27. Правовий статус військовополонених. Режим військового поло­ну. Кримінальні й дисциплінарні покарання щодо військовополонених.

Режим військового полону передбачає:

гуманне поводження;

заборону наукових і медичних дослідів;

захист від актів насилля і залякування;

повагу особи і гідності;

військовополонені зберігають свою цивільну правоздатність;

забезпечення відповідного утримання і медичної допомоги;

недискримінацію військовополонених за ознакою національності, мови, раси, майнового і іншого стану, віри і релігії;

військовополонений на допиті повинен повідомити лише прізвище, ім’я, дату народження, особистий номер;

примус і катування не можуть використовуватися до військовополонених;

предмети особистого використання, знаки відмінності і державної належності, необхідні предмети залишаються у особи;

можна інтернувати військовополонених;

забезпечується дотримання раціону і режиму харчування військовополонених;

одяг, білизна і взуття повинні видаватися військовополоненим в достатній кількості;

необхідно дотримуватися санітарно-епідеміологічних вимог утримання військовополонених;

дозволяється виконання релігійних обрядів;

дозволяється використання військовополонених на роботах господарського призначення без образи їх гідності;

військовополонені користуються правом отримувати посилки з одягом, харчуванням, листи;

військовополонені користуються правом прохань і вимог до влади, скарг в Червоний Хрест;

військовополонені підпорядковуються законам держави полону, військовим судам;

заборона колективних покарань за індивідуальні проступки;

репатріація після закінчення війни (ст.ст. 12-126 Конвенції про поводження з військовополоненими 1949 року).

27. Режим військової окупації.

забороняється переміщати на окуповану територію частину власного населення окупуючої держави;

здійснюється сприяння установам з опіки і виховання дітей на окупованій території;

забороняється знищувати рухоме і нерухоме майно, якщо це не є абсолютно необхідним для військових операцій;

здійснюється постачання цивільного населення продовольством і санітарними матеріалами;

забезпечення і підтримка діяльності медичних установ загального користування;

дозвіл на діяльність служителів віри;

здійснюється допуск посилок, санітарних матеріалів і одягу від гуманітарних організацій;

зберігається чинність кримінального законодавства окупованої території і правомочність й судових установ з відповідними процесуальними гарантіями, крім випадків загрози безпеці окупаційних влад і військ;

видання постанов, які не мають зворотної сили, про кримінальну відповідальність окупаційними владами;

створення за необхідності військових судів на окупованій території (ст.ст. 53, 55, 56, 58, 59, 64-66, 68, 70-78 Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року).

27. Захист цивільного населення під час війни.

не може бути дискримінації з ознакою раси, національності, релігії або політичних переконань;

сприяння пом’якшенню страждань війни;

створення нейтралізованих зон для цивільних осіб, які не виконують робіт військового характеру;

допомога пораненим, хворим, інвалідам і вагітним жінкам, їх евакуація;

війскові шпиталі, транспорт для поранених і хворих знаходяться під особливим захистом;

вільний пропуск посилок, предметів релігійного культу для цивільного населення;

дозвіл переписки (ст.ст. 13-26 Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року).