4. Класифікація підприємств

Підприємства класифікують за ознаками:

1. Мета і характер діяльності:

• комерційні (мета – одержати прибуток);

• некомерційні (благодійні фонди).

2. Форма власності:

• приватні (власність однієї особи);

• колективні (власність працівників підприємства);

• комунальні (власність громади адміністративної одиниці);

• державні;

• змішані.

3. Спосіб утворення:

• унітарні (створюються одним засновником (державні, колективні, комунальні, приватні), статутний фонд не ділиться на частки);

• корпоративні (товариства, кооперативні (декілька власників);

4. Форма господарювання:

• одноосібні приватні (належать одній особі або сім’ї);

• кооперативні (добровільні об’єднання громадян);

• орендні;

• господарські товариства.

5. Національна належність капіталу:

• національні;

• іноземні;

• змішані.

6. За розміром:

• великі (більше 1000 праціників);

• середні (200-1000 працівників);

• малі (середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні).

Запитання для самоконтролю:

1. Поясніть сутність та завдання підприємства.

2. Назвіть основні законодавчі акти, які регулюють діяльність підприємств в Україні.

3. Які організаційно-правові форми підприємств існують?

4. З якою метою укладають колективний договір?

Література

1. Бойчик І.М. Економіка підприємства: навчальний посібник.-Вид. 2-ге, доповн. і переробл. – К.: Атіка, 2007.- с. 12-24.

2. Мельник Л.Г., Карінцева О.І. Економіка підприємства: Коспект лекцій: навч.посіб.- Суми: ВТД „Університетська книга”, 2004.- с. 14-30.

3. Семенов Г.А., Панкова М.О., Семенов А.Г. Економіка підприємства: навчальний посібник: Вид. 2-ге, перероб. та доп.-Київ: Центр навчальної літератури, 2005.- с. 13-23, 37-52.

4. Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства: навчальний посібник: Вид. 2-ге, перероб. та доп.- К.: Центр навчальної літератури, 2006.- с. 5-16.

Тема 2. Основи діяльності підприємства в умовах ринку

План лекції

1. Поняття та характеристика ринкового типу господарювання і ринкової інфраструктури.

2. Підприємницька діяльність, її рушійні сили, принципи, передумови та види.

3. Законодавче забезпечення підприємництва в Україні.

4. Стратегія підприємства на ринку.

1. Поняття та характеристика ринкового типу господарювання і ринкової інфраструктури

Як явище господарського життя ринок з’явився у давнину, будучи наслідком історичного розвитку виробництва й обміну: розвитку суспільного поділу праці, появи економічно самостійних, юридично незалежних господарюючих суб’єктів і переходу від натурального виробництва до безпосередньо товарного обміну.

Ринок – це сукупність економічних відносин між домашніми господарствами, підприємствами, фірмами та компаніями і державою з приводу купівлі товарів і послуг у сфері обміну та механізм забезпечення цього ринку відповідно до законів товарного виробництва і грошового обігу.

Ринок – економічний процес, який через попит і пропозицію приводить до формування ціни.

Ринок є одним із найбільших досягнень цивілізації, загальноекономічним явищем, характеринм для будь-якого способу виробництва, де діють закони тованого господарства.

Для формування та нормального функціонування ринку потрібні умови:

• наявність суб’єктів ринкових відносин, які, будучи економічно та юридично незалежними, можуть вступати у рівноправні партнерські відносини з приводу купівлі-продажу;

• еквівалентний обмін товарів (ринок не передбачає економічної допомоги, пільг);

• вільне ціноутворення, яке, будучи елементом конкуренції та головним механізмом регулюючої функції ринку, сприяє поєднанню інтересів господарюючих суб’єктів, стимулюючи їх раціонально використовувати елементи виробництва;

• реальна інформавція про ринок і його суб’єкти;

• конкуренція.

На початку 2005р. Україна визнана світовою спільнотою країною з ринковою економікою.

Сучасна модель ринкового господарювання, яка склалась у країнах з ринковою економікою, характеризується такими загальними закономірностями:

• максимальна приватизація;

• відкритість ринків;

• високий рівень розвитку економіки в цілому;

• розвиненість інфраструктури ринку;

• конвертованість валюти;

• економічне зростання і циклічний характер розвитку економіки.

За економічним призначенням об’єктів ринкових відносин розрізняють ринки: ринок предметів споживання і послуг; ринок засобів виробництва; ринок нерухомості; ринок науково-технічних розробок та інформації; фінансовий ринок; ринок праці; валютний ринок.

За ступенем зрілості ринкових відносин розрізняють ринки:

1. Розвинений ринок (система товарно-грошових відносин між суб’єктами господарської діяльності, покупцями і продавцями, яка передбачає економічну самостійність, рівноправність та конкуренцію товаровиробників).

2. Pинок, що формується (йому притаманні наявність елeментів неринкових відносин (бартер, надмірне втручання держави у господарське життя), невідпрацьованість законодавчих документів, антиринковий настрій різних верств населення.

3. Ринок із різним ступенем обмеження конкуренції (монопольний, олігопольний).

Відповідно до чинного законодавства розрізняють ринки: легальний, нелегальний.

За адміністративно-територіальною ознакою розрізняють ринки: місцевий, національний, світовий.

Різні види ринків, маючи спільні риси, відрізняються за об’єктвми купівлі-продажу, специфікою ціноутворення, формуванням попиту та пропозиції, способом споживання та відтворення.

Ринкова інфраструктура – це система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів і послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили.

Основні елементи ринкової інфраструктури:

1. Біржі (товарні, фондові, валютні, праці).

2. Компанії (лізингові, страхові, комерційні, брокерські, інвестиційні, аудиторські, торгівельно-посередницькі).

3. Фонди (державного майна, страхові, інвестиційні, інноваційні, пенсійний, стабілізаційний).

4. Центри (комерційні, підготовки кадрів, інформаційного забезпечення, юридичного забезпечення, працевлаштування).

5. Інші організації (консалтингові фірми, торговельні доми, аукціони, комерційні банки, ярмарки, виставки).

Підприємства ринкової інфраструктури посідають провідне місце в економіці розвинених країн, оскільки сприяють зростанню ділової активності населення, створюють додаткові робочі місця, прискорюють рух капіталу.

Товарна біржа – це асоціація юридичних та фізичних осіб, які здійснюють оптові операції за стандартами, зразками у спеціально відведеному місці; ціни на товари встановлюються в умовах вільної конкуренції.

Фондова біржа – це організаційна форма ринку, на якому здійснюється торгівля цінними паперами – акціями, облігаціями, зобов’язаннями державної скарбниці, сертифікатами, документами, пов’язаними з рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей.

Біржа праці – організація, яка спеціалізується на виконанні посередницьких операцій між підприємцями і працівниками з метою купівлі-продажу робочої сили.

Аукціон – це місце привселюдного продажу товару у наперед визначений час; головним орієнтиром є одержання максимальної ціни за кожен товар.

Ярмарок є регулярним ринком, який організовується у визначений час і у визначеному місці. Він може бути також місцем періодичної торгівлі або сезонного розпродажу товарів.

Елементом інфраструктури ринку є кредитна система, яка включає банки, страхові компанії, фонди.