми, їх використання в будівництві
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4 Галогенопохідні вуглеводнів
- •Питання для самоперевірки
- •Змістовий модуль іі. Кисневмісні органічні сполуки
- •Тема 5 Спирти (алканоли, алкоголі)
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6 Аліфатичні альдегіди і кетони
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7 Карбонові кислоти та їхні похідні
- •7.1 Карбонові кислоти
- •Питання для самоперевірки
- •7.2 Складні ефіри (естери). Жири та мила
- •Питання для самоперевірки
- •Змістовий модуль ііі Ароматичні та високомолекулярні сполуки
- •Тема 8 Ароматичні вуглеводні та їхні похідні
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9 Феноли
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 10 Високомолекулярні сполуки. Органічні полімерні матеріали в будівництві
- •Питання для самоперевірки
- •Загальні вказівки щодо виконання контрольної роботи
- •Перший тип вправ контрольної роботи
- •Другий тип вправ контрольної роботи
- •Третій тип вправ контрольної роботи
- •Четвертий тип вправ контрольної роботи
- •П’ятий тип вправ контрольної роботи
- •Запитання до контрольної роботи
- •Список рекомендованої літератури
- •Навчальне видання
- •Вправи та завдання
- •З органічної хімії
- •Навчально-методичний посібник
- •Роботу до друку рекомендував ю.В. Журавльов
Третій тип вправ контрольної роботи
Порівняти хімічні властивості двох сполук – це означає знайти їхні аналогічні та розпізнавальні (характерні тільки для даних сполук) хімічні реакції. На основі теоретично засвоєних відмінностей у властивостях сполук легше розв’язувати практичні задачі.
Приклад 1 Порівняти властивості пропану і пропену.
Розв’язання Загальна властивість обох сполук – горіння у повітрі з утворенням вуглекислого газу та води:
СН3 – СН2 – СН3 + 5О2 → 3СО2 + 4Н2О;
пропан
2СН2 = СН – СН3 + 9О2 → 6СО2 + 6Н2О.
пропен
Відмінні властивості пропану і пропену полягають у тому, що для пропану як насиченого вуглеводню характерні реакції заміщення, а для пропену як ненасиченого вуглеводню – реакції приєднання.
СН3 – СН2 – СН3 + Br2 → СH3 – CH – CH3 + НBr;
пропан │
Br
2-бромпропан
СН2 = СН – СН3 + Br2 → CH2 – CH – CH3 .
пропен │ │
Br Br
1,2-дибромпропан
Приклад 2 Порівняти властивості пропену і пропіну.
Розв’язання Загальна властивість даних сполук – приєднання брому:
СН2 = СН – СН3 + Br2 → CH2 – CH – CH3 .
пропен │ │
Br Br
1,2-дибромпропан
СН ≡ С – СН3 + Br2 → CH = C – CH3 .
пропін │ │
Br Br
1,2-дибромпропен
Відмінна властивість пропіну – заміщення атома водню в СН групі на метал.
СН3 – СН = СН2 + Na → реакція не відбувається;
2СН3 – С ≡ СН + 2Na → 2CH3 – C ≡ C – Na + H2.
Приклад 3 Порівняти властивості бензолу і етилбензолу.
Розв’язання Ароматичність – це головна суть будови і властивостей ароматичних вуглеводнів, полягає в особливо міцній π-електронній системі хімічних зв’язків кільця, яка обумовлює реакції заміщення зі збереженням бензольного кільця. Від бензолу його гомологи відрізняються реакцією окиснення алкільних радикалів у процесі дії перманганату калію та інших окисників.
Загальна властивість даних сполук – реакції заміщення в ароматичному кільці:
H2SO4 NO2
+ НО – NO2 → + H2O;
t0
бензол нітробензол
С2Н5
орто-ізомер
С2Н5 H2SO4 NO2
+ НО – NO2 →
t0 C2H5
п-ізомер.
етилбензол
NO2
Приклад 4 Порівняти властивості гексанолу і фенолу.
Розв’язання Загальна властивість даних сполук – взаємодія з металічним натрієм:
2С6Н13ОН + 2Na → 2C6H11ONa + H2;
гексанол
2С6Н5ОН + 2Na → 2C6H5ONa + H2.
фенол
Відмінна властивість фенолу – взаємодія з лугами:
С6Н13ОН + NaOH ≠ не взаємодіє;
C6H5OH + NaOH → C6H5ONa + H2O.
Приклад 5 Порівняти властивості ацетону і пропаналю.
Розв’язання Загальна властивість альдегідів і кетонів – приєднання за карбонільною групою, наприклад НСN та ін.:
О OH
СН3 – СН2 – С + НСN → CH3 – CH2 – C – CN;
H H
пропаналь
СН3 – С – СН3 + НСN → CH3 – C – CH3 .
O OH CN
ацетон (пропанон)
Відмінна властивість пропаналю – окиснення аміачним розчином оксиду срібла (реакція «срібного дзеркала»):
О O
СН3 – СН2 – С + Ag2O → CH3 – CH2 – C ;
H аміачний ОH
пропаналь розчин
СН3 – С – СН3 + Ag2O → не окиснюється.
O
пропанон
Приклад 6 Порівняти властивості пропанової і пропенової кислот.
Розв’язання Загальна властивість даних речовин – утворення солей у процесі взаємодії з лугами:
СН3 – СН2 – СООН + NaOH → CH3 – CH2 – COONa + H2O;
пропанова кислота
CH2 = CH – COOH + NaOH → CH2 = CH – COONa + H2O.
пропенова кислота
Відмінна властивість пропенової (акрилової) кислоти – приєднання брому за подвійним зв’язком:
СН3 – СН2 – СООН + Br2 → реакція не відбувається;
пропанова кислота
CH2 = CH – COOH + Br2 → CH2 – CH – COOH.
пропенова кислота ׀ ׀
Br Br