Набір продуктів харчування

№ з/п	Продукти	Надушу, кг(на місяць)	Чоловіки 16—59	Жінки 16—54	Пенсіо­нери	Діти
						0—6	7—15
1	Хлібопродукти	10,8	14,7	10,4	9,9	5,1	9,4
2	Картопля	10,4	13,3	10,0	7,5	7,1	4,2
3	Овочі	7,8	6,7	8,1	8,1	7,1	10,0
4	Цукор	1,7	1,7	1,6	1,5	1,6	2,2
5	Фрукти і ягоди	1,6	1,2	1,1	0,9	2,8	2,0
6	Рибопродукти	0,9	ІД	0,8	ІД	0,7	1,0
7	М'ясопродукти	2,2	2,7	2,0	1,5	1,5	2,7
8	Молокопродукти	17,6	16,8	14,9	14,5	23,0	25,2
9	1 Яйця (шт.)	12,6	15,0	12,5	7,5	12,5	15,0
10	Олія, маргарин	0,8	0,9	0,8	0,7	0,5	1,0

Це не рекомендації для харчування конкретної людини. І ні­хто в реальності так не харчується. Це лише розрахункові показ­ники, які є інструментом соціальної політики для регулювання доходів, мінімальних державних гарантій.

На харчування витрачається 68,3% прожиткового мінімуму. Питома вага непродовольчих товарів складає 19,1%, послуг -7,4%, податків і інших платежів - - 5,2%. У різних соціально-вікових категорій це співвідношення різне. Наприклад, у пенсіо­нерів 83% йде на харчування і 10% на непродовольчі товари. За­кладена питома вага витрат на непродовольчі товари не розрахо­вана на придбання одежі, взуття, телевізорів, меблів. Ситуація така, що доводиться користуватися запасами: щось зашивати, пе­решивати, клеїти і т. ін. У цю статтю витрат входять головним чином предмети першої необхідності, санітарії та гігієни, ліки. Послуги - - це лише витрати на житло і транспорт. Цей прожит­ковий мінімум розрахований на короткий кризовий період. У майбутньому нормативи і склад витрат змінюватимуться. А інак­ше відбудеться деградація особистості: фізична, соціально-пси­хологічна, що небезпечно для суспільства і конкретної людини.

Вартісна оцінка товарів і послуг, що входять до складу спожив­чих кошиків, може відігравати роль довготермінового соціального нормативу малозабезпеченості лише за достатнім попитом та про­позицією послуг. В умовах інфляції, спаду виробництва ці коши­ки, як і мінімальний бюджет, втрачають практичне значення і не можуть використовуватися для жодних розрахунків.

У сприятливіших ситуаціях мінімальний споживчий бюджет може використовуватися для розрахунків зарплати, пенсій, стипен­дій, матеріальної допомоги. Його можна застосовувати для оцінки:

—зусиль держави із соціального захисту населення;

—доходів малозабезпечених громадян;

—добробуту всього населення;

—ефективності соціальних програм, що розробляють держав­ні структури;

—соціальної ситуації, що складається.

Оптимальний споживчий бюджет відображає обсяг і структу­ру споживання матеріальних благ і послуг, які забезпечують пов­не і виважене задоволення потреб людей при досягнутому рівні розвитку продуктивних сил. Структура такого бюджету має ось який вигляд: харчі — 27%; непродовольчі товари — 41%; послу­ги - - 19%; інші витрати — 13%. Даний бюджет є критерієм оцін­ки фактичного рівня і структури споживання, розрахунку рівня задоволення потреб населення в благах і послугах.

пп

Запитання і завдання для перевірки знань

І.Що розуміють під поняттям «особисте (індивідуальне) спожи­вання» та «загальне споживання»?

2. Назвіть основні показники, які використовуються під час про­ гнозування споживання.

3. Що є матеріальною основою особистого споживання?

4. У чому полягає сутність ефективності споживання та особливо­ сті ЇЇ формування?

5. Охарактеризуйте основні ознаки структури споживання.

6. Дайте характеристику маркетингової діяльності.

7. Назвіть основні завдання маркетингу при вивченні попиту на­ селення на товари І послуги.

8. Які використовуються методи під час прогнозування попиту населення на товари та послуги?

9. Як розраховується середній коефіцієнт темпу росту?

10. Що характеризує коефіцієнт еластичності попиту?

10. Охарактеризуйте особливості прогнозування попиту на окремі товари.

10. Що розуміють під поняттям «споживчий бюджет»?

11. Дайте характеристику мінімальному споживчому бюджету.

10. Які методи використовуються під час розрахунку мінімального споживчого бюджету?

10. Який набір продуктів включає мінімальний споживчий кошик?

РОЗДІЛ

ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

• Суть та значення державної політики охорони здо­ ров'я населення.

• Прогнозування розвитку охорони здоров'я.

• Фінансове забезпечення галузі охорони здоров'я.