1. Вступ

1.1. Концепція розвитку науки і практики "безпека життєдіяльності"

Розвиток науки і практики "Безпека життєдіяльності" перед­бачає:

• визначення пріоритетів у встановленні безпеки життєді­яльності;

• розробку теоретичних основ науки;

• формування довгострокової єдиної державної політики у сфері забезпечення безпеки, освіти та ін.;

• відбудову глибоко проробленого "правового поля" і всеохоп-люючої нормативно-законодавчої бази в галузі безпеки життєді­яльності;

• формування науково-методичного й інформаційного забезпе­чення;

• забезпечення науковими й управлінськими кадрами за визна­ченим рівнем професіоналізму та компетенції;

• участь у міжнародному співробітництві.

Визначення пріоритетів розвитку в "Безпеці життєдіяльності" пов'язане з суспільним розвитком країни і складається з:

— формування передумов для забезпечення здоров'я нації шля­ хом соціально-економічного розвитку держави;

— надання першочергового значення питанням забезпечення безпеки людини в процесі її життєдіяльності;

14

• регіональних і локальних завдань у галузі безпеки, які мають бути підпорядковані глобальним і національним цілям;

• запобігання виникненню криз в життєдіяльності і оптимізації середовища існування людини;

• встановлення регіональної безпеки, що містить у собі фун­кцію раннього попередження негативних тенденцій в розвитку не­гараздів та передбачає гарантії їх мінімізації;

• уявлення про те, що цілі безпеки життєдіяльності первинні щодо цілей економічного розвитку;

• розміщення і розвитку матеріального виробництва на певній території, що має здійснюватися відповідно до її еколого-економіч-ної збалансованості;

• безпеки життєдіяльності в суспільстві, що тісно пов'язана з рівнем культури, освіти і виховання людей у ньому.

1.2. Мета, завдання і структура посібника

Метою дисципліни "Безпека життєдіяльності" є вивчення діяль­ності людини та створення умов безпеки в середовищі її існування.

Під діяльністю людини розуміється активна, усвідомлена форма її взаємодії з навколишнім середовищем.

Середовище існування — оточуюче людину середовище, яке обу­мовлене сукупністю діючих на цей час факторів — природного, сус­пільного, матеріального, духовного та іншого характеру. Основними властивостями цих факторів є їх здатність впливати на діяльність людини, її здоров'я та нащадків. Характер впливу, що реалізується, може бути безпосереднім, побічним, негайним чи віддаленим.

Метою вивчення дисципліни є:

• підготовка людини до повноцінного життя в суспільстві, що динамічно змінюється;

• формування загальних системних уявлень;

• формування знань з питань методичного забезпечення в га­лузі обґрунтування рішень безпеки і їх здійснення в практиці сільськогосподарського виробництва.

Об'єктом вивчення дисципліни "Безпека життєдіяльності" є людина. Основними її потребами є:

1. фізіологічні;

2. особиста безпека;

3. соціальні;

15

4. престиж;

5. духовні.

Головним завданням досягнення особистої безпеки є гармонізація цієї потреби з потребами суспільства і держави. Досягнення гармоні­зації на базі загальної безпеки дає змогу скласти основу до реалізації всього комплексу потреб людини і забезпечити стабілізацію її психіч­ного стану за рахунок відчуття особистої захищеності індивіда і су­спільства від загроз, створених навколишнім середовищем.

Безпека діяльності людини — це сукупність [26]:

— властивостей навколишнього середовища, які не завдають шкоди людині в процесі її діяльності;

— якостей людини та заходів і засобів, які запобігають можливій шкоді її здоров'ю.

Виходячи з визначеної сукупності, основним завданням дисцип­ліни є розробка системи, що забезпечує безпеку життєдіяльності людини, суспільства та держави.

Структура посібника пов'язана з логікою встановлення безпеки. В основу системи встановлення безпеки кладуться теоретичні осно­ви дисципліни, які в посібнику сформовані у вигляді відповідних елементів, та передумови, які сформовані у вигляді теоретичних ос­нов (чи їх елементів). Цей розділ забезпечує встановлення змісту і розв'язання проблем в безпеці життєдіяльності, в питаннях наяв­ності небезпек, взаємодії їх з людиною, наслідки розвитку негараздів, формування стабільних комфортних умов.

Виходячи з того, що людина є центральним об'єктом, в посібнику всі інші розділи подані в плані бачення її ролі як ланки, що систе­матизує зміст посібника.