Основні терміни

• Безробітні

• Економічно активне населення

• Економічно неактивне населення

• Еміграція

• Ефективна зайнятість

• Імміграція

• Міграція

• Об’єкти ринку праці

• Очікуване безробіття

• Ринок праці

• Робоча сила

• Стаціонарне безробіття

• Суб’єкти ринку праці

Питанння для самоконролю

1. Визначити особливості ринку праці, його зв’язок з іншими ринками національної економіки.

2. Які зміни відбуваються на ринку праці, якщо економіка вступає в певну фазу економічного циклу?

3. Які соціальні проблеми виникають на ринку праці та які можливості їх вирішення?

4. Назвіть суб’єкти ринку праці. Чим вони суттєво відрізняються? Які основні чинники визначають попит і пропозицію робочої сили?

5. Дайте визначення ринку праці у широкому та вузькому значеннях.

6. У чому полягає специфіка робочої сили як товару?

7. Сформулюйте основні функції та напрями аналізу ринку праці.

8. Яка мета аналізу ринку праці? Які важливі чинники впливають на стан сучасного ринку праці?

9. Поясніть сутність працедефіцитного, праценадлишкового, рівноважного ринку праці.

10. Охарактеризуйте основні ознаки потенційного, циркулюючого, внутрішньофірмового ринків праці.

11. Поясніть специфічні ознаки ринків праці молоді, жінок, осіб передпенсійного та пенсійного віку.

12. Які особи за класифікацією МОП відносяться до зайнятих, безробітних? Пояснити економічну категорію “робоча сила”.

13. Пояснити сутність продуктивної, соціально корисної, повної зайнятості. Як впливають ці види зайнятості на формування економічно активного населення?

14. Які особи формують загальну кількість безробітних? У чому полягають особливості фрикційного, структурного, циклічного безробіття?

15. Пояснити економічну сутність коефіцієнтів працівлаштування та звільнення.

16. Назвіть чинники, які визначають коливання коефіцієнта “заміни”. Як впливають коливання коефіцієнта “заміни” на зміну безробіття?

17. Дайте визначення понять трудова міграція, еміграція, імміграція. Які існують показники та наслідки трудової міграції?

Розділ 10 збалансованість та ефективне функціонування ринку праці

10.1. Умови збалансованості робочих місць та робочої сили

Аналіз формування й розвитку ринку праці здійснюється за такими напрямами:

• визначення збалансованості між попитом і пропозицією робочої сили — умов рівноваги на рику праці;

• виявлення тенденцій зайнятості на ринку праці;

• аналіз прихованого безробіття, ефективність роботи служби зайнятості;

• розрахунки показників ефективності функціонування ринку праці.

Аналіз починають із вивчання попиту на робочу силу, який змінюється під впливом:

• випереджаючих темпів зростання продуктивності праці порівняно з динамікою ВВП, що зменшує попит на робочу силу, і навпаки;

• збільшення капіталомісткості виробництва, що зменшує попит на робочу силу, і навпаки.

Показниками попиту на робочу силу є: кількість вільних робочих місць, кількість нових робочих місць, кількість перепрофільованих робочих місць.

Сукупний попит на ринку праці L^D складається з функціонуючих (N_ф) і вакантних (N_в) робочих місць:

(10.1)

Зазначена сума характеризує наявність робочих місць на ринку праці і означає потребу в працівниках. Визначальним у попиті є кількість вакансій. У процесі аналізу слід визначити загальний попит на робочу силу, структуру попиту в галузево-регіональному розрізі та за підприємствами різних форм власності, професійно-кваліфікаційну та статево-вікову структуру робочої сили, тенденції у динаміці.

Пропозицію на ринку праці формують такі категорії економічно активного населення:

1. безробітні, кількість яких поповнюється випускниками навчальних закладів та раніше зайнятих у домашньому господарстві (ця категорія становить приблизно 80 % сукупної пропозиції);

2. ті, хто мають роботу але незадоволені нею і шукають іншу;

3. зайняті, які ризикують залишитись без роботи (наприклад, банкрутство підприємства) і тому шукають нову.

4. зайняті, які шукають додаткову роботу для збільшення свого доходу.

Розраховується частка окремої категорії робочої сили, що формує її пропозицію

(10.2)

де — частка і-ої категорії робочої сили, що формує її пропозицію; — кількість і-ої категорії робочої сили, що формує її пропозицію; L^S — загальна кількість пропозиції робочої сили.

Пропозиція робочої сили також аналізується у галузево-регіональному розрізі та за підприємствами різних форм власності.

Крім зазначених показників, для аналізу попиту й пропозиції на ринку праці використовуються і такі, які характеризують професійно-кваліфікаційну підготовку робочої сили, та коефіцієнт навантаження на одне робоче місце і зворотний йому рівень вакантності.

Нерівновага між попитом і пропозицією зумовлюється дисбалансом між кількістю робочої сили, яка формує пропозицію на ринку праці, і кількістю робочих місць, які визначають попит.

Рівновага досягається, коли попит на робочу силу дорівнює її пропозиції (L^D = L^S або L^S = N_ф + N_в). Для визначення ступеня збалансованості ринку праці розраховується відповідний коефіцієнт:

	(10.3)
kзб. ⋛ 1	(10.4)

де k_зб. — коефіцієнт збалансованості ринку праці; L^D, L^S — відповідно попит на робочу силу та її пропозиція.

У дійсності можуть виникати три ситуації:

1. якщо k_зб. > 1, то L^D > L^S, тобто попит на робочу силу не задовольняється її пропозицією. Це характеризує ринок праці як працедефіцитний;

2. якщо k_зб = 1, то L^D = L^S, тобто попит і пропозиція робочої сили врівноважні. Це є умовою збалансованого ринку праці;

3. якщо k_зб. < 1, то L^D < L^S, тобто пропозиція робочої сили перевищує попит на неї, виникає безробіття. Це характеризує ринок праці як праценадлишковий.

Зміни в структурі робочої сили аналізуються по галузях і регіонах.

Якщо в економіці має місце природне безробіття, то потребує окремого аналізу професійна підготовка робочої сили, яка здійснюється за напрямами:

• первинне навчання (U_пн);

• перепідготовка (U_пп);

• підвищення кваліфікації (U_пк).

Тоді:

(10.5)

де U_пр.п — кількість безробітних, охоплених професійною підготовкою.

Окремо визначається структура професійної підготовки незайнятого населення.

(10.6)

(10.7)

(10.8)

Аналізується динаміка професійної підготовки:

(10.9)

де Т_пр.п — темпи зміни професійної підготовки.

Коефіцієнт навантаження на одне робоче місце розраховується як відношення кількості офіційно зареєстрованих безробітних до кількості вакантних робочих місць:

(10.10)

Рівень вакантності, навпаки, відображає співвідношення кількості вакансій до кількості претендентів на них:

(10.11)

де k_нав. — коефіцієнт навантаження; k_в — коефіцієнт вакантності; U — кількість безробітних; N_в — кількість вакантних робочих місць.

Зазначені коефіцієнти характеризують наявність незбалансованості на ринку праці. Якщо:

1) k_нав. < 1, для національної економіки це означає, що пропозиція робочої сили менше, чим попит на неї. Безробіття, що виникає при цьому, можна класифікувати як природне, тому що робочі місця є;

2) k_нав. = 1, на макрорівні це означає, що всі, хто шукають роботу, можуть бути нею забезпечені, а на ринку праці встановлюється рівновага;

3) k_нав. > 1, це ознака циклічного безробіття, пропозиція робочої сили перевищує попит на неї і чим більше в даному випадку k_нав., тим важче ситуація на ринку праці. Не всі, хто шукають роботу, зможуть її знайти.