Підсумки теми

Кожен підприємець при здійсненні будь-якої угоди, а також при плануванні ділової операції зіштовхується з необхідністю вибору як партнера, так і конкретної форми взаємин із цим партнером. Може бути і навпаки: партнера він шукає під форму партнерських зв’язків, найбільш прийнятну для нього. Вибір конкретної форми співробітництва визначається умовами, у яких підприємцю доводиться вести ділові операції, і результатами порівняльного аналізу можливих форм партнерських зв’язків.

Тема 7. Організація підприємства Перелік питань для розгляду та засвоєння

1. Вибір цілей підприємства.

2. Організація власного підприємства.

3. Участь у співзаснуванні нового підприємства.

4. Купівля підприємства.

5. Викуп партнерської частки.

6. Спадкування.

1. Вибір цілей

Зараз мова йтиме про ділові підприємства, тобто виробничі, торговельні й посередницькі структури (майстерня, завод, фабрика, ферма, шахта, банк, магазин і т.д.), які виконують одну або кілька специфічних функцій з виробництва й просування товарів і послуг. Під діловими підприємствами розуміються також фірми, компанії, асоціації, товариства, видавничі й торгові дома, брокерські та дилерські контори, об’єднання підприємств, фонди, консорціуми.

Зазначимо, що у західних країнах, на відміну від нашої практики, прийнято виокремлювати такі поняття, як “підприємство” і “фірма”. Під фірмою розуміється організація або установа, що володіє одним або кількома підприємствами і керує діяльністю цих підприємств. Фірми, у власності яких перебуває кілька підприємств, мають різну внутрішню структуру залежно від організаційно-правової форми підприємств, а найчастіше - від типу підприємств.

При організації підприємства підприємець намагається визначити цілі своєї діяльності. Цілі часто підрозділяються підприємцем на особисті та цілі підприємства. Особисті цілі підприємця нерідко виглядають амбіційно. Або це причина, що спонукала підприємця до відкриття підприємства, або бажання досягти певного результату.

Особиста мета підприємця може зводитися до бажання:

1. робити гроші;

2. творчо працювати;

3. комфортно себе почувати;

4. гармонізувати життя (кар’єру, родину, дружні стосунки тощо);

5. досягти свого визнання у якості експерта в обраній сфері.

Якщо перераховані цілі 1-3 носять загальний характер, то цілі 4-5 вже більш конкретно відображають спрямованість дій підприємця. Формулювання цілей підприємства дещо складніше, проте вони носять більше конкретний характер. Наприклад:

1. виробляти певний обсяг товару;

2. задовольняти існуючі в регіоні потреби в товарі, продукті, послузі;

3. обслуговувати певну категорію клієнтів.

Досвідчені підприємці ставлять перед своїм підприємством як короткострокові, так і перспективні цілі, тобто планують не тільки тактику, але і стратегію функціонування і розвитку підприємства. На першому етапі тактика може зводитися до нагромадження первісного капіталу, що потім (на другому етапі) буде використано для організації виробництва. Підприємець перед початком діяльності або в її процесі обирає перспективну спеціалізацію. Відразу (на початку підприємницької кар’єри) зробити такий вибір не просто, тому здійснення тактичних завдань і цілей виконує важливу функцію.

Існує кілька реальних шляхів залучення у сферу підприємницької діяльності. Серед них є найбільш поширеними є такі:

• організація власного підприємства;

• співзаснування нового підприємства;

• придбання функціонуючого підприємства;

• участь у покупці функціонуючого підприємства;

• викуп партнерської частки у статутному капіталі функціонуючого підприємства, тобто частки особи, яка вирішила вийти зі справи.

Розглянемо більш детально зазначені шляхи вступу до підприємництва.