
- •1.Поняття міжнародного права. Особливості міжнародного права.
- •2.Юридично обов’язкова сила норм міжнародного права.
- •3.Міжнародне право як самостійна правова система.
- •4.Сфера дії міжнародного права. Просторова сфера дії міжнародного права. Суб’єктна й об’єктна сфера міжнародного права,
- •5.Періодизація міжнародного права. Сучасне міжнародне право і його ознаки.
- •6. Взаємодія і взаємовплив міжнародного і внутрішньодержавного права
- •7.Дуалізм і монізм у взаємовідношенні міжнародного і внутрішньодержавного права. Ст. 9 Конституції України про співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •8.Імплементація міжнародних норм.
- •9.Система міжнародного права.
- •10. Співвідношення міжнародного і міжнародного приватного права
- •11. Нормы міжнародного права. Створення норм міжнародного права.
- •12. Міжнародне м’яке право.
- •13. Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права.
- •14. Поняття джерел міжнародного права. Міжнародний договір у системі джерел міжнародного права.
- •15. Міжнародний звичай як джерело міжнародного права. Способи виникнення міжнародного звичаю
- •16. Допоміжні засоби для визначення змісту норм міжнародного права.
- •17. Поняття основних принципів міжнародного права,
- •18. Нормативний зміст основних принципів міжнародного права.
- •19. Поняття і види суб’єктів міжнародного права.
- •20. Поняття і зміст міжнародної правосуб’єктності, Обмеження міжнародної правосуб’єктності.
- •21. Міжнародна правосуб’єктність держав. Зміст правосуб’єктності держав. Основні права й обов’язки держави
- •22. Правосуб’єктність націй і народів, які борються за створення незалежної держави
- •23. Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень
- •24. Визнання в міжнародному праві. Теорії визнання. Види і форми визнання.
- •25. Інститут правонаступництва держав у міжнародному праві. Джерела інституту правонаступництва.
- •26. Поняття правонаступництва в міжнародному праві. Види і форми правонаступництва. Підстави правонаступництва.
- •Міжнародно-правове регулювання правонаступництва держав відносно міжнародних договорів, державної власності, державних архівів, державних боргів.
- •Правонаступництво України у зв’язку з розпадом срср.
- •Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності. Види міжнародно-правової відповідальності.
- •Кодифікація норм про відповідальність у міжнародному праві.
- •Поняття, елементи й ознаки міжнародного правопорушення.
- •Міжнародна відповідальність за правомірну діяльність.
- •Типи і види міжнародно-правових санкцій. Механізм застосування міжнародно-правових санкцій.
- •Право міжнародних договорів як галузь міжнародного права. Кодифікація права міжнародних договорів.
- •Поняття міжнародного договору в сучасній доктрині й практиці. Найменування і структура міжнародних договорів.
- •Порядок і стадії укладання міжнародних договорів. Ратифікація міжнародних договорів, ратифікаційні грамоти.
- •Набрання чинності міжнародного договору. Дія міжнародного договору в просторі й часі.
- •Виконання міжнародних договорів. Принцип непорушності договорів.
- •Умови недійсності міжнародних договорів.
- •Право міжнародних організацій як галузь міжнародного права. Джерела права міжнародних організацій.
- •Поняття й ознаки міжнародних організацій. Правовий статус і міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій,
- •Функції міжнародних організацій. Правова природа актів міжнародних організацій.
- •Оон: цілі й принципи діяльності.
- •Генеральна Асамблея оон. Структура. Порядок роботи.
- •Міжнародні регіональні організації. Обсє. Рада Європи. Нато.
- •Міжнародні конференції. Поняття, порядок скликання і прийняття рішень.
- •Міжнародно-правова регламентація стану населення. Громадянство і його значення для міжнародного права.
- •М.Іжнародно-правове регулювання безгромадянства і подвійного громадянства.
- •Міжнародно-правовий режим біженців і змушених переселенців. Право притулку.
- •Захист прав людини й основних свобод міжнародно-правовими засобами.
- •Поняття, джерела і принципи міжнародного захисту прав людини й основних свобод.
- •Поняття і зміст міжнародно-правових стандартів у сфері прав людини. Основні міжнародно-правові акти про права людини та їх класифікація.
- •Універсальні й регіональні механізми захисту прав людини й основних свобод.
- •Міжнародний контроль за дотриманням прав людини й основних свобод.
- •Спеціалізовані органи оон із захисту прав людини.
- •Європейська система захисту прав людини: загальна характеристика.
- •Поняття і види територій у міжнародному праві. Демілітаризовані й нейтралізовані території. Умовна територія.
- •Державна територія. Способи придбання державної території. Склад державної території.
- •Державні кордони. Види кордонів. Делімітація і демаркація. Режим державного кордону України.
- •Міжнародно-правове, регулювання режиму рік. Правовий режим міжнародних рік.
- •Режим Арктики. Секторальний принцип розподілу арктичних просторів. Співробітництво приарктичних держав у сфері охорони й освоєння Арктики.
- •Правовий режим Антарктики. Система договору про Антарктику.
- •Кодифікація міжнародного морського права. Види морських просторів.
- •Внутрішні морські води і їх правовий режим. Режим морських портів.
- •Поняття і межі територіальних вод. Право мирного проходу. Правовий режим територіальних вод.
- •Поняття та правовий режим прилеглої зони.
- •Виключна економічна зона і її правовий режим.
- •Континентальний шельф і його правовий режим. Межі континентального шельфу. Делімітація континентального шельфу.
- •Відкрите море і його правовий режим. Свободи відкритого
- •Правовий статус Міжнародного району морського дна. Використання ресурсів Міжнародного району морського дна. Міжнародний орган з морського дна.
- •Поняття і види міжнародних проток. Правовий статус і режим міжнародних проток. Режим Чорноморських проток.
- •Правовий режим міжнародних каналів. Режим Суецького каналу.
- •Дипломатія і дипломатичне право. Органи зовнішніх зносин держав.
- •Дипломатичні представництва. Поняття і види. Функції дипломатичних представництв.
- •Глава дипломатичного представництва. Початок місії глави дипломатичного представництва. Закінчення місії глави дипломатичного представництва.
- •Персонал дипломатичного представництва. Класи і ранги дипломатичних агентів. Дипломатичний корпус.
- •Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •Постійні представництва держав при міжнародних організаціях.
- •Право спеціальних місій. Привілеї й імунітети спеціальної місії та її членів.
- •Консульське право і його джерела. Поняття і види консульських установ.
- •Порядок призначення голови консульського представництва. Закінчення консульської місії. Консульські імунітети та привілеї.
- •Поняття міжнародного кримінального права, його предмет і джерела.
- •Структура міжнародного кримінального права: міжнародне кримінальне право stricto sensu і транснаціональне кримінальне право.
- •Індивідуальна кримінальна відповідальність в міжнародному праві.
- •Поняття і види міжнародних злочинів.
- •Поняття «міжнародний екстрадиційний злочин»; «транснаціональний злочин», «міжнародно-правовий злочин».
- •Поняття і принципи кримінальної юрисдикції у міжнародному кримінальному праві.
- •Види кримінальної юрисдикції: предметна (ratiorie materiae); просторова (ratione loci); темпоральна (ratione temporis); персональна (ratione- personae).
- •Поняття міжнародної кримінальної юрисдикції.
- •Правові основи утворення і діяльності Нюрнберзького і Токійського військових трибуналів.
- •Юрисдикція міжнародних кримінальних трибуналів ad hoc rio колишній Югославії та Руанді.
- •Римський Статут Міжнародного кримінального суду: загальна характеристика.
- •Поняття і види транснаціональних злочинів. Конвенційні злочини.
- •Поняття міжнародно-правового співробітництва в галузі боротьби з транснаціональною злочинністю. Конвенційний і інституціональний механізм протидії злочинності.
- •Поняття і структура міжнародного економічного права. Принципи міжнародного економічного права. Джерела міжнародного економічного права.
- •Сучасна система міжнародних економічних організацій. Основні напрями впливу міжнародних економічних організацій на міжнародні економічні відносини.
- •Структура й основні напрями діяльності Всесвітньої торгової організації.
- •Поняття і предмет міжнародного торгового права, його система.
- •Поняття права міжнародної безпеки. Джерела права міжнародної безпеки. Цілі й принципи права міжнародної безпеки.
- •Поняття і види колективної безпеки. Загальна колективна безпека.
- •Регіональні організації в системі колективної безпеки. Організація з безпеки і співробітництва в Європі. Організація Північноатлантичного договору.
- •Міжнародно-правові проблеми роззброєння. Нерозповсюджєння ядерної зброї. Обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
- •Заборона розробки, виробництва, застосування хімічної і бактеріологічної зброї та їх знищення.
- •Заходи зміцнення довіри, міжнародний контроль.
- •Поняття права збройних конфліктів. Становлення і кодификація права збройних конфліктів.
- •Початок війни і його правові наслідки. Цілі війни. Театр війни.
- •Правовий статус учасників збройних конфліктів. Розвідники і. Шпигуни. Найманці. Парламентери.
- •Захист поранених і хворих під час війни.
- •Правовий статус військовополонених. Режим військового полону. Кримінальні й дисциплінарні покарання щодо військовополонених.
- •Режим військової окупації.
- •Захист цивільного населення під час війни.
- •Особливості міжнародно-правового регулювання ведення збройного конфлікту на морі.
- •Поняття і принципи міжнародного повітряного права. Джерела міжнародного повітряного права.
- •Поняття і правовий режим повітряного простору. Свобода польотів у міжнародному повітряному просторі.
- •Міжнародна організація цивільної авіації.
- •Відповідальність у міжнародному повітряному праві.
- •Поняття і принципи міжнародного космічного права. Джерела міжнародного космічного права.
- •Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •Правовий режим космічних об’єктів і екіпажів.
- •Відповідальність у міжнародному космічному праві.
- •Поняття і система міжнародного екологічного права. Джерела міжнародного екологічного права.
- •Класифікація принципів міжнародного екологічного права.
- •Міжнародно-правова охорона атмосфери і озонового шару.
- •Міжнародно-правова охорона флори і фауни.
- •Міжнародно-правова охорона Світового океану від забруднення. Співробітництво причорноморських держав у сфері охорони навколишнього середовища.
- •Поняття і значення права мирного вирішення міжнародних спорів.
- •Засоби вирішення міжнародних спорів. «Спір» і «ситуація». Класифікація мирних засобів вирішення міжнародних спорів.
- •Безпосередні переговори і консультації. Добрі послуги і посередництво.
- •Міжнародна примирлива процедура: слідчі й погоджувальні комісії.
- •Міжнародний арбітраж як засіб мирного вирішення міжнародних спорів. Постійна палата третейського суду.
- •Структура і компетенція Міжнародного Суду оон.
- •Вирішення спорів у міжнародних організаціях
7.Дуалізм і монізм у взаємовідношенні міжнародного і внутрішньодержавного права. Ст. 9 Конституції України про співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
В 1899 г. видный немецкий ученый Г. Трипель издал монографию «Международное и внутригосударственное право», в которой изложил теорию дуализма. Трипель писал:
Международное и внутригосударственное право суть не только различные отрасли права, но и различные правопорядки. Это два круга, которые тесно соприкасаются, но никогда не пересекаются4.
Ученый выделил два основных отличия между этими правопорядками: 1) субъектами внутригосударственного права являются индивиды, в то время как субъектами международного права являются только государства; 2) источником внутригосударственного права является сама воля государства, в то время как источником международного права — общая воля государств (Gemeinwille)5. По мнению Г. Трипеля,
… для того чтобы международное право смогло выполнить свою задачу, оно постоянно должно обращаться за помощью к внутреннему праву. Без него оно во многих отношениях является совсем бессильным. Оно подобно маршалу, дающему приказы только генералам и могущему достичь своих целей только в том случае, если последние согласно его указаниям дают новые приказы своим подчиненным6.
Подобного мнения придерживается в настоящее время известный итальянский юрист-международник А. Кассезе:
Поскольку международное право регулирует поведение не индивидов, а государств, оно не является самодостаточной правовой системой. Государства не имеют ни души, ни способности формировать и выражать самостоятельную волю; они являются «абстрактными» структурами, действующими через индивидов… Индивиды являются субъектами национальных правовых систем, самостоятельно определяющих процедуры избрания или назначения государственных чиновников и автономно устанавливающих круг их деятельности и полномочий. В этой сфере международное право должно подчиниться (must bow) внутренним властям. ...Поэтому... международное право не может функционировать без постоянной помощи, содействия и поддержки со стороны национальных правовых систем… В рамках системы государства (скажем, Великобритании) нормы другого правопорядка, такого как международное право, не могут применяться непосредственно, но могут быть только «трансформированы» в правовые нормы данной системы (т. е. в английские нормы). Пока эта трансформация не будет иметь места, международные стандарты будут просто иметь ценность «фактов».
Доктрина дуализма подразумевает, что международное право не зависит от воли какого-то одного государства, поскольку оно выражает общую волю всех государств. Каждое государство обязано добросовестно выполнять свои международно-правовые обязательства. Однако государство вольно самостоятельно определять, каким образом оно будет реализовывать данные обязательства. В своей правовой системе оно может даже устанавливать приоритет своего законодательства по отношению к международному праву. Безусловно, это может повлечь ответственность, но эта ответственность будет носить исключительно международно-правовой характер и никоим образом не будет иметь юридического значения для внутригосударственной правовой системы.
Как отметил итальянский профессор Л. Феррари-Браво, данная теория не возникла из пустоты — этому предшествовал ряд исторических изменений. В конце XIX в. во многих европейских странах принимались новые конституции, в которых был закреплен либеральный принцип верховенства закона. В связи с этим возникла необходимость более тщательно определить, каким образом будут осуществляться международные стандарты во внутригосударственной сфере. Более того, значительно увеличившееся количество межгосударственных соглашений создало проблему их имплементации государственными органами, в том числе судами. Ко всему вышеперечисленному следует добавить рост в немецкой литературе числа упражнений в софистике, которые лишь «загрязняли» до этого недостаточно исследованные аспекты международного права.
Наряду с теорией дуализма к концу XIX в. возникает монистическая теория соотношения международного и национального права. В 1899 г. немецкий исследователь В. Кауфманн опубликовал труд «Юридическая сила международного права и взаимосвязь законодательной власти (Staatagesetzgebung) и государственных органов». В данной работе
В. Кауфманн выдвинул основные принципы теории монизма, которая впоследствии была развита известным австрийским юристом и философом-неокантианцем Х. Кельзеном в его нормативистском учении о праве. Данная теория предполагает существование единой универсальной системы права, которая охватывает правопорядки различных уровней. Все право развивается в рамках так называемой «основной нормы», которая, по словам Кельзена, «определяет основной фактор правотворчества так, что ее можно назвать конституцией в смысле правовой логики, в отличие от конституции в смысле позитивного права»9. Международное право имеет приоритетное значение по отношению к остальным нормам права. Оно занимает верхушку иерархической нормативной пирамиды и определяет юридическую действительность остальных правопорядков. Кельзен не разрывает государство и право. Для него государство — не политический институт, который впоследствии связывает себя своими же нормами права. Государство для Кельзена — изначально правовое образование. Оно может существовать только в своих юридических актах. Кельзен пишет:
Как только мы начинаем подразумевать под государством правопорядок, тотчас обнаруживается, что противостоящая простым этико-политическим постулатам «действительность» или «реальность» государства есть позитивность права. «Действительное» государство представляет собой позитивное право в отличие от справедливости, т. е. требования политики... Государство, не подчиненное праву, не мыслимо.
Государственный правопорядок может быть основан только на международном праве, которое составляет юридическую основу всех последующих актов государства. Кельзен рассматривает государство как юридическое лицо, корпорацию, т. е. «группу индивидов, к которым право относится как к единому объекту, как к лицу, которое имеет права и обязанности, отличные от прав и обязанностей индивидов, составляющих корпорацию». Соотношение международного и внутреннего права, по мнению Кельзена, аналогично соотношению национального правопорядка и внутренних норм корпорации. Приписывание государству (а не определенным людям) прав и обязанностей, как говорит Кельзен, «есть всего лишь мыслительная операция...».
Утверждая примат международного права, Кельзен отрицает государственный суверенитет, очевидно толкуя его в абсолютном смысле: «Правопорядок, который исходит из нормы высшего порядка, исключает суверенитет». Как отмечает Г. Л. Сайдлер:
Это приводит к признанию того, что международное право стоит над государствами, лишенными поэтому силою вещей суверенитета в пользу стоящей над ними организации «civita maxima». Таким путем компетенция государства максимально ограничивается, ибо государства считаются только органами международного общения12.
Международный правопорядок опирается на так называемую «позитивную (фактически установленную) норму», которую Кельзен определяет следующим образом:
В соответствии с общим международным правом, правительство, независимо от других правительств осуществляющее эффективный контроль над населением определенной территории, есть легитимное правительство, а население, живущее на этой территории и контролируемое этим правительством, образует государство (в смысле международного права).
Являясь наиболее известным теоретиком примата международного права, Кельзен, тем не менее, сам отмечал, что далеко не все нормы международного права являются «полными». Подобно дуалистам, он пишет:
… Большинство норм (международного права. — А. Б.) являются неполными (incomplete) и требуют имплементации при помощи норм национального права.
Однако он делает противоположные дуалистам выводы:
Таким образом, международный правопорядок имеет значение только как часть универсального правового порядка, который включает в себя также все национальные правопорядки… Международный правопорядок определяет территориальную, персональную и временную сферы действительности национальных правовых порядков и таким образом делает возможным сосуществование множества государств… Наконец, … международный правопорядок ограничивает материальную сферу действительности национальных правовых порядков, подчиняя их определенному регулированию в отношении вопросов, которые в противном случае, произвольно бы регулировались заинтересованными государствами в одностороннем порядке.
Следует отметить, что монистический подход имеет большое практическое значение. Учение
Кельзена оказало существенное влияние на формирование правовой системы Европейских сообществ.