2. Ціна товару

Головною визначальною характеристикою товару є його ринкова ціна - кількість грошових одиниць, що покупець (споживач) погоджується передати продавцю (виробнику) в обмін на право володіння і використання товару. В основі ціни - витрати виробництва, які несе кожен підприємець при виготовленні товару.

Підприємець визначає декілька видів ринкової ціни товару:

• стартова,

• монопольна,

• демпінгова,

• ліквідно-розпродажна.

Стартова ринкова ціна властива тим товарам, які є новинкою для ринку (або окремого сегменту ринку). Стартова ціна може встановлюватися із завищенням або із заниженням від реальної (сталої) ринкової ціни. Відхилення в одну чи іншу сторону від реальної ціни залежить: 1) від стратегії підприємця на ринку; 2) від умов ринку (рівень конкуренції, наявність товарів-замінників, ступінь платоспроможності покупців).

Стабільна ринкова ціна властива товарам, що зайняли стабільне положення на ринку на минулому етапі конкуренції. Наприклад, стартова ціна на мобільні телефони в момент їх початкового надходження на ринок була значно вище нинішньої, стабільної ціни.

Монопольна ціна встановлюється на товари, які постачаються на ринок монопольним виробником або монопольним постачальником в умовах відсутності конкуренції, тобто порушення механізму встановлення ринкової ціни при дотриманні рівноваги між ціною й кількістю товару.

Демпінгова ціна - це така ціна, що переслідує мету “знищення” конкурентів. Встановлення демпінгових цін часто є підставою для застосування санкцій стосовно підприємця (виробника або продавця), який встановлює такі ціни. Найчастіше демпінгові ціни відхиляються на 30% і більше від рівня стабільної ціни. Демпінговими визнаються також ціни, встановлені на рівні, нижчому за витрати виробництва (проте, буває складно виявити такий взаємозв’язок).

Окремої уваги заслуговує проблема демпінгових цін на світовому ринку. Більшість світових товарних ринків - цивілізовано організовані, зі своїми правилами, звичаями й традиціями. Цивілізованість таких ринків проявляється у тому, що вони вміють захищати себе від демпінгу через використання антидемпінгових процедур.

Антидемпінгові процедури – це законодавчий захист національних виробників від імпорту іноземних товарів за цінами нижче “справедливої ціни”, тобто ціни, що встановлюється на товар у країні-експортері або країні виробництва товару (як це було у випадку з українськими постачальниками алюмінію та феросплавів, коли проти них були порушені антидемпінгові процедури). Проте, навіть у відносинах промислово розвинутих країн час від часу спалахують так звані “горілчані”, “молочні”, “газові” війни, причина яких - прагнення обійти правила ринку та використовувати демпінгові ціни.

Боротьба з демпінгом є загальновизнаною в торговельній практиці більшості країн світу як один з методів державного регулювання імпорту. Офіційно захист від демпінгу відбувається у рамках СОТ при застосуванні спеціального “Антидемпінгового кодексу”. Він регламентує процедуру виявлення і доказу факту демпінгу, а також способи компенсації збитку, нанесеного фірмам країни-імпортера, які виробляють аналогічну продукцію. У випадку встановлення факту демпінгу країна-імпортер у праві ввести антидемпінгові мита на ввезені товари.

Однак, існування “Антидемпінгового кодексу” і його схвалення світовим співтовариством не виключає національної специфіки застосування на практиці положень цього документа. Наприклад, у США будь-який представник американської промисловості й торгівлі може затребувати від влади провести розслідування факту продажу імпортованого товару за ціною, нижче “справедливої”. У відповідь на це Департамент міжнародної торгівлі США має дати висновок про відповідність цього дійсності. Важливим моментом у розслідуванні є з’ясування, чи нанесено матеріальний збиток імпортом виробникам у США. Одночасно інша організація - незалежне відомство Комісії з міжнародної торгівлі (КМТ) - виявляє форму і ступінь збитку. Якщо розслідування підтверджує факт демпінгу, то всі розрахунки стають відомими широкому загалу, операції з продажу імпортних товарів припиняються, а імпортер зобов’язується сплатити антидемпінгове мито в розмірі різниці між ціною постачальника та “справедливою ціною” товару.

Таким чином, при виході на світовий ринок підприємець має знати як загальні, так і національні правила, звичаї, традиції, пов’язані із міжнародним співробітництвом.

Ліквідно-розпродажна ціна - це стабільна ціна з певною знижкою. Звичайно така ціна встановлюється на товари сезонного попиту по закінченні (або під час) сезону, на застарілі моделі при появі нових моделей товарів, на товари, які виходять із моди. Такі ціни використовуються для ліквідації зайвих товарних запасів і недопущення збитків, одержання невеликого прибутку (відносно звичайного рівня) від реалізації таких товарів.