27. Римський Статут Міжнародного кримінального суду: загальна характеристика.

Міжнародний кримінальний суд (МУС) - необхідний інститут міжнародного кримінального права, а також сучасного міжнародного права в цілому.

У 1998 р . в Римі дипломатична конференція повноважних представників під егідою ООН прийняла Римський статут Міжнародного кримінального суду. Суд був заснований як постійний орган, що має юрисдикцію щодо осіб, відповідальних за найсерйозніші злочини, які викликають стурбованість міжнародного співтовариства. При цьому мова йде тільки про ті злочини, які перераховані в Статуті. До юрисдикції Суду були включені найбільш тяжкі злочини, що посягають на інтереси міжнародного співтовариства в цілому: агресія, геноцид, злочини проти людства, військові злочини. Перелік цих злочинів вичерпний.

Крім зазначених злочинів по загальному міжнародному праву до юрисдикції Суду віднесені діяння, передбачені міжнародними договорами. Покарання за ці злочини передбачено тільки у вигляді тюремного ув'язнення до 30 років, смертна кара і довічне позбавлення волі не допускаються. Крім того, у Суду немає юрисдикції щодо осіб, які не досягли 18 років. Імунітет посадових осіб за національною або міжнародному праву не перешкоджає притягненню винних у перерахованих злочини осіб до кримінальної відповідальності. Статут застосовується одно до всіх осіб, незалежно від їх службового становища, включаючи статус глави держави чи уряду, члена парламенту і т.п.

Свої функції МКС може здійснювати на території будь-якої держави-учасниці Статуту, а на основі спеціальної угоди і на території будь-якого іншого держави. Стаючи учасником Статуту, держава тим самим визнає його юрисдикцію (ст. 12).

МКС не підміняє кримінальні суди держав, його юрисдикція є лише доповненням до національної юрисдикції і виступає як самостійна тільки в тому випадку, коли національні системи правосуддя не працюють. Відповідно до принципу "додатковості" МКС буде діяти лише в тих випадках, коли національні правоохоронні структури не можуть або не хочуть боротися з підсудними їм злочинами проти миру та безпеки людства [18].

Крім того, повноваження МКС обмежені в часі і просторі. По-перше, МКС уповноважений розглядати тільки ті злочини, які вчинені після 1 липня 2002 р . Всі злочини, вчинені до моменту вступу в силу Римського статуту, випадають зі сфери юрисдикції цього Суду (ст. 11, 12 Римського статуту). У той же час відносно злочинів, які підпадають під юрисдикцію МКС, не встановлюється ніякого терміну давності (ст. 29 Римського статуту). Це відповідає духу Конвенції про незастосовність терміну давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства, яка була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1968 році. По-друге, до суду будуть залучатися тільки ті злочинці, які є громадянами держав, які ратифікували Римський статут, або ж ті, хто вчинив злочин на території цих держав. По-третє, МКС має юрисдикцію щодо злочинів, "що викликають занепокоєння всього міжнародного співтовариства", які зазначені у ст. 5 Римського статуту, а саме: злочин геноциду, злочини проти людяності, військові злочини і злочини агресії.

Суд визнає справа не підлягає його юрисдикції в наступних випадках:

а) справа була розслідувана або порушено кримінальне переслідування державою, яка володіє відносно нього юрисдикцією. Виняток становлять випадки, коли держава не бажає або не здатна здійснити розслідування або кримінальне переслідування належним чином;

б) справа була розслідувана державою, і воно вирішило не переслідувати відповідна особа. Виняток становить випадок, коли таке рішення є результатом небажання або нездатність держави порушити кримінальне переслідування належним чином;

в) особа було вже судилася за відповідні дії, та повторний розгляд його справи є неприпустимим в силу принципу "не можна судити двічі за одне і те ж";

г) злочин недостатньо тяжко, щоб бути предметом розгляду в Суді (ст. 17).

Застосовне право (ст. 21). Суд застосовує: по-перше, свій Статут, Елементи злочинів, Правила процедури і доказування, по-друге, де це доречно, застосовні договори, а також принципи і норми міжнародного права.

Якщо ні перша, ні друга категорії застосовного права не дають достатніх підстав для вирішення справи, то можуть застосовуватися загальні принципи права, що виводяться Судом з національних правових систем світу, включаючи закони держав, до юрисдикції яких за звичайних обставин відносилося б даний злочин. При цьому згадані загальні принципи права не повинні бути несумісними до Статуту Суду і з міжнародним правом, а також з міжнародно визнаними нормами і стандартами. Як бачимо, чітко встановлено пріоритет міжнародних норм і стандартів. Суд може застосовувати принципи і норми права, як вони витлумачені у його раніше прийнятих рішеннях. Це значить, що Суд буде створювати своє прецедентне право.

До теперішнього часу відомі два види міжнародних судів: Нюрнберзький і Токійський Міжнародні військові трибунали, засудити і покарати головних військових злочинців Другої світової війни, і Міжнародні трибунали ad hoc (лат. - тільки для особливого випадку), тобто сформовані Радою Безпеки ООН у 1993 і 1994 рр.. в Гаазі з військових злочинів і геноциду на території колишньої Югославії та Руанди. У 2002 р . з'явився новий орган міжнародної кримінальної юстиції - Спеціальний суд по Сьєрра-Леоне зі своїм Статутом [19].

4. Конвенційні злочини у міжнародному праві: загальна характеристика