- •Переднє слово
- •Розділ 1
- •Література
- •Методичні поради до теми
- •6. Вимоги до писемного мовлення:
- •Розділ 2 Практичний курс з дисципліни "Українська мова (за професійним спрямуванням)" Практичне заняття 1
- •1.Наведені словосполучення відредагуйте й замініть офіційно – діловими.
- •2.Доберіть тексти офіційно - ділового стилю. Назвіть мовні засоби цього стилю.
- •3.Допишіть речення:
- •Від поданих імен утворіть присвійні прикметники.
- •3.Оформіть резюме, яке Ковальчук Наталія Петрівна надіслала до Інституту мовознавства нан України, що оголосив конкурс про заміщення вакансії старшого наукового співробітника.
- •4.Напишіть зразки таких документів:
- •Практикум з культури мовлення
- •Правописний практикум
- •Практичне заняття 2
- •Навчальні завдання до теми
- •Ділове мовлення
- •12.Виправте помилки в оформленні документа
- •Допишіть речення:
- •18.Розташуйте елементи тексту характеристики у необхідній послідовності.
- •Правописний практикум
- •Практикум з культури мови
- •Відредагуйте речення:
- •Практичне заняття 3
- •Методичні рекомендації до теми
- •Утворіть звертання, поєднуючи слова першої і другої груп у формі кличного відмінка, зазначте тональність кожної конструкції.
- •12.Підготуйте виступ класного керівника на педраді у школі, де слухається питання про мовний режим школи.
- •Ділове мовлення
- •3.Поставте імена по батькові у кличному відмінку. Введіть їх у речення як звертання.
- •Розділ 3 Зразки оформлення ділових паперів
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •1979 Року народження, освіта вища
- •Зразок претензійного листа
- •Договір №______
- •Предмет договору
- •Трудова угода
- •Контракт на виконання обов’язків
- •Загальні положення
- •Функції і обов’язки Фахівця
- •Адреси сторін і інші відомості
- •Розділ 4 Складні випадки правопису Вживання апострофа
- •Вживання м’якого знака
- •Ь пишеться:
- •Вживання великої літери
- •Найскладніші випадки вживання великої літери
- •Правопис слів іншомовного походження
- •Подвоєння приголосних звуків в іншомовних словах
- •М’який знак і апостроф в іншомовних словах
- •Правопис складних слів
- •Складні іменники
- •Складні прикметники
- •Складні прислівники
- •Правопис українських префіксів
- •1. У префіксах роз -, без -, через -, воз – кінцевий дзвінкий приголосний (з) перед глухими не змінюється: розказати, безпечний, безпринципний.
- •Відмінювання іменників 11 відміни
- •Зв’язок числівників з іменниками
- •Правопис часток
- •Правопис часток не, ні
- •Подвоєння і подовження приголосних
- •Спрощення приголосних
- •Позааудиторна пошуково – аналітична робота Ситуаційні завдання
- •Завдання для самостійної роботи щодо підготовки до практичних занать
- •Питання для самоконтролю
- •Словник труднощів російсько – українського перекладу
- •Короткий словник математичних термінів
- •Короткий словник фізичних і технічних термінів
- •Короткий словник історичних термінів
- •Етикетні мовні формули
- •Перелік найпоширеніших графічних скорочень
- •Назви спеціальностей
- •Література
- •Словники
Правопис українських префіксів
1. У префіксах роз -, без -, через -, воз – кінцевий дзвінкий приголосний (з) перед глухими не змінюється: розказати, безпечний, безпринципний.
2. Не змінюються в усному мовленні і на письмі кінцеві дзвінкі приголосні перед глухими у префіксах від -, між -, над -, об -, під -, перед -, понад -: відплатити, одхилити, передплата, понадплановий.
Префікси пре -, при – розрізняються за значенням:
префікс пре – вживається в якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прегарний, препогано.
Префікс при – вживається перважно в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, а також у похідних словах: приїхати, примусити, прив’язати, прищеплювати.
Префікс прі – вживається тільки в словах: прізвище,прізвисько, прірва.
Префікс з –перед глухими приголосними к, п, т, ф, х (кафе “Птах”) переходить у с -: сказати, спитати, створити, схилити. Перед усіма іншими приголосними пишеться з -: збити, зважити, здати, зламати.
Відмінювання іменників 11 відміни
При відмінюванні іменників 11 відміни слід пам’ятати:
1.У родовому відмінку залежно від лексичного значення іменники мають закінчення –а (-я) або –у (-ю).
Закінчення –а (-я) мають іменники, що означають:
назви осіб, власні імена та прізвища: студента, учителя, Івана;
назви тварин і дерев: ведмедя, ясена, дуба;
назви предметів: олівця, малюнка, плаща;
назви населених пунктів: Києва, Донецька, Харкова;
географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі: Дінця, Дністра, Іртиша;
назви мір довжини, ваги, часу: місяця, метра, кілограма; назви місяцій і днів тижня, грошових знаків: вівторка, жовтня;
слова – терміни: відмінка, іменника, числівника. Але: виду, роду, синтаксису.
Закінчення –у (-ю) мають іменники чоловічого роду на приголосний, коли вони означають:
речовину, масу, матеріал: гіпсу, кисню, меду, піску, спирту, але: хліба;
збірні поняття: кодексу, колективу, хору, батальйону;
назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, магазину, поверху;
назви установ, закладів, організацій: інституту, комітету, університету;
явища природи: вогню, вітру, дощу, холоду;
назви почуттів: болю, гніву, страху;
назви ігор і танців: футболу, хокею; але: гопака, козачка;
географічні назви: Дону, Байкалу, Уралу, Донбасу.
2. У давальному і місцевому відмінках однини іменники мають паралельні закінчення –ові , -еві та –у, -ю: товаришу, товаришеві; секретарю, секретареві.
3.У називному відмінку множини виступає закінчення -и (бори, дуби), -а, -я (друзі, краї).
4.У кличному відмінку закінчуються на – у (для твердої групи), -ю( для м’якої групи), -е (для безсуфіксних іменників твердої групи з суфіксом – ель, іменників мішаної групи з основою на ж, ч, ш, дж):батьку, діду, лікарю, Богдане, хлопче, стороже.
Зв’язок числівників з іменниками
Числівники граматично поєднуються з іменниками. Вони або керують іменниками, або узгоджуються з ними.
Числівник один узгоджується з іменниками у роді, числі й відмінку: один зошит, одна сторінка, одне село.
Числівник два вживається у двох родових формах: одна форам- для чоловічого і середнього родів: два столи, два вікна: жіночого роду – дві задачі, дві студентки.
Числівники два, три, чотири , вступаючи у граматичні зв’язки з іменниками, вимагають від них форми називного відмінка множини: два дуби, три кімнати, чотири книжки. Але вони не сполучаються з іменниками, що не підлягають лічбі (кисень, сила, міць, праця).
Числівники від п’яти і далі вживаються з іменниками у формі родового відмінка множини: п’ять полів, дев’ять студентів, десять таблиць, сто двадцять шість екземплярів.
При неозначено – кількісних та дробових числівниках іменники вживаються у родовому відмінку множини: кілька дослідів, п’ятеро коней, семеро директорів.
При дробових числівниках іменники мають форму родового відмінка однини, а слово частина може не вживатися: одна сьома, три цілих і три восьмих, дві третіх площі.
Числівники півтора, півтори сполучаються з іменниками у родовому відмінку однини: півтора дня, півтори доби.
Порядкові числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі, відмінку: сьомий період, сьома година, сьоме число.
