Правопис українських префіксів

1. У префіксах роз -, без -, через -, воз – кінцевий дзвінкий приголосний (з) перед глухими не змінюється: розказати, безпечний, безпринципний.

2. Не змінюються в усному мовленні і на письмі кінцеві дзвінкі приголосні перед глухими у префіксах від -, між -, над -, об -, під -, перед -, понад -: відплатити, одхилити, передплата, понадплановий.

2. Префікси пре -, при – розрізняються за значенням:

• префікс пре – вживається в якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прегарний, препогано.

• Префікс при – вживається перважно в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, а також у похідних словах: приїхати, примусити, прив’язати, прищеплювати.

3. Префікс прі – вживається тільки в словах: прізвище,прізвисько, прірва.

4. Префікс з –перед глухими приголосними к, п, т, ф, х (кафе “Птах”) переходить у с -: сказати, спитати, створити, схилити. Перед усіма іншими приголосними пишеться з -: збити, зважити, здати, зламати.

Відмінювання іменників 11 відміни

При відмінюванні іменників 11 відміни слід пам’ятати:

1.У родовому відмінку залежно від лексичного значення іменники мають закінчення –а (-я) або –у (-ю).

Закінчення –а (-я) мають іменники, що означають:

1. назви осіб, власні імена та прізвища: студента, учителя, Івана;

2. назви тварин і дерев: ведмедя, ясена, дуба;

3. назви предметів: олівця, малюнка, плаща;

4. назви населених пунктів: Києва, Донецька, Харкова;

5. географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі: Дінця, Дністра, Іртиша;

6. назви мір довжини, ваги, часу: місяця, метра, кілограма; назви місяцій і днів тижня, грошових знаків: вівторка, жовтня;

7. слова – терміни: відмінка, іменника, числівника. Але: виду, роду, синтаксису.

Закінчення –у (-ю) мають іменники чоловічого роду на приголосний, коли вони означають:

1. речовину, масу, матеріал: гіпсу, кисню, меду, піску, спирту, але: хліба;

2. збірні поняття: кодексу, колективу, хору, батальйону;

3. назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, магазину, поверху;

4. назви установ, закладів, організацій: інституту, комітету, університету;

5. явища природи: вогню, вітру, дощу, холоду;

6. назви почуттів: болю, гніву, страху;

7. назви ігор і танців: футболу, хокею; але: гопака, козачка;

8. географічні назви: Дону, Байкалу, Уралу, Донбасу.

2. У давальному і місцевому відмінках однини іменники мають паралельні закінчення –ові , -еві та –у, -ю: товаришу, товаришеві; секретарю, секретареві.

3.У називному відмінку множини виступає закінчення -и (бори, дуби), -а, -я (друзі, краї).

4.У кличному відмінку закінчуються на – у (для твердої групи), -ю( для м’якої групи), -е (для безсуфіксних іменників твердої групи з суфіксом – ель, іменників мішаної групи з основою на ж, ч, ш, дж):батьку, діду, лікарю, Богдане, хлопче, стороже.

Зв’язок числівників з іменниками

Числівники граматично поєднуються з іменниками. Вони або керують іменниками, або узгоджуються з ними.

1. Числівник один узгоджується з іменниками у роді, числі й відмінку: один зошит, одна сторінка, одне село.

2. Числівник два вживається у двох родових формах: одна форам- для чоловічого і середнього родів: два столи, два вікна: жіночого роду – дві задачі, дві студентки.

3. Числівники два, три, чотири , вступаючи у граматичні зв’язки з іменниками, вимагають від них форми називного відмінка множини: два дуби, три кімнати, чотири книжки. Але вони не сполучаються з іменниками, що не підлягають лічбі (кисень, сила, міць, праця).

4. Числівники від п’яти і далі вживаються з іменниками у формі родового відмінка множини: п’ять полів, дев’ять студентів, десять таблиць, сто двадцять шість екземплярів.

5. При неозначено – кількісних та дробових числівниках іменники вживаються у родовому відмінку множини: кілька дослідів, п’ятеро коней, семеро директорів.

6. При дробових числівниках іменники мають форму родового відмінка однини, а слово частина може не вживатися: одна сьома, три цілих і три восьмих, дві третіх площі.

7. Числівники півтора, півтори сполучаються з іменниками у родовому відмінку однини: півтора дня, півтори доби.

8. Порядкові числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі, відмінку: сьомий період, сьома година, сьоме число.