- •Лабораторна робота №1 Тема: «Нормативне забезпечення контроля якості продукції ресторанного господарства»
- •Послідовність роботи:
- •1. Ознайомлення зі структурою нормативних документів підприємств ресторанного господарства
- •2. Розробка технологічної карти на фірмову страву «Котлети домашні»
- •Послідовність роботи:
- •1. Тестування кольоророзрізнювальної чутливості дегустаторів.
- •2. Тестування органу нюху.
- •3. Випробування здатності розрізняти види смаку.
- •Лабораторна робота №3 Тема: «Методи дегустаційного аналізу. Порядок проведення бракеражу продукції ресторанного господарства»
- •Послідовність роботи:
- •1. Дослідження змін органолептичних показників готової страви «Котлети домашні» протягом зберігання
- •2. Бракераж страви «Котлети домашні» з визначення загальної оцінки страви
- •Семінарське заняття №2
- •Вибір первинної проби залежить від групи блюд.
- •Лабораторна робота №4 Тема: «Визначення біологічної цінності кулінарної продукції»
- •Послідовність роботи:
- •1. Розрахунок амінокислотного скору в кулінарній продукції
- •2. Розрахунок коефіцієнту різниці амінокислотного скору
- •3. Розрахунок коефіцієнту утилітарності амінокислотного складу
- •Лабораторна робота №5 Тема: «Контроль якості готової кулінарної продукції»
- •Послідовність роботи:
- •1. Визначення маси та температури
- •2. Інструментальні методи дослідження якості готових страв
- •2 .1. Підготовка проби для визначення хімічних показників
- •2.2. Визначення частки вологи в сушильній шафі
- •2.3. Визначення жиру методом Гербера
- •3. Оцінка вірності вкладення сировини
- •Список літератури
- •Технологічна карта №_________ на фірмову страву _____________________________
- •1. Тестування кольоророзрізнювальної чутливості дегустаторів
- •2. Тестування органу нюху
- •3. Випробування здатності розрізняти види смаку.
Послідовність роботи:
1. Розрахунок амінокислотного скору в кулінарній продукції
Використовуючи дані амінокислотного складу, студенти розрахунковим шляхом визначають показники біологічної цінності продуктів. Для зіставлення результатів розрахунки рекомендується вести по декількох об'єктах.
Попередньо студенти розраховують вміст амінокислот в кулінарній продукції по формулі:
,
де Ai – вміст незамінної амінокислоти в 1 г білка досліджуваного продукту, мг; хj – вміст тієї ж амінокислоти в 100 г j-го інгредиєнту, мг; mj –маса j-го інгредиєнту, г; М – вихід страви, г.
Виписують дані про зміст незамінних амінокислот у досліджуваних м'ясних продуктах і рекомендації FАО/ВОЗ стосовно до «ідеального» (стандартного) білку. Амінокислотний скор визначають по формулі
,
де Ai – зміст незамінної амінокислоти в 1 г досліджуваного білка, мг; Aei – зміст тієї ж амінокислоти в 1 г «ідеального» (стандартного) білка, мг; 100 -коефіцієнт перерахування у відсотки.
Амінокислотою, що лімітує, вважається та, скор якої найменший.
2. Розрахунок коефіцієнту різниці амінокислотного скору
Коефіцієнт різниці амінокислотного скору (КРАС) показує середню величину надлишку амінокислотного скору незамінних амінокислот у порівнянні з найменшим рівнем скору якої-небудь незамінної амінокислоти (надлишкова кількість незамінних амінокислот, не використовуваних на пластичні потреби):
де ΔРАС – відмінність амінокислотного скору амінокислоти;
РАС = Сi + Сmin,
тут Сi – надлишок скору амінокислоти; Сmin – мінімальний зі скорів незамінних амінокислот досліджуваного білка стосовно еталона, %; n – кількість незамінних амінокислот.
Биологічну цінність (БЦ) харчового білка (%) визначають по формулі
БЦ = 100 – КРАС
3. Розрахунок коефіцієнту утилітарності амінокислотного складу
Коефіцієнт утилітарності амінокислотного складу має практичне значення, тому що можливість утилізації амінокислот організмом визначена мінімальним швидкому однієї з них.
Коефіцієнт утилітарності i-й незамінної амінокислоти (частки одиниці) розраховують по формулі
ai = Сmin / Сi,
де Ci – скор i-й незамінної амінокислоти стосовно фізіологічно необхідної норми (еталону), %;
Коефіцієнт утилітарності i-й незамінної амінокислоти використовують для розрахунків коефіцієнта утилітарності амінокислотного складу (U), який є чисельною характеристикою, що досить повно відбиває збалансованість незамінних амінокислот стосовно еталона:
Менша можливість утилізації незамінних амінокислот у складі білка харчового продукту організмами спостерігається тоді, коли їх швидкі максимальні або найбільш близькі до максимуму.
Загальна кількість незамінних амінокислот у білку оцінюваного продукту, яке через взаимонесбалансированности стосовно еталона не може бути утилізоване організмом, служить для оцінки збалансованості складу незамінних амінокислот по показникові порівнянної надмірності (г), який визначається по формулі
с = n / Cmin,
Результати розрахунків оформляють у вигляді таблиці наступної форми:
Таблиця 7. Результати розрахунку біологічної цінності
Амінокислота |
Зміст, мг |
Скор, % |
|
у стандартному білку на 1 г білка |
у досліджуваному зразку на 1 г білка |
||
Ізолейцин |
40 |
|
|
Лейцин |
70 |
|
|
Лізин |
55 |
|
|
Метіонін + цистин |
35 |
|
|
Фенилаланин + тирозин |
60 |
|
|
Треонин |
40 |
|
|
Триптофан |
10 |
|
|
Валин |
50 |
|
|
Усього |
360 |
|
|
КРАС, % |
|
||
БЦ, % |
|
||
U |
|
||
c |
|
||
Контрольні питання:
Сутність формули збалансованого харчування
Структура харчової цінності продуктів
Основні критерії оцінки біологічної цінності продуктів харчування
Способи й методи визначення біологічної цінності продуктів харчування. Їх сутність
