
- •1.Поняття міжнародного права. Особливості міжнародного права.
- •2.Юридично обов’язкова сила норм міжнародного права.
- •3.Міжнародне право як самостійна правова система.
- •4.Сфера дії міжнародного права. Просторова сфера дії міжнародного права. Суб’єктна й об’єктна сфера міжнародного права,
- •5.Періодизація міжнародного права. Сучасне міжнародне право і його ознаки.
- •6. Взаємодія і взаємовплив міжнародного і внутрішньодержавного права
- •7.Дуалізм і монізм у взаємовідношенні міжнародного і внутрішньодержавного права. Ст. 9 Конституції України про співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •8.Імплементація міжнародних норм.
- •9.Система міжнародного права.
- •10. Співвідношення міжнародного і міжнародного приватного права
- •11. Нормы міжнародного права. Створення норм міжнародного права.
- •12. Міжнародне м’яке право.
- •13. Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права.
- •14. Поняття джерел міжнародного права. Міжнародний договір у системі джерел міжнародного права.
- •15. Міжнародний звичай як джерело міжнародного права. Способи виникнення міжнародного звичаю
- •16. Допоміжні засоби для визначення змісту норм міжнародного права.
- •17. Поняття основних принципів міжнародного права,
- •18. Нормативний зміст основних принципів міжнародного права.
- •19. Поняття і види суб’єктів міжнародного права.
- •20. Поняття і зміст міжнародної правосуб’єктності, Обмеження міжнародної правосуб’єктності.
- •21. Міжнародна правосуб’єктність держав. Зміст правосуб’єктності держав. Основні права й обов’язки держави
- •22. Правосуб’єктність націй і народів, які борються за створення незалежної держави
- •23. Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень
- •24. Визнання в міжнародному праві. Теорії визнання. Види і форми визнання.
- •25. Інститут правонаступництва держав у міжнародному праві. Джерела інституту правонаступництва.
- •26. Поняття правонаступництва в міжнародному праві. Види і форми правонаступництва. Підстави правонаступництва.
- •Міжнародно-правове регулювання правонаступництва держав відносно міжнародних договорів, державної власності, державних архівів, державних боргів.
- •Правонаступництво України у зв’язку з розпадом срср.
- •Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності. Види міжнародно-правової відповідальності.
- •Кодифікація норм про відповідальність у міжнародному праві.
- •Поняття, елементи й ознаки міжнародного правопорушення.
- •Міжнародна відповідальність за правомірну діяльність.
- •Типи і види міжнародно-правових санкцій. Механізм застосування міжнародно-правових санкцій.
- •Право міжнародних договорів як галузь міжнародного права. Кодифікація права міжнародних договорів.
- •Поняття міжнародного договору в сучасній доктрині й практиці. Найменування і структура міжнародних договорів.
- •Порядок і стадії укладання міжнародних договорів. Ратифікація міжнародних договорів, ратифікаційні грамоти.
- •Набрання чинності міжнародного договору. Дія міжнародного договору в просторі й часі.
- •Виконання міжнародних договорів. Принцип непорушності договорів.
- •Умови недійсності міжнародних договорів.
- •Право міжнародних організацій як галузь міжнародного права. Джерела права міжнародних організацій.
- •Поняття й ознаки міжнародних організацій. Правовий статус і міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій,
- •Функції міжнародних організацій. Правова природа актів міжнародних організацій.
- •Оон: цілі й принципи діяльності.
- •Генеральна Асамблея оон. Структура. Порядок роботи.
- •Міжнародні регіональні організації. Обсє. Рада Європи. Нато.
- •Міжнародні конференції. Поняття, порядок скликання і прийняття рішень.
- •Міжнародно-правова регламентація стану населення. Громадянство і його значення для міжнародного права.
- •М.Іжнародно-правове регулювання безгромадянства і подвійного громадянства.
- •Міжнародно-правовий режим біженців і змушених переселенців. Право притулку.
- •Захист прав людини й основних свобод міжнародно-правовими засобами.
- •Поняття, джерела і принципи міжнародного захисту прав людини й основних свобод.
- •Поняття і зміст міжнародно-правових стандартів у сфері прав людини. Основні міжнародно-правові акти про права людини та їх класифікація.
- •Універсальні й регіональні механізми захисту прав людини й основних свобод.
- •Міжнародний контроль за дотриманням прав людини й основних свобод.
- •Спеціалізовані органи оон із захисту прав людини.
- •Європейська система захисту прав людини: загальна характеристика.
- •Поняття і види територій у міжнародному праві. Демілітаризовані й нейтралізовані території. Умовна територія.
- •Державна територія. Способи придбання державної території. Склад державної території.
- •Державні кордони. Види кордонів. Делімітація і демаркація. Режим державного кордону України.
- •Міжнародно-правове, регулювання режиму рік. Правовий режим міжнародних рік.
- •Режим Арктики. Секторальний принцип розподілу арктичних просторів. Співробітництво приарктичних держав у сфері охорони й освоєння Арктики.
- •Правовий режим Антарктики. Система договору про Антарктику.
- •Кодифікація міжнародного морського права. Види морських просторів.
- •Внутрішні морські води і їх правовий режим. Режим морських портів.
- •Поняття і межі територіальних вод. Право мирного проходу. Правовий режим територіальних вод.
- •Поняття та правовий режим прилеглої зони.
- •Виключна економічна зона і її правовий режим.
- •Континентальний шельф і його правовий режим. Межі континентального шельфу. Делімітація континентального шельфу.
- •Відкрите море і його правовий режим. Свободи відкритого
- •Правовий статус Міжнародного району морського дна. Використання ресурсів Міжнародного району морського дна. Міжнародний орган з морського дна.
- •Поняття і види міжнародних проток. Правовий статус і режим міжнародних проток. Режим Чорноморських проток.
- •Правовий режим міжнародних каналів. Режим Суецького каналу.
- •Дипломатія і дипломатичне право. Органи зовнішніх зносин держав.
- •Дипломатичні представництва. Поняття і види. Функції дипломатичних представництв.
- •Глава дипломатичного представництва. Початок місії глави дипломатичного представництва. Закінчення місії глави дипломатичного представництва.
- •Персонал дипломатичного представництва. Класи і ранги дипломатичних агентів. Дипломатичний корпус.
- •Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •Постійні представництва держав при міжнародних організаціях.
- •Право спеціальних місій. Привілеї й імунітети спеціальної місії та її членів.
- •Консульське право і його джерела. Поняття і види консульських установ.
- •Порядок призначення голови консульського представництва. Закінчення консульської місії. Консульські імунітети та привілеї.
- •Поняття міжнародного кримінального права, його предмет і джерела.
- •Структура міжнародного кримінального права: міжнародне кримінальне право stricto sensu і транснаціональне кримінальне право.
- •Індивідуальна кримінальна відповідальність в міжнародному праві.
- •Поняття і види міжнародних злочинів.
- •Поняття «міжнародний екстрадиційний злочин»; «транснаціональний злочин», «міжнародно-правовий злочин».
- •Поняття і принципи кримінальної юрисдикції у міжнародному кримінальному праві.
- •Види кримінальної юрисдикції: предметна (ratiorie materiae); просторова (ratione loci); темпоральна (ratione temporis); персональна (ratione- personae).
- •Поняття міжнародної кримінальної юрисдикції.
- •Правові основи утворення і діяльності Нюрнберзького і Токійського військових трибуналів.
- •Юрисдикція міжнародних кримінальних трибуналів ad hoc rio колишній Югославії та Руанді.
- •Римський Статут Міжнародного кримінального суду: загальна характеристика.
- •Поняття і види транснаціональних злочинів. Конвенційні злочини.
- •Поняття міжнародно-правового співробітництва в галузі боротьби з транснаціональною злочинністю. Конвенційний і інституціональний механізм протидії злочинності.
- •Поняття і структура міжнародного економічного права. Принципи міжнародного економічного права. Джерела міжнародного економічного права.
- •Сучасна система міжнародних економічних організацій. Основні напрями впливу міжнародних економічних організацій на міжнародні економічні відносини.
- •Структура й основні напрями діяльності Всесвітньої торгової організації.
- •Поняття і предмет міжнародного торгового права, його система.
- •Поняття права міжнародної безпеки. Джерела права міжнародної безпеки. Цілі й принципи права міжнародної безпеки.
- •Поняття і види колективної безпеки. Загальна колективна безпека.
- •Регіональні організації в системі колективної безпеки. Організація з безпеки і співробітництва в Європі. Організація Північноатлантичного договору.
- •Міжнародно-правові проблеми роззброєння. Нерозповсюджєння ядерної зброї. Обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
- •Заборона розробки, виробництва, застосування хімічної і бактеріологічної зброї та їх знищення.
- •Заходи зміцнення довіри, міжнародний контроль.
- •Поняття права збройних конфліктів. Становлення і кодификація права збройних конфліктів.
- •Початок війни і його правові наслідки. Цілі війни. Театр війни.
- •Правовий статус учасників збройних конфліктів. Розвідники і. Шпигуни. Найманці. Парламентери.
- •Захист поранених і хворих під час війни.
- •Правовий статус військовополонених. Режим військового полону. Кримінальні й дисциплінарні покарання щодо військовополонених.
- •Режим військової окупації.
- •Захист цивільного населення під час війни.
- •Особливості міжнародно-правового регулювання ведення збройного конфлікту на морі.
- •Поняття і принципи міжнародного повітряного права. Джерела міжнародного повітряного права.
- •Поняття і правовий режим повітряного простору. Свобода польотів у міжнародному повітряному просторі.
- •Міжнародна організація цивільної авіації.
- •Відповідальність у міжнародному повітряному праві.
- •Поняття і принципи міжнародного космічного права. Джерела міжнародного космічного права.
- •Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •Правовий режим космічних об’єктів і екіпажів.
- •Відповідальність у міжнародному космічному праві.
- •Поняття і система міжнародного екологічного права. Джерела міжнародного екологічного права.
- •Класифікація принципів міжнародного екологічного права.
- •Міжнародно-правова охорона атмосфери і озонового шару.
- •Міжнародно-правова охорона флори і фауни.
- •Міжнародно-правова охорона Світового океану від забруднення. Співробітництво причорноморських держав у сфері охорони навколишнього середовища.
- •Поняття і значення права мирного вирішення міжнародних спорів.
- •Засоби вирішення міжнародних спорів. «Спір» і «ситуація». Класифікація мирних засобів вирішення міжнародних спорів.
- •Безпосередні переговори і консультації. Добрі послуги і посередництво.
- •Міжнародна примирлива процедура: слідчі й погоджувальні комісії.
- •Міжнародний арбітраж як засіб мирного вирішення міжнародних спорів. Постійна палата третейського суду.
- •Структура і компетенція Міжнародного Суду оон.
- •Вирішення спорів у міжнародних організаціях
19. Поняття і види суб’єктів міжнародного права.
Поняття суб'єкта міжнародного права тісно пов'язане з поняттям предмета міжнародно-правового регулювання. Тільки у процесі міжнародних (міждержавних) відносин у широкому розумінні створюються норми поведінки для учасників цих відносин. Таким чином, тільки учасникам цих відносин надавався статус міжнародної правосуб'єктності.
Суб'єкти міжнародного права - це сторони, наділені юридичними правами й обов'язками в суспільних відносинах, урегульованих міжнародним правом. Якщо максимально спростити це визначення, то отримаємо таке: суб'єктом міжнародного права є той, хто має права і несе обов'язки відповідно до норм міжнародного права.
Трохи інакше формулюють поняття суб'єкта міжнародного права Г. В. Ігнатенко і Д. І. Фельдман, котрі вказують, що "суб'єкти міжнародного права можуть бути визначені як утворення, незалежні один від одного, не підпорядковані в сфері міжнародних відносин будь-якій політичній владі, які мають юридичну здатність до самостійного здійснення прав і обов'язків, встановлених міжнародним правом".
Спроможність брати участь у відносинах, що регулюються міжнародно-правовими нормами, є передумовою, але не головною рисою суб'єкта. Основна властивість суб'єкта — юридична здатність до самостійних міжнародних дій, включаючи створення погоджених міжнародно-правових норм, до незалежного здійснення прав та обов'язків установлених цими нормами.
Загальновизнаними суб'єктами сучасного міжнародного права є:
— держави;
- народи (нації), що борються за незалежність;
- міжнародні (міжурядові) організації;
- державоподібні утворення;
- юридичні та фізичні особи.
Усіх суб'єктів міжнародного права прийнято поділяти на дві категорії: первинні (основні) та похідні (вторинні).
До первинних суб'єктів відносяться держави, що володіють державним суверенітетом і набувають на підставі свого виникнення (утворення) міжнародної правосуб'єктності. Деякі вчені сюди також відносять і нації" що борються за своє самовизначення. Загалом нації і народи, які борються проти колоніалізму, іноземного панування за створення власної держави на основі національного суверенітету, характеризуються особливим становищем серед суб'єктів міжнародного права. Прикладом цього є Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 3236 1974 р. стосовно Палестини.
До похідних суб'єктів міжнародного права належать міжнародні організації і державоподібні утворення, юридичні та фізичні особи. Основна їх відмінність полягає в тому, що вони створюються первинними суб'єктами в процесі міжнародного спілкування.
У теорії міжнародного права розглядається питання про статус і види деяких нетрадиційних суб'єктів міжнародного права. Можна назвати кілька таких суб'єктів. Це міжнародні неурядові організації, міжнародні господарські об'єднання. З урахуванням повноважень, передбачених конституціями деяких, насамперед федеративних, держав, визначених міжнародно-правовим статусом, характеризуються і суб'єкти федерацій (Російська Федерація, Німеччина)
20. Поняття і зміст міжнародної правосуб’єктності, Обмеження міжнародної правосуб’єктності.
Міжнародна правосуб'єктність є основною ознакою суб'єкта міжнародного публічного права, що виявляється, як правило, у наявності прав і обов'язків, установлюваних звичаєвими і договірними нормами міжнародного права.
У різні періоди змінювалися домінуючі критерії міжнародної правосуб'єктності: у минулому вважалося, що одним з важливих елементів є можливість оголошення і ведення війни проти іншого суб'єкта міжнародного права. Тепер - це здатність мати права та обов'язки, здатність їх здійснювати, реальним відбиттям чого є можливість брати участь у міжнародних договорах на рівних правах з іншими державами..
Міжнародна правосуб'єктність включає в себе такі елементи:
1) міжнародна правоздатність;
2) міжнародна дієздатність;
3) міжнародна деліктоздатність;
4) участь у міжнародній нормотворчості.
Міжнародна правоздатність - це здатність суб'єкта міжнародного права мати суб'єктивні права і нести юридичні обов'язки. Такою здатністю володіють держави з моменту їх створення; нації, що борються за незалежність, - з моменту їх визнання; міжнародні міжурядові організації - з моменту вступу документів про їх заснування в силу; фізичні особи.
До поняття міжнародної дієздатності входить самостійне здійснення суб'єктами міжнародного права своїх прав і обов'язків. Міжнародна деліктоздатність суб'єктів міжнародного права означає їхню здатність нести юридичну відповідальність за скоєні правопорушення.
Суб'єкти міжнародного права мають загальну, галузеву і спеціальну правосуб'єктність.
Загальна правосуб'єктність - це здатність певних осіб ipso facto (у силу факту свого існування) виступати в якості суб'єкта міжнародного права. Нею володіють тільки суверенні держави і нації, що борються за незалежність.
Галузева правосуб'єктність - це здатність суб'єктів міжнародного права виступати в якості учасників у певній сфері міждержавних відносин (наприклад, міжнародні міжурядові організації).
Спеціальна правосуб'єктність - це здатність осіб бути учасниками тільки певного кола відносин у рамках окремої галузі міжнародного права. Нею володіють фізичні особи і міжнародні неурядові організації.
Право міжнародної правосуб'єктності охоплює також такі інститути як визнання та правонаступництво.
Отже, можна зробити висновок, що поняття міжнародна правосуб'єктність означає здатність бути суб'єктом міжнародного права. її обсяг у різних видів суб'єктів істотно відрізняється.
Виділимо деякі міжнародно-правові документи, що визначають правосуб'єктність. Наприклад Акт про визнання і гарантії постійного нейтралітету Швейцарії і недоторканності ЇЇ території 1815 р. У ньому, зокрема, зазначається, що держави, які його підписали (Австрія, Франція, Великобританія, Росія, Португалія, Прусія), "урочисто визнають постійний нейтралітет Швейцарії і ручаються за цілісність і недоторканність її володінь в нових межах, що зазначені актом Віденського конгресу".
Договір 1990 р. про остаточне врегулювання стосовно Німеччини, тобто про створення Об'єднаної Німеччини у межах ФРН, НДР і Західного Берліна. У ст. 1 цього договору зазначається, що "Об'єднана Німеччина набуває повного суверенітету над своїми внутрішніми і зовнішніми справами ".
У висновку Міжнародного суду 11 квітня 1949 р. щодо шкоди, заподіяної на службі в Об'єднаних Націях, зазначається, що "суб'єкти права в юридичній системі не обов'язково повинні бути ідентичними з погляду своєї природи та обсягу прав". І хоч де судження у конкретній ситуації стосувалося правосуб'єктності ООН, воно, по суті, має загальне значення.