
- •1.Поняття міжнародного права. Особливості міжнародного права.
- •2.Юридично обов’язкова сила норм міжнародного права.
- •3.Міжнародне право як самостійна правова система.
- •4.Сфера дії міжнародного права. Просторова сфера дії міжнародного права. Суб’єктна й об’єктна сфера міжнародного права,
- •5.Періодизація міжнародного права. Сучасне міжнародне право і його ознаки.
- •6. Взаємодія і взаємовплив міжнародного і внутрішньодержавного права
- •7.Дуалізм і монізм у взаємовідношенні міжнародного і внутрішньодержавного права. Ст. 9 Конституції України про співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •8.Імплементація міжнародних норм.
- •9.Система міжнародного права.
- •10. Співвідношення міжнародного і міжнародного приватного права
- •11. Нормы міжнародного права. Створення норм міжнародного права.
- •12. Міжнародне м’яке право.
- •13. Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права.
- •14. Поняття джерел міжнародного права. Міжнародний договір у системі джерел міжнародного права.
- •15. Міжнародний звичай як джерело міжнародного права. Способи виникнення міжнародного звичаю
- •16. Допоміжні засоби для визначення змісту норм міжнародного права.
- •17. Поняття основних принципів міжнародного права,
- •18. Нормативний зміст основних принципів міжнародного права.
- •19. Поняття і види суб’єктів міжнародного права.
- •20. Поняття і зміст міжнародної правосуб’єктності, Обмеження міжнародної правосуб’єктності.
- •21. Міжнародна правосуб’єктність держав. Зміст правосуб’єктності держав. Основні права й обов’язки держави
- •22. Правосуб’єктність націй і народів, які борються за створення незалежної держави
- •23. Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень
- •24. Визнання в міжнародному праві. Теорії визнання. Види і форми визнання.
- •25. Інститут правонаступництва держав у міжнародному праві. Джерела інституту правонаступництва.
- •26. Поняття правонаступництва в міжнародному праві. Види і форми правонаступництва. Підстави правонаступництва.
- •Міжнародно-правове регулювання правонаступництва держав відносно міжнародних договорів, державної власності, державних архівів, державних боргів.
- •Правонаступництво України у зв’язку з розпадом срср.
- •Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності. Види міжнародно-правової відповідальності.
- •Кодифікація норм про відповідальність у міжнародному праві.
- •Поняття, елементи й ознаки міжнародного правопорушення.
- •Міжнародна відповідальність за правомірну діяльність.
- •Типи і види міжнародно-правових санкцій. Механізм застосування міжнародно-правових санкцій.
- •Право міжнародних договорів як галузь міжнародного права. Кодифікація права міжнародних договорів.
- •Поняття міжнародного договору в сучасній доктрині й практиці. Найменування і структура міжнародних договорів.
- •Порядок і стадії укладання міжнародних договорів. Ратифікація міжнародних договорів, ратифікаційні грамоти.
- •Набрання чинності міжнародного договору. Дія міжнародного договору в просторі й часі.
- •Виконання міжнародних договорів. Принцип непорушності договорів.
- •Умови недійсності міжнародних договорів.
- •Право міжнародних організацій як галузь міжнародного права. Джерела права міжнародних організацій.
- •Поняття й ознаки міжнародних організацій. Правовий статус і міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій,
- •Функції міжнародних організацій. Правова природа актів міжнародних організацій.
- •Оон: цілі й принципи діяльності.
- •Генеральна Асамблея оон. Структура. Порядок роботи.
- •Міжнародні регіональні організації. Обсє. Рада Європи. Нато.
- •Міжнародні конференції. Поняття, порядок скликання і прийняття рішень.
- •Міжнародно-правова регламентація стану населення. Громадянство і його значення для міжнародного права.
- •М.Іжнародно-правове регулювання безгромадянства і подвійного громадянства.
- •Міжнародно-правовий режим біженців і змушених переселенців. Право притулку.
- •Захист прав людини й основних свобод міжнародно-правовими засобами.
- •Поняття, джерела і принципи міжнародного захисту прав людини й основних свобод.
- •Поняття і зміст міжнародно-правових стандартів у сфері прав людини. Основні міжнародно-правові акти про права людини та їх класифікація.
- •Універсальні й регіональні механізми захисту прав людини й основних свобод.
- •Міжнародний контроль за дотриманням прав людини й основних свобод.
- •Спеціалізовані органи оон із захисту прав людини.
- •Європейська система захисту прав людини: загальна характеристика.
- •Поняття і види територій у міжнародному праві. Демілітаризовані й нейтралізовані території. Умовна територія.
- •Державна територія. Способи придбання державної території. Склад державної території.
- •Державні кордони. Види кордонів. Делімітація і демаркація. Режим державного кордону України.
- •Міжнародно-правове, регулювання режиму рік. Правовий режим міжнародних рік.
- •Режим Арктики. Секторальний принцип розподілу арктичних просторів. Співробітництво приарктичних держав у сфері охорони й освоєння Арктики.
- •Правовий режим Антарктики. Система договору про Антарктику.
- •Кодифікація міжнародного морського права. Види морських просторів.
- •Внутрішні морські води і їх правовий режим. Режим морських портів.
- •Поняття і межі територіальних вод. Право мирного проходу. Правовий режим територіальних вод.
- •Поняття та правовий режим прилеглої зони.
- •Виключна економічна зона і її правовий режим.
- •Континентальний шельф і його правовий режим. Межі континентального шельфу. Делімітація континентального шельфу.
- •Відкрите море і його правовий режим. Свободи відкритого
- •Правовий статус Міжнародного району морського дна. Використання ресурсів Міжнародного району морського дна. Міжнародний орган з морського дна.
- •Поняття і види міжнародних проток. Правовий статус і режим міжнародних проток. Режим Чорноморських проток.
- •Правовий режим міжнародних каналів. Режим Суецького каналу.
- •Дипломатія і дипломатичне право. Органи зовнішніх зносин держав.
- •Дипломатичні представництва. Поняття і види. Функції дипломатичних представництв.
- •Глава дипломатичного представництва. Початок місії глави дипломатичного представництва. Закінчення місії глави дипломатичного представництва.
- •Персонал дипломатичного представництва. Класи і ранги дипломатичних агентів. Дипломатичний корпус.
- •Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •Постійні представництва держав при міжнародних організаціях.
- •Право спеціальних місій. Привілеї й імунітети спеціальної місії та її членів.
- •Консульське право і його джерела. Поняття і види консульських установ.
- •Порядок призначення голови консульського представництва. Закінчення консульської місії. Консульські імунітети та привілеї.
- •Поняття міжнародного кримінального права, його предмет і джерела.
- •Структура міжнародного кримінального права: міжнародне кримінальне право stricto sensu і транснаціональне кримінальне право.
- •Індивідуальна кримінальна відповідальність в міжнародному праві.
- •Поняття і види міжнародних злочинів.
- •Поняття «міжнародний екстрадиційний злочин»; «транснаціональний злочин», «міжнародно-правовий злочин».
- •Поняття і принципи кримінальної юрисдикції у міжнародному кримінальному праві.
- •Види кримінальної юрисдикції: предметна (ratiorie materiae); просторова (ratione loci); темпоральна (ratione temporis); персональна (ratione- personae).
- •Поняття міжнародної кримінальної юрисдикції.
- •Правові основи утворення і діяльності Нюрнберзького і Токійського військових трибуналів.
- •Юрисдикція міжнародних кримінальних трибуналів ad hoc rio колишній Югославії та Руанді.
- •Римський Статут Міжнародного кримінального суду: загальна характеристика.
- •Поняття і види транснаціональних злочинів. Конвенційні злочини.
- •Поняття міжнародно-правового співробітництва в галузі боротьби з транснаціональною злочинністю. Конвенційний і інституціональний механізм протидії злочинності.
- •Поняття і структура міжнародного економічного права. Принципи міжнародного економічного права. Джерела міжнародного економічного права.
- •Сучасна система міжнародних економічних організацій. Основні напрями впливу міжнародних економічних організацій на міжнародні економічні відносини.
- •Структура й основні напрями діяльності Всесвітньої торгової організації.
- •Поняття і предмет міжнародного торгового права, його система.
- •Поняття права міжнародної безпеки. Джерела права міжнародної безпеки. Цілі й принципи права міжнародної безпеки.
- •Поняття і види колективної безпеки. Загальна колективна безпека.
- •Регіональні організації в системі колективної безпеки. Організація з безпеки і співробітництва в Європі. Організація Північноатлантичного договору.
- •Міжнародно-правові проблеми роззброєння. Нерозповсюджєння ядерної зброї. Обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
- •Заборона розробки, виробництва, застосування хімічної і бактеріологічної зброї та їх знищення.
- •Заходи зміцнення довіри, міжнародний контроль.
- •Поняття права збройних конфліктів. Становлення і кодификація права збройних конфліктів.
- •Початок війни і його правові наслідки. Цілі війни. Театр війни.
- •Правовий статус учасників збройних конфліктів. Розвідники і. Шпигуни. Найманці. Парламентери.
- •Захист поранених і хворих під час війни.
- •Правовий статус військовополонених. Режим військового полону. Кримінальні й дисциплінарні покарання щодо військовополонених.
- •Режим військової окупації.
- •Захист цивільного населення під час війни.
- •Особливості міжнародно-правового регулювання ведення збройного конфлікту на морі.
- •Поняття і принципи міжнародного повітряного права. Джерела міжнародного повітряного права.
- •Поняття і правовий режим повітряного простору. Свобода польотів у міжнародному повітряному просторі.
- •Міжнародна організація цивільної авіації.
- •Відповідальність у міжнародному повітряному праві.
- •Поняття і принципи міжнародного космічного права. Джерела міжнародного космічного права.
- •Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •Правовий режим космічних об’єктів і екіпажів.
- •Відповідальність у міжнародному космічному праві.
- •Поняття і система міжнародного екологічного права. Джерела міжнародного екологічного права.
- •Класифікація принципів міжнародного екологічного права.
- •Міжнародно-правова охорона атмосфери і озонового шару.
- •Міжнародно-правова охорона флори і фауни.
- •Міжнародно-правова охорона Світового океану від забруднення. Співробітництво причорноморських держав у сфері охорони навколишнього середовища.
- •Поняття і значення права мирного вирішення міжнародних спорів.
- •Засоби вирішення міжнародних спорів. «Спір» і «ситуація». Класифікація мирних засобів вирішення міжнародних спорів.
- •Безпосередні переговори і консультації. Добрі послуги і посередництво.
- •Міжнародна примирлива процедура: слідчі й погоджувальні комісії.
- •Міжнародний арбітраж як засіб мирного вирішення міжнародних спорів. Постійна палата третейського суду.
- •Структура і компетенція Міжнародного Суду оон.
- •Вирішення спорів у міжнародних організаціях
Генеральна Асамблея оон. Структура. Порядок роботи.
Генеральна Асамблея є головним дорадчим органом Асамблеї Організації Об'єднаних Націй. Вона складається з усіх держав-членів ООН, Асамблея збирається на чергові щорічні сесії з участю президентів чи керівників держав-членів ООН. За два тижні від початку кожної сесії ООН, всі її члени мають можливість виступити перед Асамблеєю. Традиційно Генеральний секретар ООН робить першу заяву, після чого, вибраний на той період сесії, Голова Асамблеї розпочинає й веде Генеральну Асамблею ООН. Перша сесія була скликана 10 січня 1946 в Центральній залі Вестмінстера в Лондоні та представлена представниками з 51-ї країни.
Коли Генеральна Асамблея проводить голосування з важливих питань, затвердження рішення відбувається більшістю у дві третини з тих, хто присутні і беруть участь у голосуванні. До числа важливих питань, які розглядають на цій сесії відносяться: рекомендації з питань миру і безпеки, вибори членів органів, а також допуск, призупинення, і виключення з членів; та бюджетні питання. Кожна країна-член має один голос. Крім затвердження бюджетних питань, рішення, не є обов'язковими для членів ООН. Асамблея може робити рекомендації з будь-яких питань в рамках ООН, за винятком питань миру і безпеки, які знаходяться на розгляді Ради Безпеки..
Міжнародні регіональні організації. Обсє. Рада Європи. Нато.
ОБСЕ. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе.
Явл.межправительств. регион. Орг-й в смысле Главы VIII Устава ООН. Учредит.
актами Орг-и явл. Хельсинск. Заключ.акт Совещания по безопасн. и сторудн. в
Европе 1975г.; Хартия для Новой Европы и Дополн. документ к ней, принятые в
Париже в 1990г.; Декларация «Вызов времени перемен» и пакет решений по
структуре и основным направлениям деятельности СБСЕ и др. В 1994г. СБСЕ
преобразовано в ОБСЕ. Основные цели: содействие улучшению взаимных
целей, а также создание условий по обеспечению длительного мира, поддержка
разрядки межд. Напряженности; признание неделимости европейской безопасности, а
также взаимной заинтересованности в разситии сотрудничества между
гос-ми-членами; обеспечение соблюдения прав человека, экономического и
социального прогресса и благосостояния всех народов. Важную роль в работе
Орг-и играет Совет министров. Текущей деятельностью ОБСЕ руководит Действующий
Председатель, который в случае необходимости может использовать институт
“тройки” (предшедствующий, действующий и последующий Председатели), а также
специальные целевые группы своих личных представителей. В Вене (Австрия)
работает Секретприат ОБСЕ, обслуживающий Совет министров и Постоянный совет.
Возглавляет Секретариат Ген.Секретарь, который назначается Советом министров
сроком на 3 года. Важные и ответственные функции в рамках ОБСЕ принадлежат
Верховному комиссару поделам нацинальных меньшинств. С 1994г. в Киеве
работает Миссия ОБСЕ. Однеой из главных целей Миссии явл. Содействие
ослаблению напряженности между центральными органами власти Украины и
рускоязычным населением Крыма. Совет Европы. Одна из старейших
региональных межправит.организаций. Создан в 1949г. десятью западноевропейскими
гос-ми. В настоящее время объединяет 41 европейское гос-во. Устав СЕ явл.
Учредит. документом орг-и. Цели СЕ: защита прав человека и
парламентской демократии и обеспечение принципа верховенства права; принятие
европейских соглашений, которые должны стандартизировать деятельность гос-в
–членов в социальной и правовой областях; содействие осознанию и развитию
европейской культурной самобытности. СЕ имеет три главных органа:
Комитет Министров (исполн.орган), состоящий из мин-в ин.дел или их
замистителей; Парламентскую Асамблею (совещательно-представительный орган),
кот. Состоит из 281 члена. Конкретными достижениями в деят-ти СЕ явл.
Сотни принятых рекомендаций для гос-в-членов по важным вопросам жизни общества
и около 160 европейских конвенций и договоров. Наибольшую известность среди
этих документов получила конвенция по защите прав человека и основных свобод
1950г. Деятельность СЕ охватывает практически все сферы жизни общества –права
человека, соц. И эконом. Вопросы, образование, культуру, спорт и другие. Тесно
сотрудничает с ООН и ОБСЕ. Европейский союз (ЕС). Был образован
в соответствии с Договором о Европейском Союзе, подписанным главами гос-в и
правительств 12 гос-в – членов Европ. Сообщества в Маастрихте (Нидерланды) в
1992г., который вступил в силу с 1 ноября 1993г. Со временем присоединились еще
три гос-ва. На 1 января 1998 г. членами ЕС являлись 15 гос-в: Австрия, Бельгия,
Великобритания, Германия, Греция, Дания, Ирландия, Испания, Италия, Люксембург,
Нидерланды, Португалия, Финляндия, Франция, Швеция. Украина имеет намерение в
перспективе стать членом ЕС. В 1994г. между Украиной и ЕС подписано Соглашение
о партнерстве и сотрудничестве. Цели: образование тесного союза
народов Европы; Содействие сбалансированному и длительному экономическому
прогрессу, особенно посредством создания пространства без внутренних границ,
усиление социального и экономического взаимодействия, образования
экономического и валютного союза и создания в перспективе эдиной валюты,
утверждение собственной идентичности в межд.сфере, особенно путем проведения
совместной внешней политики и пол-ки в области безопасности, а в перспективе и
совместной оборонной политики, сохранение и приумножение общего достояния.
В стуктуру ЕС входят следующие органы: Европейский Совет; Европейский
Парламент; Совет ЕС; Европейская Комиссия; Европейский Суд. ЕС имеет свой флаг
и гимн. Организация Североатлантического договора (НАТО).
Военно-политический союз западных гос-в. Был создан в 1949г. на основе
подписания и ратификации Североатлантического договора («Вашингтонского
договора»). Западноевропейский союз (ЗЕС).
Явл.военно-полит.объединением ряда гос-в Западной Европы. В 1948г. Бельгия,
Великобрит., Люксембург, Нидерланды, Франция подписали Договор ор совместной
обороне и укреплении эконом. И культурных связей. Центральноевропейская
инициатива (ЦЕИ) была создана в 1989г. группой гос-в Центр. И Восточн.
Европы с целью налаживания многостороннего сотрудничества в политической и
социально-экономичаской сферах и обеспечения тем самым стабильности и
безопасности в регионе.