- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №3
- •«Географічні інформаційні системи»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №4 Практична робота «Аналіз політичної карти регіону»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №6 Практична робота «Позначення на контурній карті зон життєво важливих інтересів України, їх аналіз»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №7 Захист проекту
- •Практикум №8
- •«Зони етнічних конфліктів. Проблеми врегулювання»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №13 Дискусія «Ліси потребують допомоги»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №16 Захист проекту «Збереження Чорного й Азовського морів»
- •Практикум №18 Презентація постера «Ландшафт, який хочеться зберегти»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №23 Дискусія «Екологічні біженці: чи варто їх приймати?»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №28 Проект «Пріоритетні наукові дослідження в Україні»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №35 Ділова гра «Зустріч глобалістів та антиглобалістів»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №42 Практична робота «Складання картосхеми "Види міжнародного туризму"»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №43 Практична робота «Презентація одного з туристичних регіонів світу»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №46
- •«Держави-карлики Європи»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №50
- •«Рекреаційний потенціал країн Карибського басейну»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №51 Практична робота «Складання порівняльної економіко-географічної характеристики Перу, Чілі і Колумбії»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Практикум №54
- •«Пар – "європейське серце" Африки»
- •Інструктивно-методична картка.
- •Інструктивно-методична картка.
- •Література
- •Для записів
- •Для записів
Інструктивно-методична картка.
1. На основі аналізу даних таблиці (готується як роздавальний матеріал) визначте найбільших світових експортерів та імпортерів нафти, ураховуючи обсяг їх експорту чи імпорту. Дані занесіть до таблиці.
Країна |
Видобуток, млн.т |
Внутрішнє споживання, млн.т |
Експорт, млн. т |
Імпорт, млн. т |
До яких країн належить |
Саудівська Аравія |
516 |
136 |
|
|
|
Росія |
481 |
256 |
|
|
|
США |
346 |
896 |
|
|
|
Іран |
210 |
60 |
|
|
|
Китай |
184 |
314 |
|
|
|
Мексика |
183 |
83 |
|
|
|
Канада |
151 |
81 |
|
|
|
Венесуела |
145 |
40 |
|
|
|
ОАЕ |
138 |
23 |
|
|
|
Норвегія |
138 |
3 |
|
|
|
Кувейт |
133 |
23 |
|
|
|
Лівія |
125 |
25 |
|
|
|
Нігерія |
125 |
15 |
|
|
|
Японія |
2 |
272 |
|
|
|
Німеччина |
2 |
127 |
|
|
|
Корея |
0 |
110 |
|
|
|
Франція |
1 |
86 |
|
|
|
Італія |
4 |
89 |
|
|
|
Іспанія |
0 |
65 |
|
|
|
Нідерланди |
0 |
55 |
|
|
|
2. Підпишіть або позначте цифрами на контурній карті назви країн – експортерів нафти чорним кольором, назви країн-імпортерів – зеленим кольором.
3. Ураховуючи розташування країн-експортерів щодо найбільших регіонів- імпортерів, покажіть основні напрямки потоків експорту нафти.
4. Використовуючи дані таблиці, побудуйте картографічну модель експорту та імпорту природного газу у світі.
Країни (Регіони) |
Видобуток, % від світового |
Споживання, % від світового |
СНД |
27,7 |
22,4 |
Європа (без СНД) |
10,8 |
21,1 |
Азія (без СНД) |
22,3 |
19,0 |
Африка |
5,9 |
1,3 |
Англо-Америка |
25,6 |
32,3 |
Латинська Америка |
6,3 |
3,6 |
Австралія й Океанія |
14 |
0,3 |
Висновок.
Практикум №11
Інтерактивний тренінг
«Проблема енергетики та енергозбереження»
Мета: розкрити сучасні проблеми енергетики й енергозбереження, виявити можливі шляхи їх розв'язання; розвивати дослідницькі навички учнів; виховувати бережливе ставлення до невідновлюваних природних ресурсів, у тому числі енергетичних.
Обладнання: настінні тектонічна й фізична карти світу.
Інструктивно-методична картка.
Кожна група отримує певне завдання та час на аналіз і вироблення пропозицій щодо його розв'язання. Після закінчення обговорення питань кожна група виділяє доповідача, який за 2-3 хв стисло знайомить присутніх із проблемою, над якою працювала група. Інший її учасник (проектант) повідомляє пропозиції групи щодо розв'язання цієї проблеми, після чого кожна група має право поставити проектанту одне запитання.
У складі кожної групи можна також призначати опонента та рецензента. Опонент висловлює критичні зауваження щодо виступів доповідача й проектанта, пропонує власне розв'язання проблеми, рецензент оцінює рівень дискусії з питання, яке розглядається.
Під час дискусії учні й учитель користуються наочними посібниками – картами, ілюстраціями, схемами, підготовленими до уроку.
1.У наш час спостерігається подорожчання енергетичних корисних копалин, причому нерідко ціни на них зазнають значних коливань. Так, у середині першого десятиліття XXI ст. різко зросли ціни на нафту (в окремі дні на міжнародних торгах вони перевищували 150 дол. США за один барель). Пізніше вони зменшилися більше ніж утричі, після чого знову вдвічі зросли. Спробуйте назвати можливі об'єктивні та суб'єктивні причини збільшення цін на паливні корисні копалини та різких коливань цих цін. Які можливі шляхи розв'язання цієї проблеми ви можете запропонувати?
2.Після аварії на Чорнобильській АЕС низка країн світу, зокрема Італія та Швеція, узяли курс на поступову ліквідацію АЕС на своїй території. Проте одночасно' атомну енергетику продовжують активно розвивати США, Японія, Франція, Іран та інші країни. Спробуйте пояснити, чим мотивують політику щодо АЕС перші країни і чим – другі. Позиціям яких країн і чому віддаєте перевагу ви?
3.Україна має значні запаси вугілля й уранових руд, досить суттєві – горючого газу і невеликі – нафти. При цьому вугілля доводиться видобувати на дедалі більшій глибині, а нафта й природний газ зосереджені переважно в невеликих та середніх за запасами родовищах. Тому існують різні пропозиції щодо подальшої енергетичної політики України:
1) головну увагу звернути на розвиток вугільної та уранової промисловості; різко збільшити капіталовкладення в них і створити в країні повний цикл переробки уранової руди;
2) посилити геолого-розвідувальні роботи на шельфі Чорного й Азовського морів із метою виявлення та освоєння родовищ нафти й природного газу;
3) у майбутньому орієнтуватися на імпортне паливо, забезпечивши його поставки з кількох країн. Оцініть кожний із цих шляхів. Який ви вважаєте пріоритетним?
4.Українська газотранспортна система – одна з найпотужніших у світі. Існує дві точки зору щодо її використання в майбутньому:
1) не допускати передачі ГТС навіть в оренду приватним компаніям або іншим державам;
2) створити консорціум у складі України, Росії та країн ЄС для спільного використання ГТС. Чому на це питання існують два такі різні погляди? Який варіант, на вашу думку, для України є вигіднішим?
5. Україна витрачає величезну кількість палива та електроенергії для обігріву приміщень, особливо взимку. Це значною мірою ставить її в залежність від іноземних постачальників. Які способи скорочення витрат палива для обігріву будинків ви б запропонували?
Висновок.
Практикум №12
Практична робота
«Аналіз структури світового земельного фонду»
Мета: виявити та пояснити найголовнішу сучасну тенденцію зміни структури світового земельного фонду.
Обладнання: географічний атлас для 10 класу, підручник.
Інструктивно-методична картка.
1. Перелічіть види земельних ресурсів, які у структурі земельного фонду світу мають частку не менше ніж 5 %.
2. Розташуйте види земель, які складають світовий земельний фонд, у порядку зменшення їх господарської цінності. Підкресліть суцільною лінією ті з них, які забезпечують людство основною сировиною для харчування; пунктиром — які забезпечують важливі потреби людства в промисловій сировині чи відіграють помітну допоміжну роль у забезпеченні продовольчою сировиною.
3. Обчисліть частки земель:
1) які інтенсивно використовуються людиною;
2) які екстенсивно використовуються людиною;
3) які не використовуються чи майже не використовуються людиною.
На основі підрахунків побудуйте стовпчасту діаграму.
4. Заповніть пропуски в реченнях.
1) Майже всю харчову сировину людство зараз забезпечують ______________ землі, які займають _____ % земельного фонду світу.
2) Завдяки господарській діяльності людини стали непридатними для подальшого господарського використання ______ % земельних ресурсів світу.
3) Найближчим резервом для інтенсивного використання людиною є землі ________________.
Висновок.
