
- •Донецьк 2011
- •Тема 1. Сутність підприємницької діяльності
- •1. Підприємництво як особлива форма економічної активності.
- •2. Процес прийняття підприємницького рішення.
- •3. Логіка підприємницької діяльності.
- •1. Підприємництво як особлива форма економічної активності
- •Розвиток теорії підприємництва
- •Принципи підприємництва
- •Підприємство як форма економічної активності
- •Суб’єкти підприємницької активності
- •Об’єкт підприємницької активності
- •Мета підприємницької активності
- •Підприємницький доход
- •Підприємницьке середовище
- •Державна підтримка підприємництва
- •2. Процес прийняття підприємницького рішення. Орієнтація на ринок
- •Підприємницька ідея
- •Банк ідей
- •Експертна оцінка ідеї
- •Потреба в ринковій інформації
- •Попит та пропозиція
- •Прогнозування ціни
- •Розрахунок витрат виробництва
- •Підприємницький ефект від реалізації ідеї
- •Орієнтація на середню норму прибутку
- •Оцінка інформації
- •Сукупний доход
- •Валова виручка
- •Витрати виробництва
- •3. Логіка підприємницької діяльності
- •Урахування поведінки споживача
- •Три основні напрями дій підприємця
- •Підсумки теми
- •Тема 2 типологія підприємництва
- •1. Основні типи підприємницької діяльності
- •Виробнича та посередницька підприємницька діяльність
- •Товаровиробник та посередник: логіка партнерства
- •2. Форми виробничої підприємницької діяльності
- •Основний і допоміжний види підприємницької діяльності
- •3. Посередницька підприємницька діяльність
- •Канали розподілу товарів
- •Агентування
- •Типи агентів
- •Правова основа здійснення агентських функцій
- •Агентування: збіг економічних інтересів агента і принципала
- •Конкретні форми агентування Брокерство
- •Делькредере
- •Консигнація
- •Оптова торгівля
- •Дистриб’ютор
- •Торговельне маклерство
- •Джбберство
- •Торгівля по каталогам
- •Торгове представництво
- •Комівояжер
- •Аукціон
- •Біржове підприємництво
- •Види бірж
- •Товарні біржі
- •Спекуляція як форма біржової угоди
- •Ф’ючерсні угоди
- •Біржове брокерство
- •Котирування акцій. Рейтинг компаній
- •Операції з цінними паперами
- •Ф’ючерси
- •Ріелтер
- •4. Підприємництво у фінансовій сфері Фінансові інститути у підприємництві
- •Інвестиційні компанії й фонди
- •Аудиторська діяльність
- •Підсумки теми
- •Тема 3 умови підприємницької діяльності
- •Підприємницька ідея та її вибір
- •Технологія нагромадження ідей
- •2. Технологія виробництва
- •Поняття технології
- •3. Засоби виробництва як форма використання обраної технології Технічні елементи виробництва
- •Капіталовкладення і строк окупності проекту
- •4. Підприємницький капітал, способи його формування
- •Формування первісного підприємницького капіталу
- •Джерела формування підприємницького капіталу
- •5. Підприємницький тип мислення і поведінки
- •Підсумки теми
- •Тема 4. Суб’єкти підприємницької діяльності
- •1. Підприємець: особисті якості
- •2. Партнер як суб’єкт підприємницького процесу
- •3. Роль споживача в процесі підприємницької активності
- •4. Найманий робітник як учасник підприємницького процесу
- •5. Держава як суб’єкт підприємницької активності
- •Державна підтримка підприємництва в Україні
- •Підсумки теми
- •Тема 5 об’єкт підприємницької діяльності
- •1. Товар як об’єкт підприємницької діяльності
- •Властивості товару
- •2. Ціна товару
- •3. Ціна товару і витрати виробництва
- •Матеріаломісткість товару
- •Трудомісткість товару
- •Порівняльний аналіз трудомісткості одиниці продукції
- •Вартість основних засобів виробництва на одиницю продукції
- •4. Підприємницька ідея та життєвий цикл товару
- •Інновації у підприємництві
- •Джерела інформаційного забезпечення
- •Ринок як джерело інформації
- •Ефективність партнерських зв’язків
- •Життєвий цикл товару
- •5. Маркетинг у підприємництві
- •Маркетингові концепції: “ринок продавця” та “ринок споживача”
- •6. Управління якістю
- •Нематеріальні активи
- •Законодавчий захист товарного знака
- •Концепція управління якістю
- •Підсумки теми
- •Тема 6. Форми партнерських зв’язків у підприємництві
- •1. Схема підприємницьких дій з реалізації проекту
- •2. Поняття угоди та основні напрями співробітництва партнерів
- •Основні напрями співробітництва партнерів
- •3. Форми співробітництва у сфері виробництва
- •Спільне підприємництво
- •Виробнича кооперація
- •Види лізингу
- •Умови лізингової угоди (договору лізингу)
- •Франчайзинг
- •Проектне фінансування
- •Ліцензування
- •Концесія
- •Управління за контрактом
- •Підрядне виробництво
- •4. Форми співробітництва в сфері товарообміну
- •Бартер (бартерна угода)
- •Зустрічна поставка
- •Комерційна тріангуляція
- •5. Форми угод у сфері торгівлі
- •6. Форми співробітництва у сфері фінансових відносин
- •Факторинг
- •Комерційний трансферт
- •Підсумки теми
- •Тема 7. Організація підприємства Перелік питань для розгляду та засвоєння
- •2. Організація власного підприємства Вибір типу підприємства
- •Організація нового підприємства і державна реєстрація
- •Державна реєстрація підприємства
- •Визначення основного профілю підприємства
- •Формування первісного капіталу
- •Виявлення економічної ефективності майбутнього виробництва
- •3. Участь у співзаснуванні нового підприємства
- •4. Купівля підприємства
- •5. Викуп партнерської частки
- •6. Спадкування
- •Підсумки теми
- •Тема 8. Підприємницький успіх
- •1. Складові підприємницького успіху
- •2. Комерційна інформація як особливий товар
- •3. Кому слід займатися підприємницькою діяльністю
- •Підсумки теми
- •Рекомендована література
Ріелтер
До особливих форм підприємницької діяльності відноситься торгівля нерухомістю, або, як її ще називають, ріелтерський бізнес. Людей, що займаються цим видом бізнесу, називають ріелтерами. Досить часто ріелтери використовують посередників - маклерів.
4. Підприємництво у фінансовій сфері Фінансові інститути у підприємництві
Окрім двох основних типів підприємницької активності, варто виділити ще один тип, що займає особливе місце в структурі підприємництва. Мається на увазі підприємництво у фінансовій сфері, що, з одного боку, відноситься до посередницької діяльності, а з іншого боку - до сфери послуг, без яких здійснення будь-якої активності стає практично неможливим. Тому фінансове підприємництво виступає невід’ємною частиною будь-якого типу підприємницької активності.
Підприємництво у фінансовій сфері може здійснюватися банкірами або фінансистами за рахунок організації діяльності банків, інвестиційних компаній і фондів.
Банки
До банків відносяться спеціалізовані фінансові інститути (підприємства), що поєднують (зосереджують у себе) фінансові ресурси - тимчасово вільні кошти (внески), надають їх у тимчасове користування у вигляді кредитів, є посередниками у платежах і розрахунках між підприємствами, установами та окремими особами.
Таке визначення стосується державних або комерційних (приватних або акціонерних) банків. Національний банк виконує, в основному, функцію регулювання грошового обігу в країні, включаючи емісію (випуск в обіг) нових грошей. Національний банк, як правило, належить державі. Комерційні банківські установи належать до категорії підприємств, які здійснюють свої функції з метою одержання прибутку.
В організації банківської справи головна проблема зводиться до якісного обслуговування клієнтів. Однією з найважливіших характеристик діяльності банківських структур є період проходження банківських платежів. При цьому розрізняють:
внутрішньобанківські платежі,
міжбанківські платежі на національному рівні,
міжбанківські платежі на міжнародному рівні.
Внутрішньобанківські платежі - це внутрішні (стосовно кожного окремого банку) розрахунки з філіями. Для оперативної роботи в цьому напрямку використовують традиційні види зв’язку: телефон, телетайп і пошту.
Інвестиційні компанії й фонди
До інвестиційних компаній і фондів належать фінансові установи (підприємства), які переслідують комерційні цілі (отримання прибутку), концентрують як свої, так і чужі капітали, інвестують їх з максимальною ефективністю у функціонуючі та нові виробництва.
Інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу в яке-небудь підприємство, бізнес.
Інвестор - вкладник капіталу; особа, організація або держава, які здійснюють інвестиції.
Інвестиційні компанії й фонди підрозділяються на два види:
Підприємства, створені з метою концентрації наявних коштів вкладників, вкладення капіталу в діючі виробництва і одержання прибутку за рахунок таких інвестицій (з виплатою вкладникам доходу з прибутку).
Очікуваний ефект таким інвестиційним підприємством досягається за рахунок розосередження залучених коштів, що значно знижує ступінь ризику. Для цього необхідно володіти доскональною і об’єктивною інформацією про фінансовий стан компаній, в які планується вкладати капітал, і прогнозувати можливі зміни їх фінансового “здоров’я”.
Наприклад, інвестиційний фонд залучив (за рахунок реалізації акцій та облігацій) 100000 грошових одиниць. Вкладникам гарантовано доход у розмірі 10% річних. Отже, необхідно розмістити ці 100000 грошових одиниць так, щоб протягом року одержати сумарний доход не менш ніж 15000 грошових одиниць: 10000 грошових одиниць - виплати за внесками (вкладникам), 2000 грошових одиниць - витрати виробництва, 3000 грошових одиниць - мінімум нормативу прибутку. У такому випадку дуже важливо розробити ефективну схему розміщення запозичених капіталів. При цьому приваблива пропозиція банку придбати його акції за 100000 грошових одиниць із очікуваним дивідендом у розмірі 20%, навряд чи буде доцільною. (У бізнесі раціональні сумніви мають бути завжди, це природно). У цьому випадку виникає питання, а дійсно дивіденд 20%, а може усього 10% і менше? І тому, варто вчинити так:
20000 грошових одиниць використати на придбання акцій банку, очікуваний прибуток становитиме 4000 грошових одиниць (20% від 20000);
20000 грошових одиниць передати партнеру А в якості кредиту з його зобов’язанням повернути капітал через рік і виплатити 25% від розміру кредиту як плату за користування, тобто 5000 грошових одиниць (25% від 20 000);
на 30000 грошових одиниць придбати акції акціонерного товариства “Норд” - вони обіцяють не дуже високий дивіденд (14%), але за останніми даними справи підприємства йдуть досить добре і дивіденд може скласти 20% і більше, тобто можна чекати прибуток від інвестування як мінімум 6000 грошових одиниць (20% від 30 000).
Розміщення залученого капіталу за такою схемою обіцяє принести сумарний доход у розмірі 15 000 грошових одиниць (4000+5000+6000). Однак, за цією схемою розміщено всього 70 000 з наявних 100 000 грошових одиниць, але (за розрахунками) вже досягли цільового ефекту. Щоправда, ризик зберігається. Із цієї причини інші 30 000 грошових одиниць можна розмістити у такий спосіб:
10000 грошових одиниць використати для придбання привілейованих акцій акціонерного товариства “Данко” із фіксованим дивідендом 20% (2000 грошових одиниць - страхова сума, призначена для компенсації можливого недоодержання розрахункового доходу від вкладення 70 000 грошових одиниць);
на залишкові 20000 грошових одиниць можна придбати магазин для гарантованого в майбутньому доходу або для одержання можливості у (випадку невизначених обставин) перетворити цю власність у грошову форму капіталу через продаж або скористатися як об’єктом застави.
Звичайно, така діяльність вимагає раціонального, зваженого осмислення всього комплексу проблем, а також детальної розробки бізнес-плану на основі продуманої й вивіреної схеми розміщення капіталів. Саме процес залучення капіталів потребує особливої роботи розуму.
Підприємства, які створені з метою концентрації капіталів для реалізації певних проектів, у тому числі й на регіональному рівні. У цьому випадку можлива двояка форма таких підприємств:
інвестиційний фонд, що трансформується в ході реалізації проекту в акціонерне товариство. Приміром, створено інвестиційний фонд для реалізації проекту з організації автомобільного комплексу. При цьому ділова активність будується відповідно процедурі створення акціонерного товариства
б) регіональний інвестиційний фонд як комерційне підприємство, що спеціалізується тільки на пошуку та залученні капіталів для вкладення у конкретні проекти на території даного регіону.
Наприклад, залучено капітал для будівництва заводу з обробки шкір у Ровенській області. З адміністрацією заводу укладено договір про те, що інвестовані капітали мають приносити прибуток у розмірі 10 % від їх обсягу.
До інвестиційних підприємств також відносяться інвестиційні банки, які спеціалізуються на фінансуванні довгострокових інвестицій (у тому числі - розповсюдженням підписки акцій).