М’який знак і апостроф в іншомовних словах

В іншомовних словах м’який знак і апостроф вживаються в основному так само, як і в українських: асфальт, об’єкт.

М’яким знаком в іншомовних словах позначається м’якість зубних приголосних (“ Де ти з’їси ці лини”) перед я, ю, є, ї: батальйон, досьє, Ньютон.

Апостроф у словах іншомовного походження перед я, ю,є,ї ставиться не лише після губних (б, п, в, м, ф) та р, а й після г, к, х, ж, ч, ш: комп’ютер, прем’єр, миш’як. Апостроф пишеться також після кінцевого приголосного префікса: ад’ютант, ін’єкція.

Не пишеться апостроф у словах іншомовного походження:

1. якщо я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного: бюджет, бюро, кювет.

2. Перед йо: курйоз, серйозний.

Правопис складних слів

В українській мові складні слова пишуться разом і через дефіс.

Складні іменники

Разом пишуться іменники, утворені:

1. Шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох або кількох основ, одна з яких – дієслівного походження: працездатність, легкоатлет, працелюб.

2. З двох чи кількох основ без сполучних голосних:

Горицвіт, перекотиполе (дієслово в наказовій формі + імен.); сторіччя, шестиденка, десятирічка (кількісний числівник + імен.); піваркуша, півдороги, напівавтомат (пів -, напів -, полу- + імен. ).

Примітка. Перед іменниками – власними іменами пів - пишеться через дефіс: пів – Європи, пів – Києва.

Через дефіс пишуться іменники, що означають:

1. Близькі чи протилежні за змістом поняття: купівля – продаж, розтяг – стиснення.

2. Професію, спеціальність: лікар – терапевт, художник – портретист.

3. Державні посади, військові, наукові звання: прем’єр – міністр, генерал – лейтенант, член – кореспондент.

4. географічні назви, прізвища: Корсунь – Шевченківський, Нечуй – Левицький.

5. Складні слова, першою частиною яких є цифра: 60 –річчя, 100 – ліття.

Складні прикметники

Разом пишуться прикметники, утворені:

1. Від складних іменників, що пишуться разом: радіофізичний, водопровідний, самохідний.

2. Шляхом поєднання двох основ: легкоатлетичний, східнослов’янський ( іменник + узгоджувальний прикметник); волелюбний, машинобудівний ( іменник + дієслово); високоавторитетний , зовнішньоторговельний ( прислівник + прикметник чи дієприкметник).

Через дефіс пишуться складні прикметники, утворені:

1. Від складних іменників, що пишуться через дефіс: віце – президентський, дизель – моторний.

2. З двох чи більше прикметникових основ, між якими можна вставити сполучник і: електронно – обчислювальний, мовно – літературний.

3. Поєднанням першої частини військово -, воєнно - , з прикметниками: військово – морський, воєнно – стратегічний. Але: військовополонений, військовозобов’язаний.

4. З кількох основ, які означають кольори або відтінки кольорів: блакитно – синій, сіро – голубий. Але: жовтогарячий.

5. Із двох частин, перша з яких закінчується на – ико ( –іко): історико – соціологічний, політико – економічний.

Складні прислівники

Разом пишуться складні прислівники, якщо:

1. утворені поєднанням прийменників з повнозначними частинами мови: щодня, направо, вдруге, всупереч;

2. утворені за допомогою часток аби -, ані-, де -, що -, як -: абияк, анітрохи, деколи, щонайбільше,;

3. утворені складанням основ: праворуч, сьогодні, самостійно, мимоволі.

Через дефіс пишуться складені прислівники:

1. утворені за допомогою часток будь -, небудь -, казна -, хтозна -, -то, -от, - но, - таки: коли – небудь, казна – де. Хтозна – як, якось – то, як – от, все – таки;

2. утворені з двох повторюваних синонімічних або антонімічних прислівників: пліч – о – пліч, видимо – невидимо;

3. утворені від прикметника або займенника за допомогою прийменника по: по – бойовому, по – людськи.

4. утворені повторенням слова або основи без службових слів зі службовими словами між ними: будь – що будь, віч – на – віч;

Окремо пишуться прислівникові сполучення:

1. що складаються з прийменника та іменника, в яких іменник зберігає своє лексичне і граматичне значення: до побачення, на відмінно, по можливості;

2. які складаються з двох іменників та одного або двох прийменників: рік у рік, з дня на день, один в один;

3. утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого (середнього) роду: в основному, в цілому;

4. утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє.