- •Передмова
- •Загальні вказівки щодо вивчення дисципліни
- •Змістовий модуль і Ациклічні вуглеводні та їхні похідні
- •Теорія будови органічних сполук. Ізомерія. Номенклатура
- •1.1 Загальна характеристика органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •1.2 Теорія хімічної будови органічних сполук о.М. Бутлерова
- •Питання для самоперевірки
- •1.3 Класифікація органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •1.4 Ізомерія органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •1.5 Номенклатура органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •1.6 Типи реакцій за участю органічних сполук
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2 Насичені та ненасичені вуглеводні аліфатичного ряду: алкани, алкени, алкіни, алкадієни
- •2.1 Насичені вуглеводні (алкани)
- •Питання для самоперевірки
- •2.2 Ненасичені вуглеводні
- •2.2.1 Алкени (або олефіни, або етиленові вуглеводні)
- •Питання для самоперевірки
- •2.2.2 Алкадієни (дієнові вуглеводні)
- •Питання для самоперевірки
- •2.2.3 Алкіни (ацетиленові вуглеводні)
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3 Природні джерела вуглеводнів. Переробка нафти. Найважливіші нафтопродукти. Асфальти, бітуми, їх використання в будівництві
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4 Галогенопохідні вуглеводнів
- •Питання для самоперевірки
- •Змістовий модуль іі. Кисневмісні органічні сполуки
- •Тема 5 Спирти (алканоли, алкоголі)
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6 Аліфатичні альдегіди і кетони
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7 Карбонові кислоти та їхні похідні
- •7.1 Карбонові кислоти
- •Питання для самоперевірки
- •7.2 Складні ефіри (естери). Жири та мила
- •Питання для самоперевірки
- •Змістовий модуль ііі Ароматичні та високомолекулярні сполуки
- •Тема 8 Ароматичні вуглеводні та їхні похідні
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9 Феноли
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 10 Високомолекулярні сполуки. Органічні полімерні матеріали в будівництві
- •Питання для самоперевірки
- •Загальні вказівки щодо виконання контрольної роботи
- •Перший тип вправ контрольної роботи
- •Другий тип вправ контрольної роботи
- •Третій тип вправ контрольної роботи
- •Четвертий тип вправ контрольної роботи
- •П’ятий тип вправ контрольної роботи
- •Запитання до контрольної роботи
- •Список рекомендованої літератури
- •Навчальне видання
- •Вправи та завдання
- •З органічної хімії
- •Навчально-методичний посібник
- •Роботу до друку рекомендував ю.В. Журавльов
Питання для самоперевірки
1 Які органічні сполуки називаються спиртами?
2 За якими ознаками класифікуються спирти?
3 Які спирти називаються багатоатомними? Яка загальна формула насичених одноатомних і багатоатомних спиртів?
4 Чим обумовлюється ізомерія спиртів?
5 Як утворюються назви спиртів за систематичною номенклатурою?
6 Як змінюються фізичні властивості одноатомних насичених спиртів зі збільшенням відносної молекулярної маси?
7 Чим визначаються хімічні властивості спиртів?
8 Які хімічні реакції характерні для спиртів?
9 У чому проявляються кислотні властивості спиртів?
10 Які зі спиртів більш стійкі до окиснення: первинні, вторинні чи третинні? Як окиснюються первинні і вторинні спирти?
11 Чим відрізняються властивості одноатомних і багатоатомних спиртів?
12 Які хімічні реакції характерні для ненасичених спиртів?
Тема 6 Аліфатичні альдегіди і кетони
Альдегіди і кетони – похідні вуглеводнів, у яких міститься карбонільна група С=О. Альдегідами називаються сполуки, в яких карбонільна група сполучена з вуглеводневим радикалом і воднем, кетонами – якщо вона сполучена з двома вуглеводневими радикалами:
О О
R–C R–C
H R .
альдегід кетон
Альдегіди та кетони аліфатичного ряду бувають насиченими і ненасиченими. Ізомерія альдегідів обумовлена будовою вуглеводневого радикала, а кетонів – положенням карбонільної групи (додатково).
За систематичною номенклатурою альдегіди називають за назвою відповідного вуглеводню, додаючи закінчення -аль, а кетони – закінчення -он. Нумерація ланцюга альдегідів починається з атома вуглецю карбонільної групи, а кетонів – з кінця ланцюга, ближче до якого розташована карбонільна група.
О О
СН3–СН2–СН2–С СН3–СН–С
Н СН3 Н
бутаналь 2-метилпропаналь
СН3–СН2–СН2–С–СН3 СН3–СН2–С–СН2–СН3
О О
пентанон -2 пентанон -3
СН3–СН – С–СН3
СН3 О
3 - метилбутанон - 2
Слід мати на увазі, що альдегіди і кетони можна розглядати як продукти окиснення спиртів: у процесі окиснення первинного спирту утворюється альдегід, а вторинного – кетон:
+
.
.
До основних методів одержання альдегідів і кетонів належать: окиснення спиртів, окиснення насичених і ненасичених вуглеводнів, оксосинтез, гідроліз галогенопохідних, гідратація алкінів.
Хімічні
властивості альдегідів і кетонів
зумовлені наявністю карбонільної групи,
подвійний зв’язок
якої сильно поляризований
завдяки
чому альдегіди і кетони мають високу
реакційну здатність.
Зв’язок між атомами кисню і вуглецю складається з σ- і π- зв’язків. π-зв’язок у карбонільній групі легко розривається і альдегіди та кетони вступають в реакції приєднання й конденсації. Атом водню альдегідної групи рухливий, а отже, легко відбувається окиснення.
Більшість властивостей альдегідів і кетонів схожі, однак слід пам’ятати, що у випадку кетонів на відміну від альдегідів з карбонільною групою пов’язані два радикали, які знижують активність молекули. Тому альдегіди активніші, ніж кетони.
Під час вивчення хімічних властивостей треба усвідомити, що існують спільні реакції, характерні як для альдегідів, так і для кетонів (приєднання, заміщення, конденсації), а також реакції, які характерні тільки для альдегідів – легке окиснення і полімеризація.
Типовими реакціями альдегідів і кетонів є реакції нуклеофільного приєднання. В основному в реакцію приєднання вступають речовини, в молекулах яких є водень. При цьому π- зв’язок карбонільної групи розривається, атом водню приєднується до кисню, а решта молекули-реагента приєднується до атома вуглецю карбонільної групи. Наприклад:
.
В цю реакцію вступають не всі кетони, а тільки ті, які мають хоча б одну метильну групу.
Альдегіди окиснюються легше, ніж кетони, тому їх можна відрізнити за якісними реакціями, наприклад реакцією «срібного дзеркала»:
O t0
СН3 – С + 2[Ag(NH3)2]OH → 2Ag + 3NH3 + H2O + CH3COONH4 .
H
Окиснення кетонів проходить у більш жорстких умовах з розривом вуглецевого ланцюга.
